Пряшӯвська Русь
| Пряшӯвська Русь | |
|---|---|
| Держава |  Словеньско
|
| Центер | Пряшів |
| |
| *** Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ | |
Пряшӯвська Русь авадь Пряшівска Русь ци Пряшӯвщина, Пряшівщина (укр. Пряшівщина) (сло. Prešovska Rus) — реґион Словеньска компактно заселеный Русинами авадь пословачеными Русинами. Происходит уд назвы май великого вароша Пряшӯв (Пряшів), адміністративно входит у Пряшӯвскый край.
Ґеоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]
Реґіон из севера ограниченый Карпатами, на юзі Мадярскыв ровнёв, на западі природным гатаром є ріка Попрад а на выході ріка Уж и Сырый Потӯк. Май вышня вышка Ґерлах авадь Ґерлахов Штіт 2654 м над морём.
Історія[едітовати | едітовати жрідло]
Из VII-VIII стороч туй жили Білі Горваты, предкы Русинӯв, у 1000 році Пряшӯвска Русь стала частёв пары жуп у Мадярщині.
У 1918 році у Старӯв Любовни зозвали «Народный Карпаторусскій Совѣт», у 1919 році пуд її юрисдикцію стала Република Команьча и вшытка Лемковина по тот бӯк Карпат. У 1918-1919 році Пряшӯвска Русь таге и вся Мадярщина обраняла ся уд Румыньскых и Чехословеньскых окупантох, у марцови 1919 Мадяры и 1-Русиньска челлена дивізія одвойовали Кошиці, Зволен, Надькапош, Ужгород и Пряшӯв айбо уж у літі 1919 року Пудкарпатя и в тому числі Пряшӯвска Русь войшли у состав Чехословеньска и Румыниї (Южный Мараморош, Сатмар и Быстриця). У 1939 році Реґион поділено миже Мадярськым Кралёвством и Словеньском. У 1945 році у реґион зайшов корпус Людвіка Слободы и РСЧК. У 1945-1993 роках реґион у составі ЧССР, довгый час у реґионі заказовався Русиньскый язык, література, театр, сохташ, письмо и даже сама назва, было укладено КСУТ, усьых Русинӯв записовали у Украйинці, школы робили Украйиньскыми, многых діятелю̄в «Забили в Басы».
Из 1993 и по ныні Русины є значныв националностёв Пряшӯвской Руси, у 1995 році было кодифіціровано Пряшӯвскый штандарт Русиньского языка.
Обывательство[едітовати | едітовати жрідло]
Береме испис обывательства Пряшӯвского края, Словеньска на 2011 рӯк
Народы
• Словены — 668,300 (82,0%)
• Цигани — 43,097 (5,3%)
• Русины — 28,835 (3,5%)
• «Украйинці» — 3,714 (0,5%)
• Чехы — 2,610 (0,3%)
Инні — 8,3%
Реліґія
• Католикы — 500, 619 (61,5%)
• Греко-Католикы — 114,799 (14,1%)
• Лютераны — 36,989 (4,5%)
• Православні — 29,531 (3,6%)
• Атеісты — 44,983 (5,5%)
Инні — 87,606 (10,8%)
Удкликованя[едітовати | едітовати жрідло]
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Прешовская Русь на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).