Пряшӯвська Русь
|
Тота статья не мать зазначены жерела або одказы, котрыма бы ся потвердила подана ту информация и так бы была овѣрителна. Можете Википедии помочи тым, же ю вылѣпшите викизациов. |
| Пряшӯвська Русь | |
|---|---|
| Держава |  Словеньско
|
| Центер | Пряшів |
| |
| *** Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ | |
Пряшівска Русь (пудк.-рус. Пряшӯвська Русь) (словен. Prešovská Rus[жрідло?]) — реґіон Словеньска компактно заселеный Русинами авадь пословачеными Русинами. Происходит уд назвы май великого вароша Пряшова, адміністративно входит у Пряшӯвскый край.
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Реґіон из севера ограниченый Карпатами, на юзі Мадярскыв ровнёв, на западі природным гатаром є ріка Попрад а на выході ріка Уж и Сырый Потӯк. Май вышня вышка Ґерлах авадь Ґерлахов Штіт 2654 м над морём.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Из VII-VIII стороч туй жили Білі Горваты, предкы Русинӯв, у 1000 році Пряшӯвска Русь стала частёв пары жуп у Мадярщині.[жрідло?]
У 1918 році у Старӯв Любовни зозвали «Народный Карпаторусскій Совѣт», у 1919 році пуд її юрисдикцію стала Руська Народна Републіка Лемкӯв и вшытка Лемковина по тот бӯк Карпат. У 1918-1919 році Пряшӯвска Русь таге и вся Мадярщина обраняла ся уд Румыньскых и Чехословеньскых окупантох, у марцови 1919 Мадяры и 1-Русиньска челлена дивізія одвойовали Кошиці, Зволен, Надькапош, Ужгород и Пряшӯв айбо уж у літі 1919 року Пудкарпатя и в тому числі Пряшӯвска Русь войшли у состав Чехословеньска и Румыниї (Южный Мараморош, Сатмар и Быстриця). У 1939 році Реґион поділено миже Мадярськым Кралёвством и Словеньском. У 1945 році у реґион зайшов корпус Людвіка Слободы и РСЧК. У 1945-1993 роках реґион у составі ЧССР, довгый час у реґионі заказовався Русиньскый язык, література, театр, сохташ, письмо и даже сама назва, было укладено КСУТ, усьых Русинӯв записовали у Украйинці, школы робили Украйиньскыми, многых діятелю̄в «Забили в Басы».
Из 1993 и по ныні Русины є значныв націёв Пряшӯвской Руси, у 1995 році было кодифіціровано Пряшӯвскый штандарт Русиньского языка.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Береме изпис обывательства Пряшӯвского края, Словеньска на 2011 рӯк, из людий:
Народы
- Словакы — 668,300 (82,0%)
- Циґане — 43,097 (5,3%)
- Русины — 28,835 (3,5%)
- Украйинці — 3,714 (0,5%)
- Чехы — 2,610 (0,3%)
инні — 8,3%
Реліґія
- католикы — 500, 619 (61,5%)
- греко-католикы — 114,799 (14,1%)
- лютераны — 36,989 (4,5%)
- православні — 29,531 (3,6%)
- атеісты — 44,983 (5,5%)
- инні — 87,606 (10,8%)
Удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Прешовская Русь на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).