Сумы
| Сумы | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| укр. Суми | |||||
| |||||
| |||||
| Основны інформації | |||||
| 50°54'24"N, 34°47'57"E | |||||
| Країна | Україна | ||||
| Реґіон | Сумска область | ||||
| Админцентр для | Сумска область, Сумський повіт, Сумська округа, Сумський полк, Сумський район, Сумська міська громада, Сумськый район (1923—2020) | ||||
| Засноване | 1652 | ||||
| Статус міста | з 1780 року | ||||
| Жытелїв | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | ||||
| Розлога | 145 Квадратный кілометер | ||||
| Густота населїня[d] | 1855 особ/км² | ||||
| Поштовы індексы | 40000–40035 | ||||
| Телефонный код | 0542 | ||||
| Часова зона | UTC+2:00, UTC+3:00 | ||||
| Надморьска вышка | 166 метер | ||||
| Водный обєкт | Псел | ||||
| Братьскы міста | Люблін, Целле, Враца, Банська Бистриця, Кутаїсі, Мажейкяй, Ґуйян | ||||
| Історія | історія Сум | ||||
| Станція | Сумы | ||||
 | |||||
| Містьскый уряд | |||||
| Адреса | 40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2, 63-13-33 | ||||
| Вебова сторінка | http://www.meria.sumy.ua/ua/ | ||||
| Пріматор | Геннадій Михайлович Мінаєв | ||||
|
VIAF:145420790;GND:4238867-3;OSM:3678531; | |||||
Су́мы (укр. Суми, рос. Сумы) сут городом в сіверовосточнуй Украйині, адміністративным центром Сумської области. Лежат на берегах рікы Псел тай мают населеня 256,474 чоловік (оцінка на 2022).[1] Сумы сут 23. майлюдным варошом у крайині.
Сумы были закладені козаками у 1650. роках у історичнум реґіоні Слобудської Украйины.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]
Сумы были закладені на берегах рікы Псел козаком Герасимом Кондратьєвым из Ставища Білоцерківського полка. Неясно, ци датумом закладеня є 1652. рук, ци 1655.[2] У 1656–1658. роках на місті раннього поселеня Сумин пуд керовництвом московитського воєводы К. Арсєньєва быв покладеный форт из варощиком.[2]
У 1670. роках Сумы ся розросли укріпленым посадом (ремеселным варощиком), по чому стали майвеликов фортецьов у Слобудськуй Украйині.[2] Зачинавучи 1658. роком Сумы были центром Сумського козацького полка, воєнної тай адміністративно-територіалної єдиниці.[2] У 1680. роках довкола вароша яв ся розростати неукріпленый пригород.[2]
Пуд конець 17. стороча, Сумы стали містом зборув московитськых войськ бігом Крымськых кампаній рокув 1687 тай 1689. У Велику сіверну войну уд децембра 1708 по януар 1709 варош быв ставков (штабом) Московитського головнокомандованя пуд проводом царя Петра I. У 1734–1743 пуд керовництвом принца Алєксєя Шаховського у Сумах діяла Комиссія учрежденія Слободскихъ полковъ. Уд єї закладеня тай до ліквідації козацтва у Слобудськуй Украйині варош быв пуд читавым вливом офіцірської фамелиї Кондратьєвых.[2]
По ліквідації козацтва у 1765. році, Сумськый козацькый полк ги адміністративна єдиниця быв перечиненый у Сумську провінцію свіжовытвореної Слобудсько-украйинської ґубернії (рос. Слободско-украинская губернія), а Сумы стали єї центром. У році 1780 Сумы стали центром Сумського уїзда (рос. Сумскій уѣздъ Харьковскаго намѣстничества), а у 1786–1789. у городі забрали фортіфікаційні валы.[2]
По періоду стаґнації у 1765–1860. роках, Сумы зачали ставати читавым індустріалным тай торговым центром, вдяку Павловському цукрово-рафінадному заводу, закладеному в 1869 И. Харитоненком) тай Сумські машиноробні майстерні (закладені в 1896 из цільов продуковати апаратуру про цукрові заводы). Из покладеньом штрекы Ворожба—Мерефа появила ся ай Сумська желізнична штація у януарови 1877. Дакулко файтув філантропістськых індустріаліштув, спомежи котрых были майзнамі Харитоненкы, вчинили читавый внесок у розвуй Сум.[2]
Бігом Револуції 1905–1907. рокув почти вшыткым Сумськым повітом керовала Сумська повітова орґанізація Всеросійського селянського союза, што у далшуй російськуй історіоґрафії ся означовало терміном „селянська республіка“. Тото была провба селянув убороти си ліпші робочі условія через выход у політичну сферу, забравши собі власть и розроблявучи власноє законодавство.[3][4]
