Пряшів
Пряшів | ||||
---|---|---|---|---|
словен. Prešov
| ||||
| ||||
Центер міста
| ||||
Основны інформації | ||||
49°00′06″N 21°14′22″E / 49.00167°N 21.23944°E | ||||
Країна | Словеньско | |||
Реґіон | Шаріш | |||
Край | Пряшівскый | |||
Окрес | Пряшів | |||
Админцентр для | Пряшівскый край, Окрес Пряшів, Пряшівська ґрекокатолицька архієпархія, Словеньска Советьска Републіка, Прешовский край | |||
Засноване | 1247 | |||
Перша змінка | 1247 | |||
Жытелїв | 82 286 (31.12.2023) | |||
Розлога | 71,18 км² | |||
Густота населїня[d] | 1191,21 особ/км² | |||
Поштовы індексы | 080 01 | |||
Телефонный код | 051 | |||
Часова зона | UTC+1, UTC+2 | |||
Надморьска вышка | 255 м | |||
Водный обєкт | Торіса | |||
Братьскы міста | Бруґеріо, Італія [Кераціні, Ґреція Ла Курнев, Франція Ньїредьгаза, Мадярщіна Новый Санч, Польско Мукачево, Україна Пітсбурґ, США Прага, Чесько Ремштайд, Нїмецько Рішон ле Ціон, Ізраел Ґаброво, Булгарія | |||
Містьскый уряд | ||||
Адреса | Mestský úrad Hlavná 73 080 68 Prešov 1 | |||
Вебова сторінка | http://www.presov.sk/ | |||
Пріматор | Франтїшек Ольга | |||
VIAF:132541301;GND:4313241-8;OSM:2320257; |
Пря́шів (словен. Prešov МФА: [ˈpreʂɔw] высловность (файл), нїм. Eperies, Preschau, мад. Eperjes, укр. Пряшів, лат. Fragopolis, Eperiessinum) — місто на выходї Словеньска, адміністратівный центер Пряшівского окресу і Пряшівского краю. На конець року 2023 має 82 286 обывателїв, і є третім найлюднїшым містом в Словеньску.
Походжіня назвы
[едітовати | едітовати жрідло]Леґенда повідать, же кедь ся в 12. сторочу мадярьскый краль Бело II. Слїпый стримовав у тім краю, стратив ся своёй дружынї. Глядавші стежкы ку допроводу собі спрагу і голод одганяв ягодами, якы у тых кончінах росли у великім множестві. Як ёго вечур нашли рытїре з дружыны, краль вырїшыв назвати недалеке село подля ягід. З історічного погляду тота леґенда не мать достовірну основу. Назва Пряшів ся обявує од 16. стороча.
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Пряшів суть во выходній части Словеньска, на березї рікы Торіса і має розлогу 71,18 км2. Місто лежыть в Пряшівскій котлинї, котра окружена Славковскыма горами на западї і Шарішскым хребтом на выходї. Высота міста має 250 метрів над уровнём моря, што надає ёму характерный горбистый терен. Найвысшым містом в околіцях є горб Калварія, котрый суть знамым містом паломництва.
Пряшів має мірный клімат з теплыма лїтами і холодныма зимами. Середнї літнї температуры сягають коло 19-20 °C, а зимнї около -2 °C. Місто ся находить в котлї з природнов охранов од сильных вітрїв, але часто з доджыма, переважно в лїтнї місяцї.[1]
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Початкы населїня той теріторії ідуть аж до добы камяной, о чім свідчать вызначны археолоґічны обявы, найджены в долинї потока Делня. Далшы стопы екзістенції населїня теріторії днешнёго Пряшова походять з добы бронзовой, коли гев были обявены бронзовы предметы, кераміка а і желїзный ножык і ігліцї. Найджіня золотых і стріберных мінц належыть ку дуже цїнным доказам о екзістенції господарьскых стыків той теріторії з Римсков рішов. Історічно доложене є і населїня теріторії Пряшова Славянами з перелому 8. і 9. стороча.
На початку 12. стороча была тота теріторія зачленена до мадярьского штату. Перше писемне спомянутя Пряшова ся находить в листинї краля Бела IV. з року 1247. У тім самім сторочу року 1299 удїлив краль Андрій III. Пряшову містьскы права, котры розшырив краль Людовит I. в року 1374, і тым ся місто Пряшів стало слободным кралёвскым містом.
В 14. і 15. сторочу місто зажыло міморядный господарьскый росквіт, основали ся ту цехы (скоряницькый, ковальскый і под.) і в тім часї ту жыло веце 2000 людей обсягуючіх ся переважно ремеслом. В роцї 1455 дістало місто од краля Ладїслава Погробка свій першый містьскый ерб. Дякуючі господарьскій просперітї міста 15. стороча значіло і розвой ставебного руху, котре ся одзеркалїло і на гоносній архітектурї міщаньскых домів.
