Харьков
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Харьков (укр.) Харків | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Центер мѣста | ||||
| Основны інформації | ||||
| Реґіон | Харківска область | |||
| Край | Украина | |||
| Статус міста | з 1654 року | |||
| Жытелїв | 1 435 825 | |||
| Розлога | 306 км² | |||
| Густота населїня | 4 692 особ/км² | |||
| Ґеоґрафічны коордінаты | 50°00′N 36°13′E / 50.000°N 36.217°E | |||
| Надморьска вышка | 120 м | |||
| Подїл | 9 районы | |||
| Містьскый уряд | ||||
| Адреса | 61200, м. Харків, пл. Свободи, 7, 731-54-37 | |||
| Вебова сторінка | http://www.city.kharkov.ua/ | |||
| Пріматор | Кернес Геннадій Адольфович | |||
Харьков, (укр.) Харків — місто в Украинѣ. Мать 1 440 000 жытельох. Первый раз ся споминать в року 1654. Индустриалный, научный центер и важный транспортный узел.
Харьков быв главным городом УССР де факто од 25. децембра 1917, потвержденый де юре в том статусѣ 10. марца 1919 и зоставав ним до 24. юна року 1934. В часѣ коли быв главным городом, розбудововав ся найинтензивнѣйше и слѣды того суть спозначны доднесь.[1]
В августѣ року 1934 якраз в Харьковѣ быв створеный Сполок совѣтскых писательох Украины (ССПУ), хоть на тот час город уже стратив статус главного. Але неофициалный титул «первый главный город» захранив доднесь.
Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина в 11 т. / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1976. Том 9.
Референции[едітовати | едітовати жрідло]
- ↑ Кубійович В., том 9, сс. 3549–3556.
| |||||||||||
| |||||||