Родниковка (Закарпатска область)
| Село Украины
Родниковка (Извор)
|
Роднико́вка, укр. Родниківка (в роках 1600–1945 Извор, мѣстна назва Звур[2]) — село в бывшом Свалявском районѣ (од року 2020 — в Мукачовском) Закарпатской области Украины, од районного центра оддалене о 22 км.[3]
Обывательство подля списованя з рока 2001 было 862 особы.
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка походить з року 1600.[3][1] Подля Легоцкого, назва села пошла од потока Извор, над котрым ся выставили первы хыжѣ села. Мадярска назва села была Izvor аж до року 1904, коли при упорядочѣню назв взникла теперѣшна назва Beregforrás, де перва часть указуе на жупу.[1]
В чехословацкой добѣ, подля списованя з року 1930 в селѣ Izvor (Beregforrás) зафиксованы 632 особы, з того: 592 Русины, 15 Евреи, 8 Нѣмцѣ, 17 — чужоземцѣ. Религийна грекокатолицка громада числила 607 вѣрникох и мала муровану церкву св. Михаила з року 1852, в селѣ была русинска школа (2 класы), нотарскый, поштовый и жандарскый уряды.[4]
Украинска доба села зачала ся 24. октобра 1944, з приходом Червеной армады. В селѣ отворили библиотеку, клуб и «комнату щастя» (так называли мѣстность в сельской радѣ, де регистровали побраня и новородженых).[3]
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Петро Лизанець, вызнамный украинско-мадярскый языкознатель
Интересны факты
[едітовати | едітовати жрідло]В року 1946 украинска комунистична влада змѣнила историчну (од року 1600) назву села Извор на Родниківка, парадоксално назвавши то «збереження історичних найменувань».[5] Тота комунистична назва зоставать доднесь, ани авторитета П. М. Лизанця, котрый доказав фалшивость и неграмотность такого перейменованя,[6] ани легислативного акта о декомунизации не было доста, жебы вернути реално историчну назву.
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára. — Nyíregyháza: Bessenyei Könyvkiadó, 2010 мад. Доступно онлайн
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 Sebestyén Zsolt, с. 64.
- ↑ Кирило Галас. «Словник українських топонімів Закарпаття» (фрагменти) // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства. Випуск 6. Збірник пам’яті Кирила Галаса. — Ужгород, 2002. — С. 366.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Тронько П., с. 565.
- ↑ Достал Я., с.173.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_Президії_Верховної_Ради_УРСР_від_25.6.1946_«Про_збереження_історичних_найменувань_та_уточнення_…_назв_…_Закарпатської_області». [перевірено 2020-06-29].укр.
- ↑ Василь Нитка (10 квітня 2019). Чому на Закарпатті не повертають історичні назви своїм містам і селам. ProZak. http://prozak.info/IIstoriya/CHomu-na-Zakarpatti-ne-povertayut-istorichni-nazvi-svoyim-mistam-i-selam. [перевірено 2020-07-05].укр.
| ||||||||
| |||||