Вывой міста в 16. і 17. сторочу овпливнили поступно реформація і антігабсбурьскы повстаня. Місто постигли і жывелны погромы, мор, пожары і пропад міста ся проглубовав. До історії ся записав і рік 1687 знамый як пряшівскы яткы, коли были на пляцї круто поправены 24 міщане за підпору Імріха Текеліго, ведучім антігабсбурьского повстаня як варованя про другых. Місто ся ожывило кінцём 18. і початком 19. стороча, коли ся жытельство Пряшова доповнило пристяговалцями з другых міст. Зряджінём ґрекокатолицькой єпархії в роцї 1816 гев зачало приходити векше чісло Русинів і кінцём 18. стороча ту выникла і вызначна жыдівска комуніта. Велике господарьске значіня про місто мала і выроба солї і зато в 19. сторочу быв застарїлый способ здобываня солї нагородженый модернїшым шырокым комплексом. В той період актівно ся розвивала културна і наукова чінность. Пряшів став центром русиньской културы і народны оброджованы чінности. В роцї 1848, почас револючных подїй в Австрійскій ріші, містьскы Русины актівізовали свої силы, штобы підпоровати свої народны права і автономію.
Перегляд вызначных історічных подїй
[едітовати | едітовати жрідло]- 4.-5. стороча — приход Славян на теріторію Пряшова
- 1247 – перше писемне спомянутя Пряшова
- 1299 – удїлїня містьскых прав угорьскым крялём Андріём III.
- 1412 (80. рокы 15. стороча) – Пряшів належыть до Пентаполітаны (союз 5 кралёвскых міст – Пряшів, Кошіцї, Бардеёв, Левоча, Сабінов)
- 1429 – перше спомянутя містьской школы в Пряшові
- 1453 – першый ерб Пряшова
- 1455 – удїлїня права міста Пряшів орґанізовати шторічный триднёвый ярмак (од краля Ладїслава В. Погробка)
- 1502 – 1505 – початок будованя Дому св. Николая
- 1667 – Колеґіум в Пряшові, протестантьскый едукачный центер верьхнёго Угорьска, Народна културна памятка
- 1687 – Караффовы яткы, 24 поправеных міщанів
- 1703 – початок найвекшого антігабсбурьского повстаня на чолї з Франтїшком II. Ракоціём
- Конець 18. стороча – першы Жыде пришли до Пряшова
- 1816 – Пряшів ся ставать резіденціов самостатного ґрекокатолицького єпіскопства
- 1848 – ставляня 1. жыдівской сінаґоґы
- 1886, 1887 – великы ничівы пожары постигують Пряшів
- 16.6.1919 – з балкона радніцї была выголошена Словеньска совєтьска републіка, котра потім выголосила своїм головным містом Пряшів
- 1923-24 – ставляня сецесной будовы Босаковой банкы
- 19.1.1945 – ослободжіня Пряшова Червенов армадов, конець 2. світовой войны
- 1950 – центер ся ставать містьсков памятковов резерваціов
- 1972 – Солівары ся ставають народнов културнов памятков
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]Рік | 1. януара 1993[3] | 1999 | 2006 | 2013 | 2019 | 2020 | 2023 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Чісло обывательства | 90 058 | 93 977 | 91 650 | 90 923 | 88 464 | 87 886 | 82 286 |
Референції: Датум в CET. Кедь тото не є, обывательство є послїднёго дня в роцї.
Народностне зложіня (2011):
- Словаци — 81.14 %
- Циґане (Ромы) — 1.70 %
- Русины — 1.59 %
- Українцї — 0,7 %
- Чехы — 0.48 %
- Мадяре — 0.14 %
- іншы — 13.8 %
Проценты реліґій
[едітовати | едітовати жрідло]У період меджі 1880 і 2011 роками є ту ясны
Реліґійне (Набоженьске) зложіня (2007 p.):
- римокатолици — 66,77 %,
- ґрекокатолици — 4,82 %,
- протестанты (євангелици) — 4,82 %,
- православны — 1,68 %,
- гуситы — 0,03 %,
- атеїсты або іншы — 16,66 %
Културны памяткы
[едітовати | едітовати жрідло]Храмы
[едітовати | едітовати жрідло]У містї є римокатолицькый храм св. Мікулаша з 1. пол. 14.ст., римокатолицькый франтішканьскый костол св. Йозефа, ґрекокатолицькый храм св. Йоана Хрестителя, православный храм св. Александра Невского з 1950 р.
Ґалерія
[едітовати | едітовати жрідло]См. тыж
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Prešov
- ↑ Štatistický úrad Slovenskej republiky (21. марца 2021). Počet obyvateľov podľa pohlavia – obce, pogled "Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na začiatku obdobia (Osoba)" (по словацькый). http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk.
- ↑ Štatistický úrad Slovenskej republiky (21. марца 2021). Počet obyvateľov podľa pohlavia – obce, pogled "Stav trvale bývajúceho obyvateľstva na konci obdobia (Osoba)" (по словацькый). http://datacube.statistics.sk/#!/view/sk/VBD_DEM/om7101rr/v_om7101rr_00_00_00_sk.