Золотарьово (Закарпатска область)
Село Украины
Золотарьово
|
Золотарьово, мад. Ötvösfalva, чеш. Zlatáry — село в Хустском районѣ Закарпатской области Украины, центер сельской рады.[2]
Административа
[едітовати | едітовати жрідло]- Сельска радаукр.
Золотарьовська сільська рада
- 90441, с. Золотарьово, вул. Центральна, 52
- тел. 51-280, 70-135;
Од року 2020 входить до Драговской громады.
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Золотарьово оддалене о 25 км од районного центра и о 18 км од желѣзничной штации Сокырниця.[2]
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка походить з року 1409: Wthwesfalwa. Назва походить од мад. ötvös 'ремеселник, котрый нараблять зо золотом, золотарь', але годна то быти не назва професии, а прозывка особы (закладателя, властника). Официална украинска назва Золотарьово — зеркалный переклад.[3]
В року 1910 Золотарьово было переважно русинске, зоз 2032 обывательох были: 1957 Русины, 66 Нѣмцѣ, 9 Мадяре. Подля вѣры: 1965 грекокатолици, 66 израелиты.[4]
В року 1930, в чехословацкой добѣ, село Zlatáry мало 2234 обывателе, з котрых были 2123 Русины, 102 Евреи, 2 Чехы и Словаци, 7 чужоземцѣ. Грекокатолицка громада: 2041 особа; мурованый храм Св. Йоанна Крестителя з року 1806. В селѣ была русинска школа (6 клас) и чешска (1 класа); ходив штатный автобус.[5]
23. октобра 1944 з приходом Червеной армады ся зачала украинска доба истории села.[2] Спочатку село было поименоване Золота́рьево, а пак подля украинскых норм Золотаре́ве.[3] У Золотаревому была една восямрочна и три зачаточны школы, двѣ библиотекы и Културный дом. В року 1969 ту жили 3496 особ.[2]
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Василь Довгович (1783–1849), грекокатолицкый священик, филозоф, поет, дописный член Мадярской Академии Наук (од року 1831).
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X Доступно онлайн мад.
- Sebestyén Zsolt: Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9
мад. Sebestyén Zsolt (2014-08-15). Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára (по мадярскы). MEK OSzK. http://mek.oszk.hu/13200/13208/index.phtml. [перевірено 2022-09-02]. - Ярослав Достал: Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Тронько П. и др. (ред.): Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Навигация по Хустскому району (до р. 2020) Районный центер (в район не входить): Хуст
|
|