Перейти до вмісту

Чеська републіка

Едітовати одказы
Зо сторінкы Вікіпедія
(Напрямленый з Чешска република)
Чеська републіка
чеськ. Česká republika
Гімна: 
Kde domov můj?
Location of Чесько
Головне місто
(і найвекше місто)		Прага
Урядный язык чеськый
Влада Парламентьска републіка
 -  Презідент Петр Павел
Теріторія
 -  вєдно 78 866 км2 (115)
30 450 sq mi 
 -  вода (%) 2
Популація
 -  списованя 2021 10701777 (86)
 -  густота 135,3/км2 (87)
Хыба выразу: Нерозпознаный роздїловый знак „,“/sq mi
ГДП шацованя 2021
 -  вєдно $282,34 міліард (45)
 -  на жытеля $18985 (38)
ГДП (номіналный) шацованя 2021
 -  вєдно $282,34 міліард (45)
 -  на жытеля $18985[1] (38)
ІЛР (2021) ▲ 0,891 (дужый высокый) (35)
Валута Коруна (kč) (CZK)
Часова зона СЕТ (UTC+1)
 -  лїтнїй час СЕЛЧ (UTC+2)
Сторона движения правый
Інтернет-домен .cz
Телефонный код +420

Че́хія,[2] Че́сько (чеськ. Česko), Че́хы, офіціална назва Че́ська републіка (чеськ. Česká republika, МФА: [ˈtʃɛskaː ˈrɛpublɪka]),[3] історично ай Боге́мія[4] вто держава без выхода до моря в централнуй Европі, член Европської унії уд року 2004, котра має гатары з Австрійов на юг, Німещинов на запад, Польщов на сіверный восток тай Словакійов на юговосток.[5] У Чеськуй републіці офіціалнов валутов є чеська коруна; головным варошом є Прага. Кроме неї сут великі вароші ги Бырно, Острава, Пылзень и Ліберець.

Чехія має береговатый ландшафт и площу в 78,871 км² из головно помірным контіненталным и океанічным кліматом.

Чеська републіка є унітарнов парламентарнов републіков из продвинутов, высокодоходнов соціалнов торговов економіков. Чехія ся держит европської соціалної моделі, має задарьну медіціну тай часточно понукат задарьноє університетськоє школованя. У Індексови людського розвою Чехія має 32. місто. Чеська републіка — член Орґанізації споєных націй, Орґанізації Сіверноатлантичного договора, Европської унії, Орґанізації економічного спувробутництва и розвою, ОБСЕ, Рады Европы тай Вішеґрадської ґрупы. На юлій 2025. року президентом Чехії є Петр Павел, премєрміністром — Петр Фяла.

Чеськоє княжество было закладеноє у кунци 9. стороча пуд Великов Моравійов. Оно было формално признаноє ги імперськый став Сященої римської імперії у 1002. рокови тай стало корольством у 1198.[6][7] По битві Могача у 1526. році вшыткі землі Богемської короны были поступово інтеґровані до Габсбурзької монархії. Через почти стувку рокув протестантськоє повстаня стало причинов Тридцятьручної войны. Из розпадом Сященої римської імперії у 1806. році Коронні землі стали частьов Австрійської імперії.

Бігом 19. стороча Чехія пруйшла індустріалізацію. По розпаді Австро-Мадярської імперії по Первуй світовуй войні бульша часть реґіона зайшла до Первої чехословацької републікы у 1918. році.[8] Чехословакія была єдинов державов у централнуй и восточнуй Европі, котра ся обстала парламентарнов демократійов на вшыток меживоєнный період.[9] По Мінхенському договорі 1938. року Націштська Німещина окуповала чеські землі. У 1945. році Чехословакія ся удновила тай три рокы по тому стала комуністичнов державов Восточного блока по переворотови року 1948. Провбы лібералізовати уряд и економіку ся гасили совєтськов інвазійов у крайину бігом Празької яри 1968. року. У новемброви 1989, Боршоньова револуція поклала конець комуністичному правліньови тай удновила демократичный устрой. 31. децембра 1992. року Чехословакія ся мирно розпала, а єї державы-члены стали незалежными державами — Чеськов републіков и Словакійов.

