Ужгородськый університет
| Ужгородськый університет | |
|---|---|
| укр. ДВНЗ «Ужгородський університет» | |
Ужгородськый націоналный університет, корпус на ул. Університетськуй, 14 | |
| Гесло | „Булше знаєме — булше можеме“ (укр. Більше знаємо — більше можемо)[1] |
| Первоназва | Ужгородськый державный університет |
| Заложена | юла 19., 1945 |
| Тип | державный |
| С. о. ректора | Володимир Смоланка |
| Факулты | 20 |
| Персонал | 1300 |
| Штуденты | дас 17,000[2] |
| Докторы | 111 |
| Професоры | 116 |
| Сѣдлиско | Ужгород, Закарпатська область, Украйина ул. Університетська, 14 (корпус) пл. Народна, 3 (ректорат) Ужгород, 88000 |
| Веб-сайт | uzhnu.edu.ua |
| Ужгородськый університет на Викискладѣ | |


Ужгородськый університет (курто УжУ; укр. ДВНЗ «Ужгородський університет», до 2026 Ужгородськый націоналный університет, УжНУ) — державный заклад высшого школованя IV. (высшого) ступня акредитації[3] в Ужгороді в Украйині. Офіційно закладеный 19. юлія 1945. року. Єден из класичных університетув Украйины.
На октовбер 2026 сповнят обовязкы ректора Володимир Смоланка, доктор медицинськых наук, професор.
Історія
[едітовати | едітовати жрідло]Ужгородськый державный університет (1945–2000)
[едітовати | едітовати жрідло]Рішіня за закладеня університета в Ужгороді было вынесеноє декретом Народної Рады Закарпатської Украйины №16 уд 5. децембра 1944 „Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні“:[4][5]
Виконуючи волю Першого з'їзду делегатів Народних Комітетів Закарпатської України від 26 листопада 1944 р., Народна Рада Закарпатської України постановляє організувати на території Закарпатської України Державний університет. — Шляхом Жовтня. Зб. док., т. 6, сс. 217-218, Декрет «Про організацію вищих шкіл на Закарпатській Україні»[4]
Офіційно дньом закладеня університета ся держит 19. юлія 1945. року, кой Централный комітет КПЗУ и Народна Рада Закарпатської Украйины прияли ворошноє розпоряджіня „Про утворення Закарпато-Українського Університету“.
У 1946. році Ужгородськый державный університет мав чотыри факултеты: історико-філолоґічный, біолоґічный, хемічный и медичный; на них робили 15 катедер, 42 выкладачі (у т. ч. єден професор и девять доцентув) и вчили ся перші 168 студентув.[6]
Май пак на університеті удкрыли ай удділеня пудготовкы вчителюв мадярського языка и літературы про мадярські школы.[4]
Ужгородськый націоналный університет (2000–2026)
[едітовати | едітовати жрідло]19. октовбра 2000. року указом Президента Украйины Леоніда Кучмы „Про надання Ужгородському державному університету статусу національного“ Ужгородськый державный університет дустав статус націоналного и быв перейменованый на Ужгородськый націоналный університет.[7]
У 2013. році Закарпатськый державный університет быв прикапчаный ид УжНУ.[2]
Ужгородськый університет (2026–)
[едітовати | едітовати жрідло]3. фебруара 2026. року Учена рада УжНУ пуддержала „возможноє скапчаня“ из Мукачувськым державным університетом (МДУ) и зверненя д Міністерству школованя й наукы Украйины з понуков усокочіня статуса націоналного університета.[8]
Подля розпоряджіня Кабінета Мініструв Украйины 6. марця 2026. року № 215-р[9] тай розказу Міністерства школованя и наукы Украйины 21. апріля 2026. року № 663, Ужгородськый націоналный університет быв золлятый из Мукачувськым державным університетом и реорґанізованый в Ужгородськый університет (УжУ); 27. апріля была зареєстрована нова юридична особа, а уд 30. септембра університет офіційно зачав діяти пуд новов назвов из новыми банковыми реквізитами тай пуд керовництвом ректора бывшого УжНУ Володимира Смоланкы ги сповнявучого обовязкы ректора. Студенты даколишньых УжНУ и МДУ продовжили школованя без читавых змін.[2][10]
В резултаті реорґанізації університет став єдным из пяти майвеликых за числом студентув університетув Украйины (мавучи дас 17 тысяч студентув) и стратив статус націоналного.[2]
Ректоры
[едітовати | едітовати жрідло]За свою історію Ужгородськый університет мав 12 ректорув:[6]
| Ректор | Час |
|---|---|
| Степан Добош | авґуст-октовбер 1945 |
| Аркадій Курішко | 1945–1949 |
| Григорій Ткаченко[5] | 1949–1956 |
