Вульховцѣ (Тячовскый район)
Село Украины
Вульховцѣ
Вільхівці укр.
|
Вульхо́вцѣ, укр. Вільхівці — село в Тячовском районѣ Закарпатской области Украины. Административный центер Вульховецкой териториалной громады.
Полога
[едітовати | едітовати жрідло]Село лежить в горской долинѣ, на правом березѣ Тересвы, за 20 км од районного центру и за 15 км од желѣзничной штации Тересва.[2]
Териториална громада
[едітовати | едітовати жрідло]Село было центром сельской рады, до котрой административно припадали села Вульховцѣ, Вульховцѣ-Лазы, Вульховчик, Добрянске, Ракове, Сасово.[2] Од року 2015 тоты села входять до териториалной громады.
- Вільховецька громада[3]укр.
90542, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Вільхівці, вул. Центральна, буд. 118
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва исторична споминка датована роком 1389 под назвов Ilhoba. Далшы: 1404: Ilhoch; 1406: Ilholcz; 1448: Ilholtz; 1725: Irholcz; 1808: Irholcz, Irhowec, Walchowec, Jalková; 1828: Irholcz, Wulychuwci, Jalowa.[4]
- Мадярска доба
- В року 1910 село мало 3150 обывателѣ, з котрых были 2490 Русины, 548 Нѣмцѣ, 110 Мадяре. Найвекшы конфесийны громады: 2538 — грекокатолици, 591 — израелиты. До Трианона належало Тересвянскому округу Мараморошской жупы.[5] В роках 1908–1912 из села до США, Франции и Белгии емигровали понад 50 особ.[2]
- Чехословацка доба
- В року 1930 обывательство села числом 4085 особ складовали 3269 Русины, 774 Евреи, 20 Чехы и Словаци, 8 Мадяре, иншы —1, чужоземцѣ — 13; конфесийны громады: 2659 — православны, 598 — грекокатолици. Державны уряды: нотарскый, поштовый, жандарскый; школы: русинска (6 клас), чешска (2 класы). Церкви: грекокатолицка мурована Успѣня Пр. Богородицѣ, 1889; православна деревяна св. Тройцѣ, 1928 (згорѣла в 1962); православна деревяна Вознесѣня, 1923 (розобрана в 1950-х); православна деревяна св. Юрия, 1937 (перебудована на муровану в 1982).[6]
- Доба УССР
- ся зачала 21. октобра 1944 выслободжѣньом од фашистичной окупации. В селѣ было створене земледѣлске дружство «Зоря комунизму», котрому припав готарь величинов 67 км2, 1300 голов маргы и 2400 овець. В селѣ быв соковый цех, середня школа, културный дом, библиотека, кино, фечарско-акушерскый пункт, породниця, купель, 10 продавалнѣ, дѣтска захоронка, поштовый уряд.[2]
Вызнамны родаци
[едітовати | едітовати жрідло]- Александер Хира (1897–1983), Епископ Мукачовскый, Папскый прелат. ректор Ужгородской духовной семинарии.
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914. ISBN 963 85683 3 X. https://books.google.com.ua/books/about/A_történelmi_Magyarország_atlasza_és.html?id=y_QNYAAACAAJ&redir_esc=y.мад.
- Sebestyén Zsolt. //Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Nyíregyháza: Bessenyei könyvkiadó, 2012. Old. 61–62. ISBN 978-615-5097-53-9. http://mek.oszk.hu/13200/13208/index.phtml.мад.
- Достал, Ярослав. Vulchovce (Irhóc). //Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород: Карпати, 2014. С. 240. ISBN 978-966-671-374-5.укр.
- Тронько П.Т. и др., ред.. Вільхівці. //Історія міст і сіл України. Закарпатська область. Київ, 1969. С. 644. http://ukrssr.com.ua/zakarp/tyachivskiy/vilhivtsi-tyachivskiy-rayon-zakarpatska-oblast.укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Навигация по Тячовскому району Районный центер: Тячово
|
|