Тарасовка (Закарпатска область)
Село Украины
Тарасовка
Тарасівка укр.
|
Тарасовка (до року 1946 Терешул)[1] — село в Тячовском районѣ Закарпатской области Украины.[2]
- Администрация[3]укр.
- Тарасівська сільська рада
- 90530, с. Тарасівка,
- вул. Центральна,150
- тел. +380 3134 6-41-24
Од року 2020 входить до Нересницкой териториалной громады.
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка в историчных жерелах датована роком 1638: мад. Tereselpataka, Tarass.[4]
Назва села походить од малой рѣчкы Терешул, над котров оно положене.[5] Попри вецерох вариантах тота назва устояла ся од зачатку XIX. стороча.[4]
В року 1910 зоз 1218 обывательох села были: 1178 Русины, 21 Нѣмцѣ, 14 Мадяре; подля вѣры: 1188 грекокатоликы, 21 израелиты.[6]
В чехословацкой добѣ (1919–1939) село спочатку называло ся Терешул,[7] а од списованя року 1930 евидоване як Тересова.[8][4]
В року 1930 в Тересовѣ бывали 1496 особ: 1482 Русины, 9 Евреи, 4 Мадяре, 1 Чех або Словак. Грекокатолицка громада мала 1105 вѣрникы и деревляну церкву св. Михаила, 1860; православна — 337 вѣрникы и деревляну церкву св. Илия, 1934 (згорѣла в року 1961). В селѣ была русинска школа (3 класы). На лѣвом березѣ потока Терешулка было лѣчиве жерело, называне Буркут, з простенькыма купелями.[8]
В року 1939, по навернѣню мадярской администрации, вернула ся до уживаня давна назва села Терешул.[4]
22. октобра 1944 Червена Армада выслободила село од фашистох, и зачала ся украинска доба його истории.[2]
В року 1946 году указом Президии Верховной Рады УССР село Терешул перейменоване на Тарасовку.[9]
В року 1969 Тарасовка мала 3065 обывательох, восямрочну школу, библиотеку, клуб, три фелчерско-акушерскы пункты, породню, кантину, пять торговых точок, водолѣчебну купель.[2]
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Иван Парканий (1896–1996) — министер ЧСР, четвертый губернатор Подкарпатской Руси.
- Надѣя Дьолог — фехтовалниця на колесовом крѣслѣ, паралимпийка, срѣберна призерка Паралимпиады 2024, общественна дѣятелька.
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X Доступно онлайн мад.
- Dr. Jiří Král. Podkarpatská Rus. V Praze, nákladem vlastním, 1924. чеш.
- Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9 мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр. укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. укр.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела uk.wikisource.org укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела uk.wikisource.org укр.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Тронько П., с. 648.
- ↑ Тарасівська сільська рада
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 Sebestyén Zsolt, с. 140.
- ↑ Мапа
- ↑ A történelmi Magyarország
- ↑ Dr. Jiří Král, сс. 43, 96, 110.
- ↑ 8,0 8,1 Достал, Ярослав, с. 237.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела uk.wikisource.org укр.
Навигация по Тячовскому району Районный центер: Тячово
|
|