Перейти до вмісту

Андрій Карабелеш

Матеріал з Вікіпедія
Андрій Карабелеш
Чинность поет, педагог
Горожанство Чеськословеньско
Уроджѣня 24 септембра 1906
Тибава
Упокоеня 4 септембра 1964
Мукачово
Ошкола Карлова универзита
Язык творов російскый
VIAF:80752081; GND:136402259; NLKR/NLC:js2008479980; GKG:/g/1228xf9m;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Андрій Карабелеш (24. септембра 1906, Тибава, Угорска Русь, Австро-Угорьско; нынї Мукачовскый район, Закарпатьска область, Україна — †4. септембра 1964, Мукачово, Закарпатьска область, СССР) — русиньскый поет, етноґраф і педаґоґ.

По анексії Підпарпатя гортійовскым Мадярьском А. Карабелеш одышов до Чеськословеньска і переселив ся до міста Літомішл в Чехії, котра была анектована як Протекторат Чехії і Моравії націстічным Німецьком. За свою актівность в протифашістічнім одбої быв А. Карабелеш заарештованый і од 1942-го року аж до кінця войны быв в концентрачных лаґрах в Маутгаузені і в Бухенвалді.

По войні зістав у Чеськословеньску і в рр. 1945–1953 робив директора в чеській ґімназії в місті Світавы. У 1953-ім році Карабелеш переселив ся до Пряшова, де зачав учіти російскый язык і літературу на Філолоґічній факулті (передходкыні нескоршой Універзіты Павла Йозефа Шафарика).

В періоді політічной крізы в році 1956 А. Карабелеш одкрыто крітіковав комуністічный режім, за што быв вылученый із общества писателів і вернув ся до Чеськословеньска. В тім часі была комуністічныма ідеолоґами на Підкарпатю проти нього зачата кампань у пресі, в рамках котрой была крітікована його творчость. Тяжко хворый писатель вернув ся на отцюзнину, втогды вже Закарпатьску область Совітьской Україны, у 1964-ім році, но в тот самый рік в Мукачові умер.

Писав лем по російскы. Як 23-річный став ся знамым поетом, выдавши по російскы писаны збіркы поезії Избранные стихотворения і В лучах расвета. Ёго поезію прияла позітівно крітіка[1]. Выдавав книжкы, публікації в розліч­ных журналах і календарях. Ёго рукописы (понад 500 стиxів) свідчать о патріотізмі, тематічній розлічности, жанровім богат­стві. Поезія, проза, повіданя і новелы, переклады з чуджіх языків, малярьскы роботы, етноґрафічны матеріалы, публіцістіка А. Карабелеша суть позначены горячов любвов к родному краю. Далшы діла: повоєнный ро­ман Жывые тени, повість Последние ночи, зборник повідань В горах и лесах, збірка віршів У чужих берегов.

  1. Співець Карпат не піддавав ся судьбі - Часопис Русин