Поляна (при Свалявѣ)
| Село Украины
Поляна
|
Поляна, мад. Polena — купельове село в Украинѣ, в бывшом Свалявском районѣ[2] Закарпатской области. Обывательство — 2.747 особ (2001)[3].
География
[едітовати | едітовати жрідло]Село положене од бывшого районного центра Свалява[2] о 10 км на сѣвер, в невеликой узкой долинѣ, окруженой лѣсами. В сѣверной околици села стара, днесь утративша вызнам, дорога Мукачово-Львов зачинать ся поднимати на переход Уклин. Нова активна дорога М-06 в сучасности иде мимо села. В южном конци села зливають ся рѣчкы Мала и Велика Пеня, даючи зачаток рѣцѣ Пеня.[1]
В селѣ и широкой околици суть жерела минералных вод. Уже од року 1826 тоты воды хосновали про лѣчебны купелѣ, в року 1868 была выбудована водолѣчебня, а од року 1946 зачав фунговати санаторий Поляна.[4] В зимушный час купеляшѣ можуть ся и лыжовати на невеликых околичных горах, де суть лыжарскы вытягы.[5]
История
[едітовати | едітовати жрідло]
Поляна стоить на мѣстѣ даколишной пастырской осады, котра была спалена татаро-монголсков ордов в роках 1241-1242. Новозакладене село зачали будовати в року 1584. В року 1728, коли паном села став ся гроф Шенборн, в селѣ были 52 хыжѣ и 362 обывателе.[1]
В року 1910 в селѣ жили 912 русинскы, нѣмецькы и мадярскы обывателе. По Трианонѣ (1919) село одышло Чехословакии.[6]
В року 1930 в селѣ было 1280 особ, з того Русины — 741, Евреи — 273, чужоземцѣ — 100, Чехы и Словаци — 85, Мадяре —55, Нѣмцѣ — 22, иншы — 4. Набоженска грекокатолицка громада в числѣ 802 вѣрникох мала муровану церкву Св. Михаила, высвячену в року 1845. В селѣ быв нотарскый уряд, пошта, телеграф, телефон, жандарска станиця, русинска школа (5 клас), чешска школа (3 класы), ходив приватный автобус. 17. апрѣля 1929 Державна справа контролы потравин при Карловой универзитѣ в Празѣ выдала посудок о высокой якости тутешной минералной воды. Вода ся фляшковала и вывозила на продаж. В селѣ фунговали купелѣ, модерно и комфортно обладованы, де лѣчили, окрем жалудковых, нервовы, ставовы, кровны, плюцны (окрем туберкулозы) хвороты.[7]
15. марца 1939 в село пришло мадярске войско и село вернуло ся под мадярску коруну. 24. октобра 1944, переломивши одпор мадярского войска, в село зашла Червена Армада, и зачав ся совѣтско-украинскый период истории села.[8]
В року 1950 отворили середну школу, в року 1966 — еще еден санаторий,[9] з чим рочне число купеляшох перевысшило 10 тысяч особ.[10]
Полянска сельска рада
[едітовати | едітовати жрідло]До Полянской сельской рады входять села Поляна и Уклин. Число обывательох двох локалит чинить 3131 особ, территория — 4,568 га.
Сельска рада мать 20 депутатох и голову. Адрес: 89335, Закарпатська обл., Свалявський р-н, с.Поляна, вул. Духновича, 65 (укр.).
Жерела
[едітовати | едітовати жрідло]- Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935. Том 15, с. 546.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. С. 190. ISBN 978-966-671-374-5
- Завадяк М. И., Мадрыга И. М. Курорт Поляна. Карпатська вежа. Мукачево , 2009.
- Кулагін І. С. Поляна. //Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
- Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- karpaty.info
- Полянска сельска рада укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,0 1,1 1,2 Кулагін І. С., с. 555.
- ↑ 2,0 2,1 В року 2020 ликвидованый инкорпорациов до Мукачовского району.
- ↑ Полянська громада укр.
- ↑ 4,0 4,1 Завадяк М. И., Мадрыга И. М., сс. 62-63.
- ↑ Поляна – лікування та відпочинок в Карпатах укр.
- ↑ Révai nagy lexikona.
- ↑ Достал Я.
- ↑ Кулагін І. С., с. 559.
- ↑ Сонячне Закарпаття укр.
- ↑ Кулагін І. С., сс. 562-563.
| ||||||||
| |||||
