Горинчово

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село Украины
Горинчово
Горінчово (укр.)
Еврорегион Карпаты
Область Закарпатска
Район Хустскый
Сельска рада Горинчовска
Координаты 48°16′11″ с. ш. 23°26′02″ в. д. / 48.269722° с. ш. 23.433889° в. д. (G) (O) (Я)
Надморска вышка 226[1] м
Жителей 3071[2] особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 31 42[2]
Поштовый индекс 90430[2]
КОАТУУ 2125382201

Гори́нчово, (укр.) Горінчовосело в Хустском районѣ Закарпатской области Украины, центер сельской рады.[3]

Полога[едітовати | едітовати жрідло]

Село лежить в долинѣ Рѣкы, оддалене о 16 км од районного центра, на дорозѣ ХустМежгорье.

Сельска рада[едітовати | едітовати жрідло]

Горінчівська сільська рада[2] (укр.)
90430, Закарпатська обл., Хустський р-н,
с.Горінчово, вул. Незалежності, 152а
тел. 3803142 5-17-36, 62-138

История[едітовати | едітовати жрідло]

Перва упоминка о селѣ походить з року 1350, а мало назву Zeleumezew, што е неточно передана мадярска назва Szőlőmező “грознове поле”, яка одказуе на характерну про тото мѣсто ростлину. Под роком 1403 упоминать ся в том мѣстѣ закладене село Haryncha (од року 1460 Herincse, днешна мадярска назва) — очевидно русинского походжѣня од призвиска Горинець.[4] П. Чучка в том контекстѣ указуе тыж на иншы можны призвиска: Горинцѣв, Горинѣв, Горинчин од украинско-бѣлорусского гидронима Горинь, або мараморошске Горина. Подля правописа з року 1655 село ся называть Горѣнчево, жителѣ — Горѣнчане.[5]

В року 1930 в селѣ было 4607 особ, з них 3845 — Русины, 705 — Евреи, 19 — Чехы и Словаци, 7 — Нѣмцѣ, 4 — Мадяре, 8 — иншых народностей, 19 — чужоземцѣ. Православна громада числила 3665 вѣрникох. В селѣ быв нотариат, пошта, телеграф, телефон, жандарска станиця, заставка державного автобуса, русинска школа (6 клас), чешска школа (1 класа). Фунговав фирес на пару. Грекокатолицка мурована церква Св. Михаила з року 1882 была розобрана в року1984. Православна мурована церква Вознесѣня высвячена в року 1934. В приселку Монастырець была русинска школа (3 класы), грекокатолицка мурована церква Покровы Пр. Богородицѣ з року 1909, православна деревяна церква Вознесѣня з року 1933.[6]

Интересны факты[едітовати | едітовати жрідло]

В селѣ жиють семеро казкарѣ, котры выдали по книжцѣ властных казок, серед них найвеце познатый Андрѣй Калин.[7]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Информер: Горинчово
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Облікова картка.
  3. Тронько П., с. 742.
  4. Sebestyén Zsolt, с. 56.
  5. Чучка П., с. 155.
  6. Достал Я., сс. 279–280.
  7. Іван ЖИРОШ