Друга світова война
[едітовати | едітовати жрідло]
Бігом німецької окупації Украйины у Другуй світовуй войні (1941–1944) Сумы пережыли читаву уйму тай были окуповані уд 10. октовбра 1941 по 2. септембра 1943. У фебруарови 1942. року, дас 1,000 жыдув были убиті у Сумах у двох великомасштабных операціях. У майови-юнійови того року, німці тай їх мадярські союзникы забили щи пару десяткув жыдув тай тридцять циґанув. Дас 250 мадярськых жыдув были убиті у Сумах за період окупації.[5] Німці держали у вароши тюрьму[6] тай каторжный батальйон про жыдовув.[7]
У януарі 1944, 1. Резервный піхотный полк 1. Корпуса Польськых збройных сил став у Сумах, и пак у городі было Головноє управліня Першої польської армії.[8] Дас 30,000 польськых катун перебывали тай проходили воєнські ученя у Сумах у 1944 перед тым як назад пуйти у буй против Нацистської Німещины.[8]
По войні розбиті часті вароша ся удновльовали.
Повномасштабна російська інвазія
[едітовати | едітовати жрідло].jpg)
24. фебруара 2022, на першый день Повномасштабної російської інвазії в Украйину, Сумы были атаковані Російськыма збройныма силами.[9]
4. апріля 2022 голова Сумської обласної воєнної адміністрації (сперед інвазійов — Сумської обласної державної адміністрації) Дмитро Живицькый заявив, ож російські войська булше не держали ниєден варощик авадь село у Сумськуй области тай булшинов удступили, тай ож украйинські воякы межи тым робили над тым, обы доукіряти лишивші ся войська.[10] 8. апріля того року Живицькый заявив, ож ушыткі російські катуны лишили область, айбо додав, ож територія области ся и дале обставала небезпечнов позад міновань и другых муніцій, лишеных російськов армійов.[11]
13. апріля 2025. року Російська федерація обстріляла Сумы ракетами, убивши маймало 35 чоловік, у тум числі 2 дітий, тай ранивши 129 чоловік, у тум числі 15 дітий.[12][13][14] Подля CNN, тото стало майсмертелным подобным нападом уд 2023. року, кой Росія ударила ракетами по селови Гроза тай забила 59 чоловік.[15]
Ґеоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]Сумы ся розміщувут у сіверовосточнуй части Украйины на Середньоруськуй высочині тай у історичному реґіоні Слободської Украйины. Варош стойит на берегах рікы Псел.
Урядованя
[едітовати | едітовати жрідло]
Сумы — город обласного значіня, адміністративный центер Сумської области тай Сумського района.
До 2006. року варош быв поділеный на два городські районы, Зарічний и Ковпаковський, тай 13 мікрорайонув. Уд 2006 розділеня на городські районы стратив платность.[16]
Варошськый муніципалітет обсягує дакулко сосідньых сіл: Верхнє Піщане, Житейське, Загірське, Кирияківщина, Піщане тай Трохименкове.
Демоґрафія
[едітовати | едітовати жрідло]| Рук | Населеня | |
|---|---|---|
| 1660 | 2,740 | [17] |
| 1732 | 7,700 | [17] |
| 1773 | 9,380 | [17] |
| 1850 | 10,256 | [17] |
| 1897 | 27,564 | |
| 1898 | 26,355 | [17] |
| 1926 | 43,814 | |
| 1939 | 63,900 | [18] |
| 1959 | 98,015 | [19] |
| 1970 | 159,168 | |
| 1975 | 194,000 | [20] |
| 1979 | 228,174 | |
| 1989 | 291,264 | [21] |
| 1991 | 303,300 | [22] |
| 2001 | 293,141 | [23] |
| Оцінкы | ||
| 2011 | 271,016 | |
| 2013 | 269,177 | [24] |
| 2016 | 267,633 | [25] |
| 2022 | 256,474 | [1] |
Язык
[едітовати | едітовати жрідло]Рудный язык подля списованя людности 2001. року:[26]
| Язык | Число | Процент |
|---|---|---|
| украйинськый | 225,784 | 77.29% |
| російськый | 59,461 | 20.35% |
| другый авадь невызначеный | 6,894 | 2.36% |
| Ворохом | 292,139 | 100.00% |
Подля обзвідованя Межинародного републіканського інститута за апріль-май 2023. року, 64% обывательства города говорило дома по украйинськы, 27% говорило по російськы.[27]
Вызначні родакы
[едітовати | едітовати жрідло]- Олексій Алчевськый (1835–1901) — індустріалішта, філантроп, закладатель города Алчевськ.
