Петро Продан
|
Петро Продан | |
|---|---|
 Увидьте фото | |
| Уроджѣня | авґуста 3., 1919 Горбкы, Подкарпатска Русь |
| Умертя | новембра 16., 2021 (102 р.) Вучково, Закарпатска область, Украина[1] |
| Погреб | Вучково |
| Занятя | писатель, поет, педагог |
| Язык творох | русскый |
| Народность | Русин |
| Горожанство | украинске |
| Час творбы | 1934 – 2021 |
|
| |
Петро Степанов Продан (*3. август 1919, Горбкы, Подкарпатска Русь — †16. новембер 2021, Вучково, Закарпатска область, Украина) — писатель, поет и педагог на Подкарпатской Руси и в Украинѣ.[2][3] Быв вѣком найстаршым русинскым писательом.[4][5]
Биография
[едітовати | едітовати жрідло]- Родина
- Походить з родины Степана Продана, желѣзничаря, и Марии Сочкы,[6] што мала 12 дѣти, з котрых жити зостали восьмеро, а шестеро выучили ся на высокых школах и стали ся учителями.[7]
- Школы
- По народной школѣ в Горбках закончив горожанку в Севлюши (1932) и Хустску русску гимназию (1940). В гимназии быв членом литературного кружка, организованого професором Петром Линтуром, де въедно з ним были Димитрий Вакаров, Иван Чендей, Василий Сочка, Кирил Галас и другы будучы подкарпатскы литераторы. Другым вызнамным его учительом быв професор Андрей Карабелеш. Обое они приспѣли ку тому, же став на свою литературну дорогу. В року 1940 зачав ся учити на филозофской факултѣ Будапештской универзиты, але война и наставшы за нев перемѣны урвали тоту науку. Фах филолога достав на новоотвореной в Ужгородѣ универзитѣ екстерно (1959).[6]
- Политика
- По войнѣ в новембрѣ 1944 въедно зо старшым братом Иваном быв выбраный делегатом на «Первый зъѣзд Народных комитетов Закарпатской Украины» и в року 2004 быв за то вызнаменаный орденом За заслугы ІІІ ст.[7] Днесь зоставать найстаршым и едным з двох еще живых участникох того зъѣзда.[8]
- Учительство
- В повоенных роках лишив литературну творчость и оддав ся педагогичной роботѣ.[2] Быв учительом русского языка в Хустѣ в середньой школѣ, пак в педагогичном училищу, од септембра 1951 — директор сѣмрочной школы в Синевирской Полянѣ, од септембра 1953 — директор восѣмрочной школы во Вучковѣ незмѣнно аж до одхода на пензию (1984). Педагогичный талант, высокы моралны якости сполчили колектив школы, котра стала ся центром културы цѣлого села.[6] Его педагогична и културницка робота зостала оцѣнена званьом Одличеного працовника освѣты и Заслуженого працовника културы Украины.[7] Доднесь тѣшить ся глубокым честованьом од своих колег, ученикох и людей, котры го познавають.[9]
Литературна творба
[едітовати | едітовати жрідло]Первы свои вершы опубликовав еще гимназистом, в часописѣ Юношество (1934), пак в новинках Русская правда, Русское слово, Литературна недѣля, колективных зборниках 12 (1940), Будет день (1941), Литературный альманах (1943), а были перебраны и до часописа Студенческий журнал (Братислава).[3]
Окремов книжков вышла поетична зберка Яблоня (1942).[3][10]
В добѣ своей педагогичной роботы перестав з литературнов творчостьов, але информация о нем и укажкы з его творбы появляли ся в зборниках Поэзия Закарпатья 1939–1944 (Пряшов, 1957), Поети Закарпаття (1965), Віщий вогонь (1974), а тыж в новинках Молодь Закарпаття(1991-02-02), Закарпатська Правда (1991-06-15), Карпатський край (1991-07-9),[3] календарях Общества Духновича (1995, 1996).[6]
Уже яко пензиста зась вернув ся ку литературѣ и выдав ряд книжок в Ужгородѣ:
- Песня жаворонка (2002, передслово И. Губаля)[3] русс.
- Летним вечером (2003, передслово И. Губаля)[3] русс.
- Од отчого порога (2006, передслово О. Довганича)[3] укр.
- Поле (2008, передслово И. Губаля)[10] русс.
- Дыхание надежды (2014, проза, поезия, спомины, посудкы)[11] русс.
Интересны факты
[едітовати | едітовати жрідло]Рецепт довголѣтя од Петра Продана: главное — не творити ся на то, што стрясуе сполоченство: митингы под Верховнов Радов и подобне; просто жити, не курити, а пити лем кедь мусай и то лем мало.[12]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Алмашій, Михайло. Русинська педагогічна енциклопедія. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. ISBN 966-2674-43-X
- Губаль, Иван (2003-10-05). Писатель, гражданин, педагог (по русскы). «Русская премия» (Прага). http://premija-ru.eu/index.php?razdel=library&podrazdel=petr-prodan-izbranoje.php&lang=ru. [перевірено 2019-08-02].
- Микита, Світлана (2009-08-08). Петро Продан — письменник, громадянин, педагог (по украинскы). Новини Виноградівщини. https://www.docme.su/doc/380599/petro-prodan---pis._mennik--gromadyanin--pedagog. [перевірено 2021-07-21].
- Полосков А., ред. (2021-02-23). Про щомісячну матеріальну допомогу делегатам І з 'їзду Народних Комітетів Закарпатської України (по украинскы) (PDF). Закарпатська ОДА. https://oda.carpathia.gov.ua/sites/default/files/upload/210223_124.pdf. [перевірено 2021-07-21].
- Продан Ю., Бобинець М.: Мы многі тягли ся до Росії, не знавучи, што направду там ся робить. //Отцюзнина, №9, юлій, 2018. (Ужгород) Сс. 37–39.
- Хланта І.В.: Продан Петро Степанович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс. 263–264.
- Петро Продан — заслужений працівник культури України, поет, педагог (по украинскы) (ФОТО). Міжгірська центральна районна бібліотека. 2017-03-30. Архівна копія з оріґінала зроблена 11 Aug 2020. https://web.archive.org/web/20200811213112/https://knuhosbirnja.jimdo.com/2017/03/30/петро-продан-заслужений-працівник-культури-україни-поет-педагог/. [перевірено 2021-08-11].
- Закарпатський письменник сьогодні святкує 100-річний ювілей (по украинскы) (ФОТО). М-студіо. 2019-08-03. http://m-studio.net.ua/petro-prodan-100-rokiv/. [перевірено 2019-08-03].
- Закарпатський письменник Петро Продан відзначив 100-річний ювілей (по украинскы) (ВІДЕО). М-студіо – новини Закарпаття. 2019-08-05. http://m-studio.net.ua/100-richnyj-juvilej/. [перевірено 2019-08-06].
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%9F%D0%A0%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%9D_%D0%9F.%D0%A1._%D1%81-%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96.png
- ↑ 2,0 2,1 Алмашій, Михайло, с. 221.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 Хланта І.В.
- ↑ М-студіо
- ↑ М-студіо – новини Закарпаття.
- ↑ 6,0 6,1 6,2 6,3 Губаль, Иван.
- ↑ 7,0 7,1 7,2 Микита, Світлана.
- ↑ Полосков А.
- ↑ [1][2] [3]
- ↑ 10,0 10,1 Міжгірська центральна районна бібліотека
- ↑ Каталог НБУ им. Вернадского: BA786929
- ↑ Продан Ю., Бобинець М.
