Перейти до вмісту

Зволен

Матеріал з Вікіпедія
мѣстечко
Зволен
словен. Zvolen
Ерб Прапор
Основны інформації
48°34'59"N, 19°7'59"E
Країна Словеньско
Админединка Окрес Зволен (округ Словаччини)
Админцентр дляОкрес Зволен
Засноване1135
Перша змінка1135
Жытелїв Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога 98,73 Квадратный кілометер
Поштовы індексы960 01
Телефонный код045
Часова зонаUTC+1, UTC+2
Надморьска вышка 293 метер, 297 метер
Водный обєктГрон
Братьскы містаІматра, Словацкый Комловш, Прахатіце, Рівне, Зволень, Алтеа, Бад-Кецтінґ, Белладжо, Бандоран, Ґранвіль, Гольстебро, Уффаліз, Мерссен, Нідеранвен, Превеза, Сезімбра, Шерборн, Карккіла, Юденбург, Хойна, Кесеґ, Сиґулда, Сушице, Тюрі, Пренай, Марсаскала, Серет, Агрос, Шкоф'я-Лока, Трявна, Рокишкіс, Ровінь
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.zvolen.sk/

VIAF:126683250;GND:4259353-0;OSM:2265027;

Зво́лен (словен. Zvolen, нім. Altsohl, мад. Zólyom) — варош у Баньскобыстрицькому краёви централного Словеньска. Адміністративный центр окреса Зволен.

Варош є при злитю рік Грон и Слатіна у пуднӯжжя Яворъє и кремницькых Вирьхӯв; протікавуть рікы Помясло; Секєр и Ковачовскый потӯк.Шаблона:Climate chart

Зволеньскый каштиль

Територія миже ріками Грон и Слатіна зачала осваюватися ищи у епоху неолітуа. Дас у VI сторочу її заселили словяньскі племена и сотворили первоє укріпленоє поселеня на лівому берегови рікы Слатіна. У 1241 році кріпость зничтожили Монґоло-Татары. По набігови поселеня перенесли на нынішнёє місто.

У 1243 році краль Бийла IV даровав Зволенови вароські права, и прескоро варош став столицёв жупы. Из 1440 по 1452 рӯк Зволен быв резиденціёв Яна Искры из Брандиса — верховного поґлавника мадярьского краля у Словеньскый зимлёх. На зачатку XVI стороча каштиль перейшов у рукы Яна Турзо, котрый перестройив и змоцнив ёго такым образом, обы вӯн мӯг удердати припад турицькых вӯйськ. Потӯм кой стратеґічноє значеня кріпости было зтрачено, Зволен превратився у тихый, у основі сільско-ґаздӯвськый варощик, якый став центром народных промыслӯв.

У Зволенови одбыв ся брак князя Лева Даниловича из принцесов Констанциёв у бывшӯм великоморавськӯм замкови Зволен (днишнёє Централноє Словеньску) у часовӯм промежуткови миже другыв половинов 1246 и первыв половинов 1247 року (смоть.: Dabrowski D.Rodowod Romanowiczow ksiazat halicko-wolynskich.-Poznan-Wroclaw, 2002.-S.110-114; Войтович, 2012.-С.35).

При кӯнцёви XIX стороча у варошови зачала розвивати ся машинозтройна и деревообробна промысловость. Пӯсля кӯнця стройкы желізниці Зволен став важным транспортным узлом.

Братьскі Вароші

[едітовати | едітовати жрідло]

• Иматра, Фіньско

• Хойна, Польско

Ровно, Украйина

• Шерборн, Велика Британія

• Тюрі, Естьску

• Кесеґ, Мадярщина

• Трявна, Болґарія

Товткомловш, Мадярщина

• Ровінь, Мадярщина

• Превеза, Ґрецько

• Арґос, Кіпр

• Серет, Румыния

• Юденбурґ, Ракусько

• Сіґулда, Лотісько

• Рокышкіс, Литва

• Уффаліз, Белґія

• Шкофъя-Лука, Словіньску

И другі.

  • Зволеньскый каштиль
  • Безлюдный каштиль (Старый Зволеньскый каштиль)
  • Цирьков Сятой Тройци (1785)

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Зволен на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене)?