Перейти до вмісту

Ужгородськый університет

Зо сторінкы Вікіпедія
Ужгородськый університет
укр. ДВНЗ «Ужгородський університет»
Корпус Ужгородського університета на ул. Університетськуй, 14
Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14
Гесло „Булше знаєме — булше можеме“ (укр. Більше знаємо — більше можемо)[1]
Первоназва Ужгородськый державный університет
Заложена юла 19., 1945 (1945-07-19) (81 р.)
Тип державный
С. о. ректора Володимир Смоланка
Факулты 20
Персонал 1300
Штуденты дас 17,000[2]
Докторы 111
Професоры 116
Сѣдлиско Ужгород, Закарпатська область, Украйина
ул. Університетська, 14 (корпус)
пл. Народна, 3 (ректорат)
Ужгород, 88000
Веб-сайт uzhnu.edu.ua
Ужгородськый університет на Викискладѣ
Исповнявучый обовязкы ректора Володимир Смоланка
Медицинськый факултет на ул. Народнуй, 2, Ужгород

Ужгородськый університет (курто УжУ; укр. ДВНЗ «Ужгородський університет», до 2026 Ужгородськый націоналный університет, УжНУ) — державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації[3] в Ужгороді в Украйині. Офіційно закладеный 19. юлія 1945. року. Єден из класичных університетув Украйины.

На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор.

Ужгородськый державный університет (1945–2000)

[едітовати | едітовати жрідло]

Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесеноє декретом Народної Рады Закарпатської Украйины №16 уд 5. децембра 1944 „Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні“:[4][5]

Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет. — Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218, Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»[4]

Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19. юлія 1945. року, кой Централный комітет КПЗУ и Народна Рада Закарпатської Украйины прияли ворошноє розпоряджіня „Про утворення Закарпато-Українського Університету“.

У 1946. році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15 катедер, 42 выкладачі (у т. ч. єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168 студентув.[6]

Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв мадярського языка и літературы про мадярські школы.[4]

Ужгородськый націоналный університет (2000–2026)

[едітовати | едітовати жрідло]

19. октовбра 2000. року указом Президента Украйины Леоніда Кучмы „Про надання Ужгородському державному університету статусу національного“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.[7]

У 2013. році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.[2]

Ужгородськый університет (2026–)

[едітовати | едітовати жрідло]

3. фебруара 2026. року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из Мукачувськым державным університетом (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.[8]

Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6. марця 2026. року № 215-р[9] тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21. апріля 2026. року № 663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27. апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30. септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.[2][10]

В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас 17 тысяч студентув) и стратив статус націоналного.[2]

За свою історію Ужгородськый університет мав 12 ректорув:[6]

Ректор Час
Степан Добош авґуст-октовбер 1945
Аркадій Курішко 1945–1949
Григорій Ткаченко[5] 1949–1956
Иван Ленарськый 1956–1961
Дмитро Чепур[11] 1961–1977
Володимир Шульга 1977–1980
Володимир Лендєл 1980–1988
Володимир Сливка 1988–2004
Василь Русин 2004–2005
Микола Вегеш 2005–2012
Віталій Ніколайчук (с.о.) 2012
Федір Ващук 2012–2014
Володимир Смоланка 2014–

Факултеты тай інституты

[едітовати | едітовати жрідло]

На днешньый день у структурі університета є 25 удділень (21 факултет и чотыри інституты):[12]

  1. Біолоґічный факултет
  2. Ґеоґрафічный факултет
  3. Гуманітарный факултет
  4. Економічный факултет
  5. Інженерно-технічный факултет (ІТФ)
  6. Медичный факултет
  7. Медичный факултет №2
  8. Педаґоґічный факултет
  9. Факултет економікы, управліня и інженерії
  10. Факултет здоровля и фізичної воспитаня
  11. Факултет інформаційных технолоґій (ФІТ)
  12. Факултет історії и межинародных удношінь
  13. Факултет математикы и цифровых технолоґій
  14. Факултет межинародных економічных удношінь
  15. Факултет менеджмента тай індустрії гостинности
  16. Факултет общественых наук
  17. Факултет туризма тай межинародных комунікацій
  18. Факултет чужоземної філолоґії (ФІФ)
  19. Фізичный факултет
  20. Філолоґічный факултет
  21. Юридичный факултет
  22. Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут
  23. Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы
  24. Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины
  25. Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії
  1. ↑ Символіка та брендбук (по uk). Ужгородський національний університет. Архівна копія з оріґінала зроблена 2025-12-30. https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols. [перевірено 2026-10-04].
  2. 1 2 3 4 Чайбинець, Маріанна (2026-10-01). Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу (по uk). Varosh. https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/.
  3. ↑ Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ № 582508.
  4. 1 2 3 Гомоннай, В. В. (1988) (по uk). Народна освіта радянського Закарпаття. Київ-Ужгород: Видавництво «Радянська школа». с. 40–41. ISBN 5-330-00806-9.
  5. 1 2 Чубірко, Магдалина (2015-09-01). Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки (по uk). RIO News. https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140. [перевірено 2026-10-04].
  6. 1 2 Віднянський, Степан Васильович. Ужгородський національний університет (по uk). Енциклопедія історії України. Інститут історії України. https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet. [перевірено 2026-10-04].
  7. ↑ Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» (по uk). Київ: Верховна Рада України. 2000-10-19. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text.
  8. ↑ Гичка, Галина; Чайбинець, Маріанна (2026-02-03). Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) (по uk). Varosh. https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/.
  9. ↑ Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету». Київ: Кабінет Міністрів України. 2026-03-06. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326.
  10. ↑ https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399
  11. ↑ Різак, В. М.. Чепур Дмитро Венедиктович (по uk). Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/article-883094.
  12. ↑ Факультети та навчально-наукові інститути (по uk). Ужгородський університет. https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety.