Турція

Країна
Турція
	Türkiye Cumhuriyeti, Türkiye
	,
	Прапор Туреччини
Основны інформації
	39°N, 36°E
Країна	Турція
Часть од	Балканскый полуостров, Передня Азія, Середнїй Выход, Середоморя, басейн Чорного моря, Евразія
Засноване	29 октобра 1923
Жытелїв	Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога	Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Часова зона	UTC+3, Europe/Istanbul, Asia/Istanbul
Географично	Балканскый полуостров, Передня Азія
Водный обєкт	Середоземне море, Чорне море, Егейске море, Левантійське море
Подїл	Адана, Адияман, Афьонкарахісар, Агри, Амасья, Анкара, Анталія, Артвін, Айдин, Баликесір, Біледжик, Бінґель, Бітліс, Болу, Бурдур, Бурса, Чанкири (іл), Чанаккале, Чорум (іл), Денізлі, Діярбакир, Дюздже, Едірне, Елязиг, Ерзінджан, Ерзурум, Ескішехір, Ґазіантеп, Ґіресун, Ґюмюшхане, Гаккярі, Хатай, Испарта, Мерсін, Стамбул, Ізмір (іл), Карс, Кастамону, Кайсері, Киркларелі, Киршехір, Коджаелі, Конья, Кютах'я, Малатья, Маніса, Кахраманмараш, Мардін, Мугла, Муш, Невшехір, Нігде, Орду, іл Різе, Сакар'я, Самсун, Сіїрт, Сіноп, Сівас, Текірдаг, Токат, Трабзон, Тунджелі, Шанлиурфа (іл), Ушак, Ван, Йозгат, Зонгулдак (іл), Аксарай, провінція Байбурт, Караман, Кириккале, Батман, Ширнак, Бартин, Ардахан, Игдир, Ялова, Карабюк, Кіліс, Османіє
Назва жытелїв	türkisch, Türke, Türkin, Turk, Turkish, török, Τούρκος, Τουρκάλα, Turkiano, turko, Türkänan, Türk, تركي, تركية, أترك, турки, турок, турчанка, טורקי, טורקייה, turci, turc, turcoaică, তুর্কি, turco, turca, turchi, turche, თურქი, turces, turcu, turca, Turc, Turque, turca, turche, turchi, turco, Turek, Turkyně, turques, turco, turcos, турци, توركي, توركية, تواركا, توركيات, Turcach
Історія	Історія Туреччини
Містьскый уряд
Вебова сторінка	https://www.turkiye.gov.tr/
	Медіа у Вікісклад VIAF:244983681;GND:4061163-2;OSM:174737;

Турція авадь Туречина, офіціальна назва Турецька Републіка (тур. Türkiye [ˈtyɾkije], Türkiye Cumhuriyeti [ˈtyɾkije d͡ʒumˈhuːɾijeti]) — трансконтинентальна держава, находит ся май бульш в Азії. Восточна Фракія, европейська часть Турції, удокремлена уд Анатолії Мраморным морьом, Босфором и Дарданелами (заєдно знамі, як Турецькі/Чорноморські протокы)^[1]. Столиця країны — Анкара. Май великый варош країны Стамбул находит ся нараз в Европі тай Азії. Турція на свойому сїверо-западї граничит из Ґреційов и Болґарійов; на сїверови омыває ся Чорным морьом; на сїверо-востоцї межує з Ґрузійов; на востоцї — з Арменійов, азербайджанськым ексклавом Нахічеван тай Іраном; на юго-востоцї — з Іраком и Сирійов; на югови омыває ся Середземным морьом; и на западови — Егейськым морьом. Близько 80% граждан країни ідинтифікуют ся як турками^[2], а курды сут май великов національнов меншинов, яка становит бульше 16% населеня країны.

Пробігом історії землї нынїшньої Турції населяли многі народы, даякі з якых сформовали вызначнї цивілізації: ассирійцї, грекы, фракійцї, фригійцї, урартяне, армены^[3]^[4]^[5], сельджукы, османы.

Типирішня Турицька Републіка постала 29. октовбра 1923 года пусля розпада Османської імперії и войны за независимость, в главі из Мустафов Кемалем Ататюрком, якый пусля проголошеня независимостї стане першым президентом державы.

Турція — країна-основатиль ООН, ранньый член НАТО, МВФ и Світового банка, а так само член-основатиль ОЕСР, ОБСЄ, ОЧЕС, ОІС и G20. Тым самым стала єдным из першых члену Рады Европы в 1950 годови, Турція стала асоційованым членом ЄЕС у 1963 годови тай вступила до Митного союза ЕС у 1995 годї. Довгый час Турція хотїла стати частинов Европейського Союза. У першый раз подала заявку про членство у 1987 годови, айбо юй дочасно удказали. Заявку на членство пуддержали лиш за 12 году^[6]. Дакулько раз члены ЕС голосовали за довершеня переговору з Турційов про вступ, які уже было остаточно довершено у 2021^[7].

