Перейти до вмісту

Вышково

Зо сторінкы Вікіпедія

Вы́шково (укр. Вишково, мад. Visk, чес. Vyškovo[1] вадь Výškovo nad Tisou,[2] слов. Vyškovo [nad Tisou], рум. Vășcova) вто варощик у Хустському районі в Закарпатськуй области Украйины. На 2019. рук мав 8,300 бывателюв.[3] Вышково — адміністративный центер Вышкувської територіалної громады.[4]

Історія

[едітовати | едітовати жрідло]

Перші письмові спомины за Вышково ся датувут 1271. роком, кой мадярськый король Ласлов IV. подарив го свойим феудалам, братам Мікови и Штефанови Чепанам из роду Гонт-Пазмань. В 1281 они поклали у Вышкові фортецю з цільов боронити соляні копалні Марамороша и контрольовати транспортацію соли. У 1300–1350. роках фортеця была центром комітата Мараморош. У другуй половині 13. стороча была покладена камінна церьков. В 1329. році Вышково дустало статус коронного вароша, його бывателі ся услобожовали уд налогув и натуры на хосен феудала. У кунци 14. и зачаткови 15. ст. Вышковом правили румынські феудалы Драґа и Балка. У 1413. ст. изась поновив ся коронный статус Вышкова. В 17. ст. по неудачному походови Дьирдя II. Раковція против Польщі, у Вышково, як и в другі пудкарпатські вароші и села, зайшла польська армія и спустошила го. Бывательство Вышкова участвовало в націонално-услободительнуй войні мадярського народу 1703–1711. рокув и в войні против крымськых татарув 1717. року. В другуй половині 19. ст. у Вышкові ся удкрыли державні бані на добываня свинцьової руды тай 2 млины.[5]

У 1919. році зайшло до складу Чехословакії. Уд 15. марця 1939 до 23. октовбра 1944 было пуд мадярськов окупаційов. У 1945. Вышково перейшло до Украйинської ССР, а в 1976 стало селищом вароського типа (смт).[5]

Архітектура

[едітовати | едітовати жрідло]

У Вышкові є костьол 1270. року из орґаном, датованым серединов 19. стороча; хыжа 1879. року, переміщена до ужгородського сканзена.[5]

Промысел

[едітовати | едітовати жрідло]

У Вышкові є популарна в Пудкарпатьови пивоварня Kibler.[6]

Обывательство

[едітовати | едітовати жрідло]

У списованьови 2001. року у Вышкові было записано 8142 чоловік. Рудными языками указали:

Язык Число Процент
украйинськый 4327 53.14%
мадярськый 3685 45.26%
російськый 113 1.39%
румынськый 7 0.09%
білоруськый 1 0.01%
грецькый 1 0.01%
другі 8 0.10%
Вцілови 8142 100%

Вызнамні родакы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Іштван Лошшу (1797–1852), статішта, історик, ґеоґраф, архівішта Мадярської корольської канцеларії, член-кореспондент Мадярської академії наук
  • Дьирдь Мийгеш, учитель, писатель, доктор філозофії, выкладач реформатської высшої школы
  • Роналд Токач (*1998), мадярьскый фотбалішта

Ґалерія

[едітовати | едітовати жрідло]

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Seznam obcí a úřadů na Podkarpatské Rusi. Užhorod. 1922. с. 22. https://kramerius5.nkp.cz/view/uuid:4726c9d0-b7de-11dd-a769-000d606f5dc6?page=uuid:190f72d0-a118-11e8-ba56-5ef3fc9bb22f.
  2. ↑ Boháč, Antonín; Prokop, Ladislav (1928). Statistický lexikon obcí v Republice československé. IV. Praha: Státní úřad statistický. с. 8. https://kramerius.lib.cas.cz/view/uuid:ce3e1b85-42ba-4ab3-bd63-f94bdad2e4c8?page=uuid:7da36a02-4dd7-4222-b00d-a1c52d46c7d1.
  3. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Київ: Державна служба статистики України. 2019.
  4. ↑ Вишківська громада. https://gromada.info/gromada/vyshkivska/. [перевірено 2026-10-08].
  5. 1 2 3 Мандрик, О.О. (2005). Вишкове. in редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]. Енциклопедія сучасної України. 4. Київ: Національна академія наук України, Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка. https://esu.com.ua/article-34277.
  6. ↑ Шандор, Федір (2022-04-23). Топ-10 закарпатських пивоварень Закарпаття. Турінформ Закарпаття. https://tourinform.org.ua/top-10-zakarpatskyh-pyvovaren-zakarpattya.

Жерела

[едітовати | едітовати жрідло]
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Вышково&oldid=171210"