Луксембурьско

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Луксембурґ)
Перейти к навигации Перейти к поиску
Велике герцогство Луксембургске
Grousherzogdem Lëtzebuerg
Grand Duché de Luxembourg
Großherzogtum Luxemburg
Застава и герб
Розлога 2586 км2
Обывательство 602 005[1] (2018)
Столиця Луксембург
49°36′N 6°7′E / 49.600°N 6.117°E / 49.600; 6.117
ГДП на особу $150 554[2]
Интернет-домен .lu
Часова зона UTC+1 (влѣтѣ +2)
Телефонный код +352
***
Luxembourg - Location Map (2013) - LUX - UNOCHA.svg

Луксембург, повнов назвов Велике герцогство Луксембургске, (лукс.) Grousherzogdem Lëtzebuerg, (фр.) Grand Duché de Luxembourg, (нѣм.) Großherzogtum Luxemburgдержава в западной Европѣ. Головне мѣсто — Луксембург. Официална валута — евро. Луксембург е закладаючым членом Европской унии. Луксембург є членом Европской унії од року 1957. Обывательство — 0,6 милиона особ; густота залюднѣня — 233/км². Територия — 2586 км². Урядны языкы: луксембургскый, французскый и нѣмецкый.

Луксембург граничить з Франциов на югу, з Нѣмечинов на востоку и з Белгиов на западѣ.

Административне дѣлѣня[едітоватиедітовати жрідло]

Штат подѣленый на 3 округы,
12 кантонох и 105 комунит. Luxemburg districts.svg

  1. Округ Дикирх — 5 кантонох, границя з Белгиов и Нѣмечинов
  2. Округ Гревенмахер — 3 кантоны границя з Нѣмечинов и Франциов
  3. Округ Луксембург — 4 кантоны границя з Франциов и Белгиов

Обывательство[едітоватиедітовати жрідло]

Подля штатистик в зачатку року 2018 обывательство штату чинило 602 тыс. особ, з того 52,1% — Луксембурчане, а 47,9% — чужинцѣ, меджи котрыма найвекшу частку мали Португалцѣ (16%).[3]

90% обывательства суть римокатоликы.[4]

Политичне заряджѣня[едітоватиедітовати жрідло]

Луксембург — конштитучна монархия. Голова державы — великый герцог. Законодарный орган (парламент) — Палата посланцьох, екзекутивный орган — влада.[5] Великый герцог мать право роспустити парламент, менуе голову влады, а тыж схвалюе законы и мать право вета. Реална выконна влада е в руках премьер-министра.[4]

Економика[едітоватиедітовати жрідло]

Од конця 19. ст. економика Луксембурга была закладена на продукции желѣза и оцели, але од року 1970 тот конарь зачав утрачати свою профитабилиту. Од конця 20. ст. економика переориентована, Луксембург став ся важным свѣтовым финанчным центром, дякуючи выгодной даньовой политицѣ ту суть сѣдлиска великых меджинародных компаний, штаб-квартиры многых европскых оранизаций. Главныма торговыма партнерами суть сосѣды: Белгия, Германия, Франция. В аграрном секторѣ найвызнамнѣйшов е продукция вина з винниць, положеных в долинѣ Мозели.[4] B Луксембургe є офіціална мена Евро.

Жерела и одказы[едітоватиедітовати жрідло]

Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции[едітоватиедітовати жрідло]

  1. http://www.rtl.lu/letzebuerg/1167086.html
  2. Меджинародный валутовый фонд (2013)
  3. Обывательство Луксембурга.
  4. 4,0 4,1 4,2 Encyclopaedia Britannica.
  5. Украинский советский энциклопедический словарь, т.2, с. 302.

Галерея[едітоватиедітовати жрідло]