- Ганна Безлюдна (рожд. 1972) — украйинська журналіштка и продюсерка.
- Карл Бурман (1882–1965) — естонськый архітектор и малярь.
- Микола Грунськый (зач. 20. ст.) — старшый изглядовач, шпеціалішта з російського языка при Лінґвістичному інституті Націоналної академії наук Украйины.
- Дмитро Кулеба (рожд. 1981) — політик и діпломат; бывшый міністер загатарных діл Украйины (4. марця 2020 – 5. септембра 2024).
- Анатолій Мокренко (1933–2020) — оперный співак, барітон.
- Катерина Пешкова (1887–1965) — совєтська активістка за людські права, перша жона Максіма Ґорького.
- Петро Воєводін (1884–1964) — російськый револуціонер, совєтськый політик и кінопродюсер.
Шпортовці
[едітовати | едітовати жрідло]- Казімєрж Ґзовськый (1901–1986) — польськый кавалерійськый офіцірь тай верьшник, сріберный медалішта у команднум кунськум бігови Літньых Олімпійськых бавищ 1928.
- Євген Глива (рожд. 1983) — бігун-ултрамаратонець.
- Володимир Голубничий (1936–2021) — чотыриразовый олімпійськый медалішта у шпортовуй ходьбі.
- Олег Гусєв (рожд. 1983) — фотбалішта из 319 клубныма мачами тай 98 мачами за зборну Украйины.
- Володимир Романенко (рожд. 1985) — фотбалішта-пувзащитник из булш як 330 клубными мачами.
- Катерина Самсон (рожд. 1988) — фотбаліштка-воротарька из 21 мачами за жунську зборну Украйины.
- Сергій Страшненко (рожд. 1953) — даколишньый фотбалішта-ґолкіпер из булш ги 400 клубныма мачами.
Братські вароші
[едітовати | едітовати жрідло]
Сумы мавут за братські такі вароші:[28]
Сакраменто, США (2023)
Целле, Німещина (1990)
Ґорзув Велькопольськый, Польща (2006)
Кутаїсі, Ґрузія (2018)- Люблін, Польща (2002)
Враца, Булгарія (1966)
Шіншянь, Китай (2019)- Чуджі, Китай (2019)
Другі формы сполупраці
[едітовати | едітовати жрідло]
Банська Быстриця, Словакія (2016)
Волен, Швайц (2015)
Никайте щи
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 (по uk,en) uk:Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022. Київ: Державна статистична служба України. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_%D0%A1huselnist.pdf.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 2,7 Bazhan, O.H., Vortman, D.Ya., Masliychuk, V.L. Sumy, regional center (СУМИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР). Encyclopedia of History of Ukraine.
- ↑ Герасименко, О. В. (2017), Селянська революція (по uk), Український селянин (Черкаси: Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького) (17): 29–33, http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Ukrsel_2017_17_9, "Надалі поняття «селянська республіка» історики розглядали переважно для позначення Сумської повітової організації ВСС [Всеросійського селянського союзу], оскільки в період найбільшого піднесення революції 1905 – 1907 рр. керівництво майже всім повітом виконував Селянський союз."
- ↑ Figes, Orlando: A People's Tragedy: The Russian Revolution 1891–1924. The Bodley Head, London (2014). p. 183
- ↑ Sumy (по en). https://collections.yadvashem.org/en/untold-stories/community/14622525. [перевірено 2025-05-13].
- ↑ Gefängnis Sumy (по de). https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=801. [перевірено 26 February 2022].
- ↑ Jüdisches Arbeitsbataillon Sumy (по de). https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/haftstaetten/index.php?action=2.2&tab=7&id=100002303. [перевірено 26 February 2022].
