Кирил Галас

Кирил Галас
укр. Кирило Йосипович Галас
Увидьте фото
Познатый як	языкознавець
Уроджѣня	апріля 4., 1921(1921-04-04)
Иза, Подкарпатска Русь
Упокоеня	авґуста 5., 1995 (74 р.) Ужгород, Украина
Научна робота
Сферы наук	филология
Ученый ступень	кандидат филологии, 1961
Alma mater	УжНУ
*** Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ

Кирил Галас, *4. апрѣль 1921, Иза Хустского округу Подкарпатской Руси – †5. августа 1995, Ужгород, Украина — поет, педагог, лингвиста, литературознатель.

„	Кирил Галас быв блискача особность — высокого интелекта языкознатель, полиглот, талентованый педагог, зрѣлый поет, трудолюб, котрому педагогия и наука были призваньом, а не лем службов	”
Оригиналный текст укр. Кирило Йосипович Галас був яскравою особистістю – високоінтелектуальним мовознавцем-поліглотом, талановитим педагогом, зрілим поетом, працелюбом, для кого наукова та педагогічна діяльність була не просто службою, але й покликанням. Тамара Розумик

Биография

Штудии

Походив зоз селянской родины Йосифа Галаса и Марии Изай яко восьмый дѣтвак. Учив ся в Изянской народной школѣ (1927–1932) и Хустской гимназии (1932–1940). В роках 1941–1944 штудовав славистику и нѣмецку филологию на гуманитной факултѣ Будапештско­й универзиты, де школне про подкарпатскых штудентох было 30 разы менше номиналного, але через приближѣня фронта не докончив штудии.

Працовны мѣста

Професор Хустской гимназии (1.09.1944–25.08.1945), директор середньой школы Волово­го (1945–1948), заступник директора Драговской середньой школы (1948–1952), учите­ль украинского языка в середньой школѣ Горинчова Хустского району (1952–1954). В року 1952 екстерно докончив оддѣлѣня «Українська мова і література» филологичной факулты УжДУ. Штудовав там тыж на ашпирантурѣ (1954–1957) и в року 1958 пода­в дизертачный елаборат «Топонімія Закарпатської області (назви населених пунктів)», в року 1961 зыскав ступень кандидата филологии. Од року 1963 — доцент катедры украинского языка УжДУ. В року 1985 пензионовав.

Пензийны рокы

Продовжовав выступовати в периодичной пресѣ з мемуарныма и литературно-историчныма статями, зокрема о А. Духновичови, М. Грицакови, Г. Стрипском. Його послѣдна публикация, За­гадковий док­тор Іван Га­рай­да появила ся в журналѣ Ти­са (1995, № 1–2, с. 93–94). Трагична нагла смерть постигла го 5. августа 1995, коли быв зраженый автом, вертаючи ся въедно з женов зо свого загородного керта.

Литературна творба

Вершы зачав писати од року 1939, в гимназии, по русскы. Йому належали псевда Красин, М. Дрозд, К. Вершан, криптонимы М. Д., Г. К. Публиковав ся в новинцѣ Русское слово, в Литературной недѣли, в колективных зберьках 12 (1940), Будет день (1941, передслово Пет­ра Линтура; тут были де­вять по­е­зий и два повѣданя К. Га­ла­са).

В Будапештѣ в часѣ штудий въедно з Йосифом Архийом належав до групы штудентох, котры под вплывом лекций професора Иштвана Кньежи перешли на украинофилску ориентацию. В року 1943 Подкарпатске Общество Наук спонзоровало выданя колективной поетичной зберкы Перед сходом трьох авторох, Й. Архия, Ю. Барвѣнка (Ю. Керекеша) и К. Вершана (К. Галаса), котры зачали писати по украинскы. Лем една мадярска новинка позитивно оцѣнила тоту зберку, а была то социал-демократична Népszava. Од року 1944 його скоршы поезии ся появляють в антологиях и ретроспективных зберьках, а в совѣтскый час лем зрѣдка в областной периодицѣ.

Научны публикации

12 научных публикаций К. Галаса появили ся еще в роках 1942–1944 в Литературной недѣли, котру выдавало Подкарпатске Общество Наук. Тоты суть з такых тем:

• позычаня:
  • Про болгарскѣ вплывы на нашѣ діялекты, 1942;
  • Ще о болгаризмахъ, 1943;
• етимология (Осонь, 1943);
• диалектология:
  • Пару словъ о словахъ, 1942
  • Народнѣ назвы частей рѣки ,1943, 1944;
• ономастика: (Григорій ци Георгій?, 1943);
• история и крайопис:
  • Листъ Георгія Блажовського изъ року 1734 (1943);
  • Переказъ про грековъ (1943);
  • Ще один примѣрникъ (о букварю 1699, 1944);
• литературна наука:
  • Наша литература и литературнѣ памятки, 1942
  • «Цыганъ» Духновича, 1943;
  • «У Сиготѣ» або «у сиготѣ»?, 1944.

З добы роботы в УжДУ лишив понад 100 научных публикаций. Меджи нима:

• 1958 З топоніміки Закарпаття
• 1961 Топоніміка Закарпатської області (назви населених пунктів)
• 1961 Угорсько-український словник (сполуавтор)
• 1964 Топонімія в „Гайдамаках“ Т. Г. Шевченка
• 1966 Посібник для практичних занять з історичної граматики української мови (сполуавтор)
• 1979 Українська топонімія Закарпаття в лінгвістичному аспекті
• 1985 Назва як мовна одиниця (на матеріалі української мови)
• зостав в рукопису Словник україн­сь­ких топонімів За­карпаття

Жерела и одказы

• Дмитро Кремінь. Тестамент (PDF, ФОТО). https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/5169/1/ТЕСТАМЕНТ.%20Світлій%20пам%27яті%20К.%20Й.%20Галаса.pdf. [перевірено 2020-11-04]. укр.
• Тамара Розумик: І мовознавець, і педагог, і поет, і публіцист (До 90-річчя з дня народження К. Й. Галаса) //Мовознавство. Науковий вісник Ужгородського університету, 2011. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Випуск 25. Сс. 4–14. [1]
• Хланта І. В.: Галас Кирило Йосипович Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс. 80–81.