Перейти до вмісту

Бронзова доба

Матеріал з Вікіпедія
Доба бронзова

Бронзова доба — исторична епоха старовѣку, про котру характерне доминантне хоснованя бронзу — злятины мѣди и цину про выробу важных потреб (бронз ростопили и лляли до дводѣлных форем).

Бронзова доба пришла на змѣну камяной добѣ и зачала ся в конци 4. тысячроча до н. е., а закончила ся в зачатку 1. тысячроча до н. е. За бронзовов добов настала доба желѣзна.[1] Тото датованя не е точне, а в розличных регионах научили ся робити з бронзов скорше або позднѣйше. Зачатком бронзовой добы была доба мѣдяна, котра тырвала около тысячроча.

Новоты брозовой добы

[едітовати | едітовати жрідло]

В бронзовой добѣ появило ся кочове скотарство и орошоване земледѣлство, писмо, рабовластницкый уклад.[1] Дале ся вызначуе скоршов социалнов диференциациев як в попередных епохах: розвой штатох на Середньом Выходѣ, або взник князьовской верствы в середньой Европѣ.

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Большой энциклопедический словарь. Главный редактор А. М. Прохоров — Москва: Советская энциклопедия, 1993. — 1630 с. ISBN 5-85270-015-0 рус.
Commons
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:
  1. 1,0 1,1 Большой энциклопедический словарь, с. 168.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.