- ↑ 8,0 8,1 Stańczyk, Henryk (2021). Wojsko Polskie na froncie wschodnim 1943–1945 (по pl). Gorzki smak zwycięstwa. Polski bilans II wojny światowej. Warszawa: Muzeum Niepodległości, Muzeum Historii Polskiego Ruchu Ludowego. pp. 105, 107. ISBN 978-83-66640-32-0.
- ↑ Battles against Russian occupiers ongoing near Shchastia, Sumy, Hostomel Airport (по en). 24 February 2022. https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3411711-battles-against-russian-occupiers-ongoing-near-shchastia-sumy-hostomel-airport.html. [перевірено 2022-02-25].
- ↑ Russian troops no longer hold any settlements in Ukraine's Sumy region, says governor, National Post (4 April 2022)
- ↑ Sumy region liberated from Russian troops (по en). https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/04/8/7338013/. [перевірено 2025-05-13].
- ↑ Война в Украине: хроника событий 1 апреля - 2 мая 2025 г., Page 28 из 45 (по ru). 2025-04-14. https://www.bbc.com/russian/live/cy7083mpzdkt?page=28&post=asset:eb0219ba-e525-40ea-8aba-615973bc31bd#asset:eb0219ba-e525-40ea-8aba-615973bc31bd. [перевірено 2025-05-13].
- ↑ Kateryna Hodunova (14 April 2025). Death toll in Russian April 13 missile strike on Sumy rises to 35 (по en). https://kyivindependent.com/death-toll-in-russian-april-13-missile-strike-on-sumy-rises-to-35/. [перевірено 15 April 2025].
- ↑ At least 34 people killed in Russian missile attack on Ukrainian city (по en-GB). 13 April 2025. https://www.bbc.com/news/articles/c4g4262x4x1o. [перевірено 13 April 2025].
- ↑ Rahimi, Rosa (13 April 2025). Russian strikes on northeastern Ukrainian city of Sumy kill 32, in deadliest attack this year (по en). https://www.cnn.com/2025/04/13/europe/russian-strike-sumy-ukraine-intl/index.html. [перевірено 13 April 2025].
- ↑ РЕГІОНИ УКРАЇНИ ТА ЇХ СКЛАД. 1 вересня 2011. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=08.12.2010&rf7571=42366.
- ↑ 17,0 17,1 17,2 17,3 17,4 ЭСБЕ/Сумы — Викитека. https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%A1%D1%83%D0%BC%D1%8B. [перевірено 2019-09-03].
- ↑ гл. ред. Б. А. Введенский (1956). Сумы // Большая Советская Энциклопедия.. Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия». pp. 2-е изд. том 41. М., стр.285–286.
- ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr59_reg2.php.
- ↑ Сумы // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 25. М., "Советская энциклопедия". 1976. pp. стр.76.
- ↑ Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php.
- ↑ Sumy, city. The New Encyclopedia Britannica. 15th edition. Micropaedia. Vol.11. Chicago. 1994. pp. 387.
- ↑ Verkhovna Rada of Ukraine. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=09.06.2009&rf7571=28527.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. Державна служба статистики України. Київ, 2013. стор.92. http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2013/sb_nnas_2012.pdf. [перевірено 2019-09-03].
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2016 року. Державна служба статистики України. Київ, 2016. стор.65
- ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України. https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/.
- ↑ Center for Insights in Survey Research, A Project by International Republican Institute (2023). Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023). Група «Рейтинг». https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/municipal_survey_may_2023_ua_-_final.pdf.
- ↑ Міста-партнери (по uk). Sumy. https://smr.gov.ua/uk/misto/mista-partneri.html. [перевірено 2020-03-30].
Вонкашні удкликованя
[едітовати | едітовати жрідло]- Sumy. Sumy. 26 (11th ed.). Encyclopædia Britannica. p. 85. https://en.wikisource.org/wiki/1911_Encyclop%C3%A6dia_Britannica/Sumy.
- (по анґл., укр., рос.) City of Sumy travel guide Архівовано 9 януара 2016.
- (по укр. и рос.) Місто Суми
- (по укр.) Сумська адміністрація
- (по анґл.) Sumy travel guide Архівовано 16 юлія 2011.
- Медичний інститут СумДУ
- (по укр.) Regional Web-portal, open business-directory of the city
- Портал Суми
- (по укр.) Вебкамера центра Сум
| |||||||||||||||||
| |||||||
