Страбичово

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Cело Украины
Страбичово
Давны назвы Mezőterebes (мад.)
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Мукачовскый
Сельска рада Страбичовска
Координаты 48°23′25″ с. ш. 22°32′15″ в. д. / 48.390278° с. ш. 22.5375° в. д. (G) (O) (Я)
Площа 4,877 км²
Надморска вышка 107 м
Жителей 3386 особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3131
Поштовый индекс 89655
КОАТУУ 2122787401
Официалный сайт https://rada.info/rada/04350688/ (укр.)

Страбичо́во — село в Мукачовском районѣ Закарпатской области Украины.

Полога и околиця[едітовати | едітовати жрідло]

Село оддалене од Мукачова о 12 км, на линии МукачовоЧоп, мать желѣзничну штацию и автобусову заставку. Околиця ровнинна, безлѣса.

История[едітовати | едітовати жрідло]

Упоминать ся в историчных жерелах уже в року 1466.[1] Подля Тиводора Легоцкого пановниця Ержебет Силадиова того року дала право Шандорови Оросу, сынови свого панщаря з Лучок Данила Ороса, заселити спустошеное село Страбичово новыма колонистами. В року 1649 там было уже 70 панщари. Током часу село вымѣняло многых газдох: в року 1762 намѣсто рода Етвеш пришли Детриховцѣ, а року 1778 паном села став ся гроф Шенборн. Року 1870 в селѣ было 1128 обыватели. Матрика ведена од року 1769.[2]

В року 1910 село мало 2008 обывательох, з того Русинох — 1580, Мадярох —229, Нѣмцьох —19. Подля вѣры: грекокатоликох — 1637, израелитох — 183, римокатоликох — 112. В мадярской добѣ належало ку Мукачовскому ярашу жупы Берег.[3]

В року 1930 в селѣ жила 2121 особа. Подля народности: Русины — 1793, Евреи — 184, Мадяре — 57, Чехы и Словаци — 19, Нѣмцѣ — 1, иншы — 39, чужоземцѣ (без чехословацкого подданства) — 28. Была 7-класна русинска школа, грекокатолицка мурована церковь Св. Димитрия з року 1903.[4]

В року 1944, 25. октобра з приходом Червеной армады в селѣ зачинать ся украинска доба его истории.[1]

Сельска рада[едітовати | едітовати жрідло]

89655, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с.Страбичово, вул.Центральна, 206 , тел. 4-34-03 (укр.)

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Тронько П. и др. (ред.), с. 438.
  2. Marosi Anita.
  3. A történelmi Magyarország
  4. Достал, Ярослав, с. 119.