Турція — світська, унітарна, давно парламентська републіка, яка прийняла президентську систему правлїня пусля конституційного референдума 2017 года; нова система прибыла з президентськыми выборами 2018 года, коли за новым державным устройом президентом став Реджеп Тайїп Ердоган, котрый и до нынї занимат йсю посаду.

Етимолоґія

Назва «Турція» (тур. Türkiye), што хоснує ся до нынїшньої републікы Туреччина, походит уд старофранцузького Turquie, якоє, у свуй шор, походит уд середньовічных латинськых форм Turchia, Turquia и ґрец. Τουρκία. Османська імперія, што существовала в 1299—1922 годах, серед її сучаснику так само называла ся Турційов авадь Османськов імперійов.

Сама назва означає «земля турку». Першый письмовый спомин терміна «тюрк» (тур. Türk), як Ендоніма находит ся в документах давньых тюрку, найденых у долинї рікы Орхон (Монґолія), написаных давньотюркськым письмом, и датуют ся приблизно 735 годом^[8].

Історія

Історія нынїшньої Турції зачала ся 29. октовбра 1923 года, куй пусля войны за независимость Мустафа Кемаль Ататюрк проголосив існованя нової републікы. До сього на території типирішньої Турції была Османська імперія, яка рахує ся її предешником.

Першым президентом Турецької Републікы став Мустафа Кемаль. Пусля ухваленя Закона «Про назывкы» у 1934 годови Парламент Турції подарив му назывку «Ататюрк», што значит «отиць турку». Першым премєр-міністром став Ісмет Іньоню. Ун дале став другым президентом Турції пусля смертї Ататюрка.

Молода републіка была єднопартійнов президентськов републіков, де фунґовала лиш єдна політична партія, заснована Мустафов Кемалем — CHP (Републіканська народна партія), яка дїє и в типирішньый час. Пусля Другої світової войны влада дала зеленоє світло на створеня другых політичных партій, пусля чого у 1946 годови появила ся Демократична Партія, главов якої быв Джелялем Баяром. Йся партія уйграла на парламентськых выборах 1950 года, які довершили 27. гудньый період єднопартійностї. Джеляль Баяр став третьым президентом Републіки, а премєр-міністром — Аднан Мендерес.

У 1960 годови в країнї став ся воєнный переворот, у результатови якого Джеляль Баяр, Аднан Мендерес и другі політикы стали перед воєнным трибуналом, де їх винили у державнуй зрадї, кальтованьови державных гроший и неповазї ид конституції. За результатами розникованя дїла, премєр-міністра Адрана Мендереса, міністра заграничных дїл Фатіха Рюштю Зорлу тай міністра фінансу Хасана Полаткана было приговорено до страты, яка стала ся 16. септембра 1961 года на островови Імралы. У 1971 и 1980 годах Турція пережила ще два воєннї перевороты.

У 1974 годови Турція напала на Кіпр, окуповала близько 40 % території острова, и учинила Турицьку Републіку Сїверного Кіпра, яку світові державы не вызнают.

До 1982, докі не была прийнята нова конституція, армія контрольовала всї сферы державы, жостко придушовала хуть-які політичнї дїяня, што узвало межинародну критику. З новов конституцієйов Турція пуміняла політичный устрой из президентської републікы на парламентську. У 1983, коли Тургут Озал став премєр-міністром, заказ на політичнї дїяня было знято.

У майови 2002 года в товгдышнього премєр-міністра Турції Бюлента Еджевіта зачали ся проблемы из здоровьом, через што были оголошенї дострокові выборы, які стали ся в новемброви того самого года. В них взяла участь створена у 2021 годови Реджепом Таїпом Ердоганомпартія ПСР (Партія справедливостї и розвитка). Сам ун через судовый недозвул участь у выборах не брав. Уд товгды унь до выбору 2024 года ПСР уйгравала на всьых выборах. Реджеп Таїп Ердоган став премєр-міністром Турції у 2003 и уд товгды є неміняючым ся політичным лідером державы. Раз ун быв на посадї премєр-міністра, што є головнов політичнов фігуров парламентської републікы, а з 2014 года — президентом. Кыбы май сконцентровати у свойых руках всю повноту влады, Ердоган провюг через парламент, у якому ПСР мала конституційну бульшость, зміны до конституції. У 2017 годови в результатови референдума про зміны до конституції держава вернула ся до президентської формы упраляня. Реджеп Таїп Ердоган донынї є президентом Турції.

Турція стала на сторонї коаліції ООН проти Ірака у войнї в Перськуй затоцї. Країна май бульш чим 40 году веде борьбу проти Робочої Партії Курдистана, што вызнана США тай ЄС терористичнов організаційов.

