Косово

унитарна держава,
Країна
Косово
	Republika e Kosovës, Република Косово, Republika Kosovo, Република Косово
	Прапор
Герб Косова	Прапор Косова
Основны інформації
	42°33'N, 20°50'E
Часть од	Південно-Східна Європа, пост-югославские страны
Засноване	17 фебруара 2008
Жытелїв	Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога	10 909,02992 Квадратный кілометер
Часова зона	UTC+1:00
Подїл	Призрен, Гнилане, Косовска-Митровица, Приштина, Печ, Джяковица, Урошевац, Ораховац, Муніципалітет Вучітрн, Дженерал-Янкович, Дечани, Істок, Витина, Обилич, Малишево, Драгаш, Штрпце, Качаник, Косовска-Каменица, Зубин-Поток, Лепосавич, Ранилуг, Кліна, Сува-Река, Муніципалітет Косово-Поле, Глоговац, Подуєво, Мамуша, Юник, Липлян, Грачаницкий округ
Назва жытелїв	koszovói, Kosovar, Kosovan, Kosovano, косовар, косоварка, косовары, קוסוברי, קוסוברית, কসোভীয়, cosovan, kosovar, kosovar, Kosovano, Kossovien, Kosovar, Kosovare, Kossovienne, Kosovaar, Kosovaarse, kosovar, kosovară, kosovari, كوصوڤي, كوصوڤية, كوصوڤيين, كوصوڤيات, Cosavach, قَوْصَوِيٌّ, قَوْصَوِيَّةٌ, قَوْصَوِيُّونَ, Косовар, Kosovare, Kosovaren, Kosovarin, Kosovarinnen
Історія	Історія Косово
Штатный уряд
Вебова сторінка	http://www.rks-gov.net
	Медіа у Вікісклад VIAF:132423103, 305117153;GND:4032571-4;OSM:2088990;

Ко́сово (алб. Kosovë, Kosova, серб. Косово, Kosovo, офіціално Ко́совска републíка' алб. Republika e Kosovës, серб. Република Косово, Republika Kosovo) є спорна теріторія^{[lower-alpha 1]} на юговыходї Европы з часточным діпломатічным узнанём. На юговыходї гранічіть з Албаніёв, на западї з Чорнов Горов, на северї і выходї зо Сербіёв і на юговыходї зо Севернов Македоніёв. Поверьхня штату є 10 887 км² а чісло обывателїв є майже 1,6 міліона, з котрого приближно 92% творять етнічны Албанцї. Косово має розмаїтый терен з высокыма ровинами, пагорбками хребтами і горами, з котрых дакотры мають надморьску высоту веце як 2 500 м. Ёго піднебя є переважно контіненталне з дакотрыма середоземноморьскыма і алпійскыма вплывами. Головне місто Косова і найлюднатїшым є Пріштіна; далшы вызначнїшы міста і містьскы области суть Прізрен, Урошеваць, Ґнілане і Пець.

Косово творило ядро теріторії Дардановцїв, ілірьского народа, о котрім ся споминають класічны жрїдла зо IV. стороча до н. е. Дардановцї заложыли Дарданьске кралёвство, котрого політічным і културным центрoм было ся правдоподобно находило в близкости днешнёго Ліпяна (старовікого Улпіана). Кралёвство было в І. сторочу до н. е. частёв до Римской імперії, пізнїше, в ІІІ. сторочу было потім заложене як самостатна римска провінція. Почас візантійской еры была тота область частёв Дарданьской темы і была під імперіалнов контролёв, причім в VI. і VII. сторочу їй грозили славяньскы еміґрації. Контрола ся міняла меджі Візантійцями і Першов булгарьсков царьствов. В XIII. сторочу ся Косово стало неоддїлнов частёв сербского середнёвічного штату і заложіня сербского патріархату. Османьска експансія на Балканї на кінцї XIV. і XV. стороча привела к упадку і паду Сербской імперії; битка на Косові в роцї 1389, в котрій сербска коаліція розлічных етносів боёвала проти Османьской імперії, є поважована за єден з рїшаючіх моментів.

По биткі пановали в Косову веце періодів розлічны дінaстії, переважно Бранковіцовцї. Османьска імперія цїлком покорила Косово по другій біткі на Косові і пановала майже пять стороч аж до року 1912. Косово было центром албаньской ренесанції і зазнало албаньскы повстаня в роках 1910–1912. По балканьскых войнах (1912–1913) было одступлене Сербскому кралёвству і по Другій світовій войнї ся стало автономнов покраїнов в рамцї Югославії. Напятя меджі косовскыма албаньскыма і сербскыма комунітами в протягу ХХ. стороча наростало і час од часу привело до россяглого насилства, котре кулміновало Косовсков войнов в роках 1998–1999, котра вела ку стягнутю югославской армады і заложіню Дочасной адміністрації місії Орґанізації споєных народів в Косові.

Косово єдносторонно выголосила незалежность од Сербії 17. фебруара 2008 і одтогды здобыло діпломатічне узнаня найменше од 108 членскых штатів Орґанізації споєных народів. Сербія офіціално не узнає Косово як суверенный штат і надале го поважує за свою автономну покраїну Косово і Метохія, але акцептує владну авторіту косовскых інштітуцій як часть Брусельского договору з року 2013.

Косово є розвоёвым штатом з господарьством з высшым середнїм приймом. За послїднї десятьроча зазнало солідный економічный рост, як го мірять меджінародны фінанчны інштрукції од зачатку фінанчной крізы в роцї 2008. Косово є членом Меджінародного менового фонду, Світовой банкы, ЕБОР, Венеціаньской комісії і Меджінародного олімпійского комітету і зажадало о членство в Радї Европы, ЮНЕСКО і Інтерполї і о штатут позорователя в Орґанізації ісламской сполупрацї. В децембрі 2022 Косово подало формалну жадость о членство в Европскій унії.

Позначка

↑ Косово є предметом теріторіалного спору меджі Сербсков републіков і Косовсков републіков. По неуспішных веджінём говорів о уставнім штатутї Косова під еґідов Орґанізації споєных народів выголосила 17. фебруара 2008 переходна влада Косова єдносторонно незалежность од Сербії, але Сербія надале поважує Косово за свою теріторію автономну покраїну. Косово є меджінародне узнаване 108 з 193 членскых штатів Орґанізації споєных народів.

Референції

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

[1] Косово є предметом теріторіалного спору меджі Сербсков републіков і Косовсков републіков. По неуспішных веджінём говорів о уставнім штатутї Косова під еґідов Орґанізації споєных народів выголосила 17. фебруара 2008 переходна влада Косова єдносторонно незалежность од Сербії, але Сербія надале поважує Косово за свою теріторію автономну покраїну. Косово є меджінародне узнаване 108 з 193 членскых штатів Орґанізації споєных народів.

[lower-alpha 1]