Демоґрафія

[едітовати | едітовати жрідло]

Рождаємость у Чехії у 2020. році ся шацовала на 1.71 дітины на жону, што є низше уд ґлобалного уровня удтворіня в 2.1.[10] Просіковый вік у Чехії є 43.3 рокы.[11] Просікова довгота жывота у 2021 ся шацовала на 79.5 рокув (76.55 рокув про чоловікув, 82.61 рокув про жун).[12] Дас 77,000 чоловік іміґрувут на Чехы кажджый рук.[13] Вєтнамські іміґранты яли ся селити у крайині бігом комуністичного періода, коли їх кликав ги робутникув чехословацькый уряд.[14] У 2009 на Чехах было дас 70,000 вєтнамцюв.[15] Многі из них рішили ся лишити у крайині навхтема.[16]

Подля резултатув списованя людности 2021. року бульшина населеня Чеської републікы сут чехы (57.3%), а за нима йдут: моравакы (3.4%), словакы (0.9%), украйинці (0.7%), вєтнамці (0.3%), полякы (0.3%), росіяне (0.2%), сілезці (0.1%) тай німці (0.1%). Ищи 4.0% вписали комбінацію из двох націоналностий (3.6% дали комбінацію из чеської и другої націоналности). Ґрафа „націоналность“ была у списованьови немусайна, того многі люде ї лишили незаповненов (31.6%). Подля шацовань, у Чехії жыют 250,000 ромув (циґан).[17][18] Польська меншина быват головно у реґіоні Транс-Олза.[19]

У Чехії у 2021. рокови жыли 658,564 чужоземці[20] подля Чеської статистичної службы, майвеликі їх ґрупы тото украйинці (22%), словакы (22%), вєтнамці (12%), росіяне (7%) тай німці (4%). Бульшина чужоземного населеня быват у Празі (37.3%) тай Стржедочеськум крайови (13.2%).[21]

Жыдувськоє обывательство Богемії и Моравії, котроє мало 118,000 чоловік подля списованя 1930. року, было практично выгубленоє Націштськов Німещинов бігом Голокоста.[22] У 2021. рокови у Чеськуй републіці жыло дас 3,900 жыдув.[23] Експремєрміністер Чехії, Ян Фішер — юдаїшта.[24]

Націоналность бывателюв, котрі удповіли у списованьови 2021:[25][26]

Націоналность Частка
чехы 83.76%
моравакы 4.99%
чехы и моравакы 2.50%
словакы 1.33%
украйинці 1.08%
чехы и словакы 0.82%
вєтнамці 0.44%
полякы 0.37%
росіяне 0.35%
другі 4.36%

Майвеликі вароші

[едітовати | едітовати жрідло]
Майвеликі муніціпалітеты у Чеськуй републіці Чеська статистична служба – 1. януара 2025[27]
№ Назывка Край Населеня № Назывка Край Населеня
1 Прага Празькый 1,397,880 11 Злін Злінськый 74,684
2 Бырно Югоморавськый 402,739 12 Кладно Стржедочеськый 69,664
3 Острава 283,187 13 Гавіржов 68,674
4 Пылзень Пылзенськый 187,928 14 Мост Устецькый 63,474
5 Ліберець Ліберецькый 108,090 15 Опава 55,109
6 Оломовц Оломовцькый 103,063 16 Їглава Высочіна 54,624
7 Чеські Будейовіці Югочеськый 97,231 17 Фридек-Містек 53,590
8 Градець Кралове 94,311 18 Тепліці Устецькый 50,912
9 Пардубіці Пардубіцькый 92,319 19 Карловы Вары 49,073
10 Усті над Лабем Устецькый 90,866 20 Карвіна 48,937

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

 
Країны Европы
Австрія · Азербайджан¹ · Албаньско · Андора · Арменія² · Белґія · Білорусь · Булгарія · Боснія і Герцеґовина · Ватікан · Велика Брітанія · Голандія · Ґреція · Ґрузія² · Даньско · Естонія · Ірьско · Ісланд · Іспанія · Італія · Казахстан¹ · Латвія · Літва · Ліхтенштайньско · Луксембурґ · Мадярьско · Малта · Молдова · Монако · Нїмецько · Норьско · Польско · Портуґалія · Росія¹ · Румуньско · Сан Маріно · Северна Македонія · Сербія · Словенія · Словеньско · Турція¹ · Україна · Фіньско · Франція · Хорватія · Ціпрус² · Чесько · Чорна Гора · Швейцарія · Швеція
¹ Штаты, котры ся находять і в Европі, і в Азії | ² Штаты, котры ґеоґрафічно не суть в Европі, айбо суть з нёв асоціованы
v • d • e
Европска унія
Прапор ЕУ
v • d • e
Орґанізація Североатлантічного договору
Члены НАТО:

