Обава
Село
Обава
мад. Dunkófalva чеш. Obava
|
Оба́ва, мад. Dunkófalva, чеш. Obava, укр. Обава — село в Чинадьовской териториалной громадѣ Мукачовского района Закарпатской области Украины.
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Обава оддалена о 13 км од районного центра Мукачово и о 5 км од желѣзницѣ, котра е в Чинадьовѣ.[3]
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва исторична споминка, под назвов Dunkofalva, датована роком 1570 в историчном жерелѣ Conscriptiones portarum, 1570лат.. Подля Легоцкого, закладательом села быв Данко Кочан, котрый достав на то кенизьске оправнѣня од бережского жупана и управителя мункачского панства Лайоша Сентяношия, датоване дньом 4. фебруара 1568. Од року 1773 завживать ся тыж назва Obawa, котра походить од мѣстного потока.[1]
В року 1910 зоз 694 обывательох села были 626 Русины, 51 Нѣмцѣ,17 Мадяре. Подля вѣры: 633 грекокатолици, 38 израелиты, 21 римокатолици. До Трианона село належало ку Свалявскому округу, Szolyvai járásмад., жупы Берег.[4] Найблизша пошта и телеграф были в Чинадьовѣ.[5]
В року 1930 село мало 973 обывательох, з котрых были 847 Русины, 88 Евреи, 30 Нѣмцѣ, 4 Чехы и Словаци, 4 — чужоземцѣ. В селѣ были школы русинска (2 класы) и чешска (1 класа). Грекокатолицка громада мала 851 вѣрника и муровану церкву Покровы Пресвятой Богородицѣ з року 1930.[6]
26. октобра 1944 Обава выслобождена од фашистичной окупации и зачав ся украинскый период ей истории. В року 1969 мала уже 1716 обывательох. На тот час при новой владѣ поставлены около 170 хыж, восямрочна школа, клуб, библиотека.[3]
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Степан Добош (1912–1978), педагог, литературознатель, первый ректор Ужгородской универзиты.
Памяткы
[едітовати | едітовати жрідло]До выставбы мурованой церквы в селѣ была стародавна (XVIII. стороча) деревляна, перенесена ту з бойковского села, котру зась одкупили и в року 1931 перенесли до Новой Пакы, Чехия, де служить донынѣ грекокатолицкым вѣрникам.[6]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 Xмад.
- Révai nagy lexikona. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest, 1912. 6. köt. 48. old.мад.
- Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára. — Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó, 2010 Доступно онлайнмад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5укр.
- Інформер: Обава. weather.in.ua. 2022. https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/18372. [перевірено 2022-12-15].укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]
|