Михал Чабала

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михал Чабала
Michal Čabala (словац.)
BLANK.jpg
фото
Чинность малярь, педагог
Уроджѣня фебруара 4, 1941(1941-02-04)
Мѣсто роджѣня Нижны Чабины, Словакия
Упокоеня авґуста 3, 2002 (61 р.)
Мѣсто смерти Пряшов, Словакия
***
Михал Бицко: Михал Чабала
Росповідь о Чабалї од умілствознателя М. Бицка можете собі послухати (30 мин.) на youtu.be под числом f6I3VU4y0J0 [1]

Михал Чабала (*4. фебруар 1941, Нижнї Чабины – †3. авґуст 2002, Пряшів) — академічный малярь русиньского походжіня. Занимав ся головно країнами.[2]

Штудії[едітовати | едітовати жрідло]

М. Чабала скінчів Середню умелецьку школу в Брнї у Чеську (1958–1962) і Высоку школу вытварных умень у Братїславі на Словакії (1963–1969), де штудовав під веджінём Русина Дезідерія Міллого.[2][3]

Каждый хоче быти модерный, но повів ем собі: «Добрі, не буду модерный, як Пикассо, але буду свій, Мішко Чабала»
М. Чабала[1]

Заместнаня[едітовати | едітовати жрідло]

По закінчіню середньой школы короткый час робив пропаґачного вытварника в Музею україньской културы у Красному Бродї (1962–1963).[4] По закінчіню высокой школы учів вытварне уменя спочатку в Трнаві (1969–1970),[4] пак на Універзітї П. Й. Шафарика у Пряшові (1970–1972). Од року 1972 ся став вольным умелцём.[3]

Быв то послідній богем пряшівской вытварной сцены
Марта Гребічкова, Шарішска ґалерія[3]

Творба[едітовати | едітовати жрідло]

Творив главно у Пряшові. Зо зачатку у творчости М. Чабалы переважали фіґуралны композіції і портреты, пізнїше веце ся зосередив на малёваня природных і містьскых закутин, главно населеныма Русинами на теріторії выходной Словакії. М. Чабала малёвав в імпресіоністічно-експресівній манерї, характерізуючой ся меланхолічным лірізмом, котру векшынов створёвав комбінаціёв різных одтїнїв синёй і зеленой фарбы. Ёго монументалны роботы прикрашають верейны будовы в дакілько містах і селах выходной Словакії. М. Чабала быв участником вшыткых колектівных выставок русиньскых умелцїв, котры ся одбыли в часї по роцї 1989.[2] Михал Чабала быв у контакті з людми з русиньского руху. Видіти го мож было в Пряшові з Васильом Туроком ці Федором Віцом.[3]

Михал Чабала быв од 1974-го року членом Союзу словацькых вытварных умелців. Його творчость была презентована на 60-ох колектівных і 6-ох персоналных выставках. Остатня його колектівна выставка была в Шарішскій ґалерії в Пряшові, і остатня персонална одбыла ся з нагоды його 60-ых народенин в Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях.[3]

«До партії ня нихто не кликав, сам ем не мав интерес, а конець кінців, што бы партія мала из Мішка Чабалы, котрый не знать нич робити, лем мальовати?»
М. Чабала[1]
Основны дїла[4]
  • Балет (1969)
  • Краєвид (1974)
  • Автопортрет (1978)
  • Молода учителька (1979)
  • Меланхолійный краєвид (1981)
  • Нижный Комарник (1981)
  • Остурня (1983)
  • Портрет дївчатя в людовом крою (1984)
  • Честь проф. Мудрохови (1984)

Жрідла[едітовати | едітовати жрідло]

  • Владислав Грешлик: Чабала Михайло //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 (укр.) с. 369
  • Олександр Зозуляк: Михайло Чабала (Michal Čabala) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 (укр.) с. 798

Одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 1,2 Михал Бицко: Михал Чабала
  2. 2,0 2,1 2,2 Олександр Зозуляк
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Петро Медвідь
  4. 4,0 4,1 4,2 Владислав Грешлик