15. июля 2016 года в Турції была вчинена неудачна попытка воєнного переворота. Дале чинна влада символічно записала сись динь:

15. июля было оголошено державным сятом и выходным дньом;
Першый Босфорськый муст было офіціально перейменовано на Муст Мученику 15. июля;
На зачаткови Босфорського моста з азійської стороны было вчинено Памнятник умершым и музей 15. июля;
Многым районам вароша, школам, паркам, мечетям и адміністративным будовам дали назву «им. 15. июля»;
Так само памнятник умершым 15. июля появив ся в Анкарі.

Ґалерея

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Туреччина на україньскій Вікіпедії.

↑ National Geographic Atlas of the World (7th ed.). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN 978-0-7922-7528-2. «Europe» (pp. 68–69); «Asia» (pp. 90–91): «A commonly accepted division between Asia and Europe … is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»
↑ KONDA Bir Arada Yaşarız (по tr). KONDA. Березень 2022. https://konda.com.tr/uploads/bay-rapor-son-5a95b7b58709fb32177f0e2df9bde1bfe265382bf340e7cf99b0d32aac9f981e.pdf. [перевірено 22 липня 2024].
↑ Howard, Douglas Arthur (2001). The History of Turkey. Greenwood Publishing Group. p. 43. ISBN 978-0-313-30708-9. https://archive.org/details/historyofturkey00doug.
↑ Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011) (по анґліцькы). [[[:Шаблона:Google books]] The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000–323 BC)]. Oxford University Press. pp. 3–11, 37. ISBN 978-0-19-537614-2. Шаблона:Google books. [перевірено 23. марта 2013].
↑ Casson, Lionel (1977), The Thracians, The Metropolitan Museum of Art Bulletin 35 (1): 2–6, doi:10.2307/3258667, ISSN 0026-1521, http://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf
↑ KONDA Bir Arada Yaşarız (по en). T.C. Dışişleri Bakanlığı AB İlişkileri Başkanlığı. 10. марта 2023. https://www.ab.gov.tr/turkiye-ab-iliskilerinin-tarihcesi_111.html. [перевірено 22. юлія 2024].
↑ Европарламент закликав остаточно довершити переговоры про вступ Турції в НС (по uk). Українська правді. 20. мая 2021. https://www.pravda.com.ua/news/2021/05/20/7294178/. [перевірено 22. юлія 2024].
↑ Scharlipp, Wolfgang (2000). An Introduction to the Old Turkish Runic Inscriptions. Verlag auf dem Ruffel., Engelschoff. ISBN 3-933847-00-1, 9783933847003.

[NatlGeoAtlas2-1] National Geographic Atlas of the World (7th ed.). Washington, DC: National Geographic. 1999. ISBN 978-0-7922-7528-2. «Europe» (pp. 68–69); «Asia» (pp. 90–91): «A commonly accepted division between Asia and Europe … is formed by the Ural Mountains, Ural River, Caspian Sea, Caucasus Mountains, and the Black Sea with its outlets, the Bosporus and Dardanelles.»

[:0-2] KONDA Bir Arada Yaşarız (по tr). KONDA. Березень 2022. https://konda.com.tr/uploads/bay-rapor-son-5a95b7b58709fb32177f0e2df9bde1bfe265382bf340e7cf99b0d32aac9f981e.pdf. [перевірено 22 липня 2024].

[Howard2-3] Howard, Douglas Arthur (2001). The History of Turkey. Greenwood Publishing Group. p. 43. ISBN 978-0-313-30708-9. https://archive.org/details/historyofturkey00doug.

[SteadmanMcMahon20112-4] Sharon R. Steadman; Gregory McMahon (2011) (по анґліцькы). [[[:Шаблона:Google books]] The Oxford Handbook of Ancient Anatolia: (10,000–323 BC)]. Oxford University Press. pp. 3–11, 37. ISBN 978-0-19-537614-2. Шаблона:Google books. [перевірено 23. марта 2013].

[MET-5] Casson, Lionel (1977), The Thracians, The Metropolitan Museum of Art Bulletin 35 (1): 2–6, doi:10.2307/3258667, ISSN 0026-1521, http://www.metmuseum.org/pubs/bulletins/1/pdf/3258667.pdf.bannered.pdf

[6] KONDA Bir Arada Yaşarız (по en). T.C. Dışişleri Bakanlığı AB İlişkileri Başkanlığı. 10. марта 2023. https://www.ab.gov.tr/turkiye-ab-iliskilerinin-tarihcesi_111.html. [перевірено 22. юлія 2024].

[7] Европарламент закликав остаточно довершити переговоры про вступ Турції в НС (по uk). Українська правді. 20. мая 2021. https://www.pravda.com.ua/news/2021/05/20/7294178/. [перевірено 22. юлія 2024].

[8] Scharlipp, Wolfgang (2000). An Introduction to the Old Turkish Runic Inscriptions. Verlag auf dem Ruffel., Engelschoff. ISBN 3-933847-00-1, 9783933847003.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]