Синевирска Поляна
село Украины
Синевирска Поляна
|
Синеви́рска Поля́на, укр. Синевирська Поляна; мад. Felsőszinevér — село в бывшом Межгорском районѣ[3] Закарпатской области Украины.
Сельска рада
[едітовати | едітовати жрідло]- Синевирсько-Полянська сільська рада[2] укр.
- 90046, Закарпатська обл., Міжгірський р-н,
- с.Синевирська Поляна, 147
- Тел. (03146)2-76-73
Ку сельской радѣ належать еще три села и 10 приселкох.[4] Села суть: Берегы, Загорб, Свобода.[5]
География
[едітовати | едітовати жрідло]Село лежить в безпосредной близкости озера Синевир и е фреквентованов туристичнов локалитов. Оддалене о 27 км од районного центра[4] и о 72 км од желѣзничной штации Воловець.[5] В околици лежать верхы Канч (1579 м н.м.), Камянка (1578 м н.м.), Погарь (1499 м н.м.), Озерна (1496 м н.м.), Менчил (1382 м н.м.).[4]
Назвы
[едітовати | едітовати жрідло]- История
- Перва упоминка под назвов Szinaver Pojana походить з року 1715. В зачатку 1900-х при упорядкованю назва змѣнена на Felsőszinevér (Вышный Синевир), а сосѣдный Синевир назвали Alsószinevér (Нижный Синевир). В украинской добѣ вернули ся на стары назвы обох сел. Даякый час (по року 1944) назва была Синевир Поляна, а пак была украинизована на Синевирська Поляна.[6]
- Етимология
- Етимология назвы объяснена на сторонѣ Синевир.
- Топонимы
- Готарны назвы в околици: Острѣкы, Рабачинка, Гатара, Минчеловскый, У болотах.[4]
История села
[едітовати | едітовати жрідло]В року 1817 освячена грекокатолицка деревяна церква Покровы Пресвятой Богородицѣ.[7] Еще скорше в готарѣ У болотах была старша церква, при котрой од 1770-х рокох фунговала фарска дяковска школа.[4]
В року 1930 в селѣ быв 1101 обыватель, з того 1052 — Русины, 19 — Чехы и Словаци, 18 — Евреи, 9 — Мадяре, 3 — Нѣмцѣ. Грекокатолицка громада числила 1027 вѣрникох. З державных инштитуций была русинска школа (4 класы), станиця финанцох, лѣсорубна управа и лѣсосплавный комплекс з воднов гатьов Слобода около приселка Свобода.[7]
В роках 1939–1941 169 обывательох утѣкли до СССР, 135 были засуджены до лагрох.[4]
23. октобра 1944 село заяла Червена армада, и зачала ся писати его украинска история.[5] Покровска церква стала ся православнов. 108 хлопцьох взяты воевати до Червеной армады, 6 — на обнову майн в Донбасѣ, 5 — воевати в Афганистанѣ.[4]
Днешность
[едітовати | едітовати жрідло]Село мать восѣмрочну школу, клуб, библиотеку.[5] В конци лѣта одбывать ся фестивал На Синевир трумбеты кличуть. Фунгуе круглорочно векше число приватных убытовных, оздоровных туристичных объектох, амбуланта, пошта, горска захранна служба.[8]
Вызнамны особы
[едітовати | едітовати жрідло]- Петро Продан (1919), учитель и писатель — жив и учительовав в селѣ в роках 1951/52 и 1952/53.
Интересны факты
[едітовати | едітовати жрідло]- Синевир Поляна первый раз ся упоминать о 111 рокы позднѣйше як сосѣдный Синевир. Село заклали польскы бѣженцѣ по поражцѣ Ференца II. Ракоция.[6]
- Синевирска Поляна — найвысше положене горске село в Украинѣ: приселок Сакальова мать вышку 1145 м н.м.[4]
- В селѣ суть 82 матери-героинѣ, найстаршый обыватель жив 105 рокы.[4]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Sebestyén Zsolt: Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9 мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
- Федака Сергій. Населені пункти і райони Закарпаття. Історично-географічний довідник. "Ліра". Ужгород, 2014. ISBN 978-617-596-158-2 укр.
- Синевирська Поляна (по украинскы). Верховна Рада Украины. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11318. [перевірено 2019-08-06].
- Синевирська Поляна-информер (по украинскы). Weather in UA. 29. новембер 2024. https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/23818. [перевірено 2019-08-06].
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Синевирська Поляна-информер.
- ↑ 2,0 2,1 Синевирська Поляна на сайтѣ ВРУ.
- ↑ В року 2020 инкорпорованый Хустскым.
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 4,6 4,7 4,8 Федака С., сс. 197–198.
- ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 Тронько П., с. 376.
- ↑ 6,0 6,1 Sebestyén Zsolt, сс. 131–132.
- ↑ 7,0 7,1 Достал Я., с. 69.
- ↑ Karpaty-info: Синевирська Поляна
Навигация по Межгорскому району Районный центер: Межгорье
|
|