| Иван Ленарськый | 1956–1961 |
| Дмитро Чепур[11] | 1961–1977 |
| Володимир Шульга | 1977–1980 |
| Володимир Лендєл | 1980–1988 |
| Володимир Сливка | 1988–2004 |
| Василь Русин | 2004–2005 |
| Микола Вегеш | 2005–2012 |
| Віталій Ніколайчук (с.о.) | 2012 |
| Федір Ващук | 2012–2014 |
| Володимир Смоланка | 2014– |
Факултеты тай інституты
[едітовати | едітовати жрідло]На днешньый день у структурі університета є 25 удділень (21 факултет и чотыри інституты):[12]
- Біолоґічный факултет
- Ґеоґрафічный факултет
- Гуманітарный факултет
- Економічный факултет
- Інженерно-технічный факултет (ІТФ)
- Медичный факултет
- Медичный факултет №2
- Педаґоґічный факултет
- Факултет економікы, управліня и інженерії
- Факултет здоровля и фізичної воспитаня
- Факултет інформаційных технолоґій (ФІТ)
- Факултет історії и межинародных удношінь
- Факултет математикы и цифровых технолоґій
- Факултет межинародных економічных удношінь
- Факултет менеджмента тай індустрії гостинности
- Факултет общественых наук
- Факултет туризма тай межинародных комунікацій
- Факултет чужоземної філолоґії (ФІФ)
- Фізичный факултет
- Філолоґічный факултет
- Юридичный факултет
- Украйинсько-мадярськый школовално-научный інститут
- Школовално-научный інститут подипломного школованя и доуніверситетської пудготовкы
- Школовално-научный інститут стоматолоґії и лабораторної медицины
- Школовално-научный інститут хемії тай еколоґії
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Символіка та брендбук (по uk). Ужгородський національний університет. Архівна копія з оріґінала зроблена 2025-12-30. https://web.archive.org/web/20251230002056/https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/university-symbols. [перевірено 2026-10-04].
- 1 2 3 4 Чайбинець, Маріанна (2026-10-01). Ужгородський університет замість УжНУ: новий виш після об'єднання офіційно розпочав роботу (по uk). Varosh. https://varosh.com.ua/noviny/uznu-ofitsiyno-reorhanizuvaly-v-uzhorodskyy-universytet-shcho-zminylosia/.
- ↑ Ліценція Міністерства школованя Украйины, серія АГ № 582508.
- 1 2 3 Гомоннай, В. В. (1988) (по uk). Народна освіта радянського Закарпаття. Київ-Ужгород: Видавництво «Радянська школа». с. 40–41. ISBN 5-330-00806-9.
- 1 2 Чубірко, Магдалина (2015-09-01). Григорій Ткаченко очолював Ужгородський університет у найважчі роки (по uk). RIO News. https://rionews.com.ua/mixed/all/now/n15816140. [перевірено 2026-10-04].
- 1 2 Віднянський, Степан Васильович. Ужгородський національний університет (по uk). Енциклопедія історії України. Інститут історії України. https://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Uzhhorodskyj_universytet. [перевірено 2026-10-04].
- ↑ Указ Президента України «Про надання Ужгородському державному університету статусу національного» (по uk). Київ: Верховна Рада України. 2000-10-19. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1148/2000#Text.
- ↑ Гичка, Галина; Чайбинець, Маріанна (2026-02-03). Ужгородський національний університет об'єднається з Мукачівським державним університетом (Доповнено) (по uk). Varosh. https://varosh.com.ua/noviny/uzhorodskyy-natsionalnyy-universytet-obyednayetsia-z-mukachivskym-derzavnym-universytetom/.
- ↑ Розпорядження від 06 березня 2026 р. № 215-р «Про утворення Ужгородського університету». Київ: Кабінет Міністрів України. 2026-03-06. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-utvorennia-uzhhorodskoho-t60326.
- ↑ https://uzhnu.edu.ua/uk/commission-1399
- ↑ Різак, В. М.. Чепур Дмитро Венедиктович (по uk). Енциклопедія сучасної України. https://esu.com.ua/article-883094.
- ↑ Факультети та навчально-наукові інститути (по uk). Ужгородський університет. https://uzhnu.edu.ua/uk/fakultety.
Література
[едітовати | едітовати жрідло]- Віднянський С. В. Ужгородський національний університет // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 216. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Гомоннай, В. В. (1988). Народна освіта радянського Закарпаття. Київ-Ужгород: Видавництво «Радянська школа». ISBN 5-330-00806-9.
- Веб-сайт УжНУ
- Веб-сайт УжНУ про штудентох медицины зо загранича (архив)англ.