Референції

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. ↑ Межинародный валутный фонд.
  2. ↑ the Czech Republic. The United Nations Terminology Database. https://unterm.un.org/unterm2/en/view/4275087d-4018-4082-899d-95f37efeda65. [перевірено 28 November 2023]. 
  3. ↑ Publications Office — Interinstitutional style guide — 7.1. Countries — 7.1.1. Designations and abbreviations to use. Publications Office. https://style-guide.europa.eu/en/content/-/isg/topic?identifier=7.1.1-designations-and-abbreviations. [перевірено 8 October 2024]. 
  4. ↑ Šitler, Jiří (12 July 2016). From Bohemia to Czechia. https://english.radio.cz/bohemia-czechia-8220362. [перевірено 1 June 2021]. 
  5. ↑ Information about the Czech Republic. http://www.mzv.cz/chicago/en/other_useful_information/information_about_the_czech_republic/index.html. [перевірено 25 March 2016]. 
  6. ↑ Mlsna, Petr; Šlehofer, F.; Urban, D. (2010). The Path of Czech Constitutionality (по cs, en). 1st edition. Praha: Úřad Vlády České Republiky (The Office of the Government of the Czech Republic). pp. 10–11. http://www.vlada.cz/assets/udalosti/vystavy/Cesty-ceske-ustavnosti.pdf. [перевірено 31 October 2012]. 
  7. ↑ Čumlivski, Denko (2012). 800 let Zlaté buly sicilské (по cs). National Archives of the Czech Republic (Národní Archiv České Republiky). http://www.nacr.cz/zpravy/zlatabula800.aspx. [перевірено 31 October 2012]. 
  8. ↑ Dijk, Ruud van; Gray, William Glenn; Savranskaya, Svetlana; Suri, Jeremi; Zhai, Qiang (2013). Encyclopedia of the Cold War. Routledge. p. 76. ISBN 978-1135923112. https://books.google.com/books?id=QgX0bQ3Enj4C&pg=PA76. [перевірено 13 December 2017]. 
  9. ↑ Timothy Garton Ash The Uses of Adversity Granta Books, 1991 ISBN 0-14-014038-7 p. 60
  10. ↑ Population change – year 2015. https://www.czso.cz/csu/czso/ari/population-change-4-quarter-of-2015. 
  11. ↑ Czechia, The World Factbook, 18 November 2021, https://www.cia.gov/the-world-factbook/countries/czechia/ 
  12. ↑ The World Factbook (CIA).
  13. ↑ "Press: Number of foreigners in ČR up ten times since 1989". Prague Monitor. 11 November 2009.
  14. ↑ O'Connor, Coilin (29 May 2007). "Is the Czech Republic's Vietnamese community finally starting to feel at home?". Czech Radio. Archived from the original on 13 January 2008. Retrieved 1 February 2008.
  15. ↑ Bilefsky, Dan (6 June 2009). "Crisis Strands Vietnamese Workers in a Czech Limbo". The New York Times. Archived from the original on 25 March 2014. Retrieved 13 September 2014.
  16. ↑ Foreigners working in the Czech Republic. Ministry of Foreign Affairs. July 2006. http://www.czech.cz/en/current-affairs/work-and-study/foreigners-working-in-the-czech-republic. [перевірено 3 June 2009]. 
  17. ↑ The History and Origin of the Roma. Romove.radio.cz. http://romove.radio.cz/en/article/18158. [перевірено 25 April 2010]. 
  18. ↑ Green, Peter S. (5 August 2001). "British Immigration Aides Accused of Bias by Gypsies". The New York Times. Archived from the original on 11 November 2012. Retrieved 25 April 2010.
  19. ↑ "Jarosław Jot-Drużycki: Poles living in Zaolzie identify themselves better with Czechs Архівовано 26 апріля 2018.". European Foundation of Human Rights. 3 September 2014.
  20. ↑ "R01 Cizinci v ČR v letech 2004 – 2021 (stav k 31. 12.)". Czech Statistical Office. Retrieved 21 March 2023.
  21. ↑ Foreigners in the Czech Republic – 2017. Prague: Czech Statistical Office. 2017. ISBN 978-80-250-2781-3. 
  22. ↑ The Holocaust in Bohemia and Moravia. Ushmm.org. http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10007323. [перевірено 25 April 2010]. 
  23. ↑ The Virtual Jewish Library. https://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Judaism/jewpop.html. [перевірено 13 September 2014]. 
  24. ↑ PM Fischer visits Israel Архівовано 25 юлія 2009.". Radio Prague. 22 July 2009.
  25. ↑ První výsledky Sčítání 2021. Czech Statistical Office. https://www.czso.cz/documents/142154812/176460729/csu_sldb_2021.pdf. [перевірено 13 January 2022]. 
  26. ↑ Všechny tabulky - sldb2021_pv_tabulky.xlsx. Czech Statistical Office. https://www.czso.cz/documents/142154812/176236044/sldb2021_pv_tabulky.xlsx. [перевірено 13 January 2022]. 
  27. ↑ „Population of Municipalities - as at 1 January 2025“. Český statistický úřad. 16. мая 2025.
Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Чеська_републіка&oldid=159412"