Пряшівска Русь

| Сторона в данном часѣ е активно редагована участником Halajkovič. Будьте добры, не пробуйте ту жадны змѣны, покля не выгасне тото варованя.
В иншом припадѣ можуть настати конфликты редагованя. Варованя не мать держати сторону веце як два днѣ. |
Пряшівска Русь (пудк.-рус. Пряшӯвська Русь, словен. Prešovská Rus)[1][2][3][4] є назва области Словакії, обываного переважно Русинами і Українцями. Походить з назвы міста Пряшів, котре было од зачатку 19. столїтя центром ґрекокатолицькой єпархії і културным центром Русинів і Українцїв в Лемковинї, але в сучасности не є частёв русиньской і українськой етнолінґвістічной теріторії. В сучасности є тота теріторія адміністратівно частёв Пряшівского краю Словакії.
Пряшівска Русь гранічіть зо Закарпатьсков областёв Україны, в минулости Підкарпатьсков Русю, і розпростерать ся на запад аж к селу Остурня при передгоря Татер на северї Словакії. До той область належать асі тристо сел. Належить до Пряшівского єрархії Православной церькви чеськых земель і Словакії. Векшына пряшівскых Русинів і Українцїв суть ґрекокатолици, найвекше чісло православных суть 29% обывательства, є в окресї Меджілабірцї.
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Реґіон из севера ограниченый Карпатами, на югу Мадярьсков ровнёв, на западї природным гатаром є рїка Попрад а на выходї рїка Уж и Сырый Потік. Найвысша вышка Ґерлах авадь Ґерлахов Штіт 2654 м над морём.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Из VII-VIII стороч туй жили Білі Горваты, предкы Русинӯв, у 1000 році Пряшівска Русь стала частёв пары жуп у Мадярщині.[жрідло?]
У 1918 році у Старіц Любовни зозвали «Народный Карпаторусскій Совѣт», у 1919 році пуд її юрисдикцію стала Руська Народна Републіка Лемкӯв и вшытка Лемковина по тот бік Карпат. В роках 1918-1919 Пряшівська Русь як і вся Мадярщіна обраняла ся од румуньскых и чехословацькых окупантів, в марцї 1919 Мадяре и 1. русиньска челлена дівізія одвоёвали Кошіцї, Зволен, Надькапош, Ужгород і Пряшів але уж у лїтї 1919 року Пудкарпатя и в тім чіслї Пряшівска Русь войшли у состав Чехословакії і Румунії (Южный Мараморош, Сатмар и Быстриця). У 1939 році Реґион поділено миже Мадярськым Кралёвством и Словеньском. У 1945 році у реґион зайшов корпус Людвіка Слободы и РСЧК. У 1945-1993 роках реґіон у составі ЧССР, довгый час у области ся заказовав русиньскый язык, література, театер, сохташ, письмо и даже сама назва, было укладено КСУТ, вшыткых Русинів записовали в Українцї, школы робили україньскыма, многых діятелю̄в «Забили в Басы».
Из 1993 и по нынї Русины є значнёв націёв Пряшівской Руси, в роцї 1995 было кодіфіціровано пряшівскый штандарт Русиньского языка.
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Береме списованя обывательства Пряшӯвского края, Словакії на 2011, з людей:
Народы
[едітовати | едітовати жрідло]- Словаци — 668,300 (82,0%)
- Циґане — 43,097 (5,3%)
- Русины — 28,835 (3,5%)
- Українцї — 3,714 (0,5%)
- Чехы — 2,610 (0,3%)
- инні — 8,3%
Реліґія
[едітовати | едітовати жрідло]- католици — 500, 619 (61,5%)
- грекокатолици — 114,799 (14,1%)
- лютераны — 36,989 (4,5%)
- православні — 29,531 (3,6%)
- атеісты — 44,983 (5,5%)
- инні — 87,606 (10,8%)
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Paul Robert Magocsi. Geografia (по sk). http://www.rusynacademy.sk/slovak/sl_geografia.html. [перевірено 2025-12-15].
- ↑ Paul Robert Magocsi (2017). Tradícia autonómie na Karpatskej Rusi (по sk) (PDF). Historický ústav SAV. https://www.historickycasopis.sk/pdf/historickycasopis12017/magocsi-tradicia-autonomie-na-karpatskej-rusi.pdf. [перевірено 2025-12-15].
- ↑ Peter Švorc (2020). Dve periférie v dvoch krajinách: október 1918 – január 1919 (по sk) (PDF). Historický ústav SAV. https://www.sav.sk/journals/uploads/02111321%C5%A0vorc.pdf. [перевірено 2025-12-15].
- ↑ Paul Robert Magocsi (2000). Východní Slovania v Karpatoch (по sk) (PDF). Združenie inteligencie Slovenska. https://www.rusyn.sk/data/files/8.pdf. [перевірено 2025-12-15].