Харьков

Харьков; укр. Харків
	Центер мѣста
Основны інформації
Реґіон	Харківска область
Край	Украина
Статус міста	з 1654 року
Жытелїв	1 435 825
Розлога	306 км²
Густота населїня	4 692 особ/км²
Ґеоґрафічны коордінаты	50°00′N 36°13′E / 50.000°N 36.217°E
Надморьска вышка	120 м
Подїл	9 районы
Містьскый уряд
Адреса	61200, м. Харків, пл. Свободи, 7, 731-54-37
Вебова сторінка	http://www.city.kharkov.ua/
Пріматор	Игорь Терехов

Харьков (укр. Харків) — мѣсто в Украинѣ. Мать 1 440 000 жытельох. Первый раз ся споминать в року 1654. Индустриалный, научный центер и важный транспортный узел.

История[едітовати | едітовати жрідло]

Харьков быв главным городом УССР де факто од 25. децембра 1917, потвержденый де юре в том статусѣ 10. марца 1919 и зоставав ним до 24. юна року 1934. В часѣ коли быв главным городом, розбудововав ся найинтензивнѣйше и слѣды того суть спозначны доднесь.^[1]

В августѣ року 1934 якраз в Харьковѣ быв створеный Сполок совѣтскых писательох Украины (ССПУ), хоть на тот час город уже стратив статус главного. Але неофициалный титул «первый главный город» захранив доднесь.

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Харьков

Харьков, Украина

Харьков лежить на выходѣ Украины при сутоку рѣк Харьков, Лопань и Уда, што належать базену Сѣверского Донця. Важный желѣзничный, автодорожный и воздушнотранспортный узел.^[2]^[3]

Вызнамны родаци[едітовати | едітовати жрідло]

Гнат Хоткевич (1877–1938), музикант, писатель, етнограф, историк, театралный дѣятель.^[4]
Людмила Гурченко (1935–2011), артистка, спѣвачка, писателька мемуарох.^[4]
Евген Комаровскый (*1960), педиатр, популаризатор медицинскых знань, честный варощан Харькова (2021)^[5].

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Енциклопедія українознавства. Словникова частина в 11 т. / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. Том 9.
Трёшников А. Ф. Географический энциклопедический словарь: Географические названия. /Гл. ред. А. Ф. Трёшников. — 2-е изд., доп. — М.: Сов. энциклопедия, 1989.— 592 с. ISBN 5-85270-057-6(русс.)

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

↑ Кубійович В., том 9, сс. 3549–3556.
↑ Трёшников А. Ф., с. 525.
↑ ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МІСТА ХАРКІВ. 2015-12-12. http://ukrssr.com.ua/khark/rozvitok-mista-harkiv. Одказ перевіреный 2022-05-10.
↑ ^4,0 ^4,1 В. Л. Маслійчук. Харків. in Смолій В. та ін. // Енциклопедія історії України : у 10 т. Інститут історії України НАНУ. Т. 10 Т–Я. Київ: Наукова думка, 2013. C. 350. ISBN 978-966-00-1359-9. (укр.)
↑ Кернесу і Комаровському присвоїли звання Почесний громадянин Харкова — міськрада. Archived from the original on 24 Feb 2022. https://web.archive.org/web/20220224220458/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/gennadiy-kernes-eksmeru-prisvojili-zvannya-pochesniy-gromadyanin-harkova-novini-ukrajini-50171328.html. Одказ перевіреный 2023-05-29. (укр.)

[Кубийович-1] Кубійович В., том 9, сс. 3549–3556.

[2] Трёшников А. Ф., с. 525.

[3] ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МІСТА ХАРКІВ. 2015-12-12. http://ukrssr.com.ua/khark/rozvitok-mista-harkiv. Одказ перевіреный 2022-05-10.

[EncHistUkr-4] 4,0 ^4,1 В. Л. Маслійчук. Харків. in Смолій В. та ін. // Енциклопедія історії України : у 10 т. Інститут історії України НАНУ. Т. 10 Т–Я. Київ: Наукова думка, 2013. C. 350. ISBN 978-966-00-1359-9. (укр.)

[5] Кернесу і Комаровському присвоїли звання Почесний громадянин Харкова — міськрада. Archived from the original on 24 Feb 2022. https://web.archive.org/web/20220224220458/https://nv.ua/ukr/ukraine/events/gennadiy-kernes-eksmeru-prisvojili-zvannya-pochesniy-gromadyanin-harkova-novini-ukrajini-50171328.html. Одказ перевіреный 2023-05-29. (укр.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]