Косово
| Косовска република алб. Republika e Kosovës серб. Република Косово, Republika Kosovo | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Розлога | 10887[1] км2 | ||||
| Обывательство | 1 585 566[2] | ||||
| Столиця | Пріштіна | ||||
| ГДП (ПНС) на особу | $7 048 | ||||
| Интернет-домен | .xk (предложеный) | ||||
| Часова зона | UTC+1, лїтом UTC+2 | ||||
| Телефонный код | +383 | ||||
| *** | |||||
в Европі (темнозелена)
Ко́сово (алб. Kosovë, Kosova [kɔˈsɔva], серб. Косово, Kosovo [kôsovo]), офіціална назва Ко́совска републíка (алб. Republika e Kosovës, серб. Република Косово, Republika Kosovo) є спорна теріторія[lower-alpha 1] на юговыходї Европы з часточным діпломатічным узнанём. На юговыходї гранічіть з Албаніёв, на западї з Чорнов Горов, на северї і выходї зо Сербіёв і на юговыходї зо Севернов Македоніёв. Поверьхня штату є 10 887 км2 а чісло обывателїв є практічно 1,6 міліона, з котрого приближно 92% творять етнічны Албанцї. Косово має розмаїтый терен з высокыма ровинами, пагорбками хребтами і горами, з котрых дакотры мають надморьску высоту веце як 2 500 м. Ёго піднебя є переважно контіненталне з дакотрыма середнёземноморьскыма і алпійскыма вплывами.[3] Головне місто Косова і найлюднатїшым є Пріштіна; далшы вызначнїшы міста і містьскы области суть Прізрен, Урошеваць, Ґнілане і Пець.[4]
Косово творило ядро теріторії Дардановцїв, ілірьского народа, о котрім ся споминають класічны жрїдла зо IV. стороча до н. е. Дардановцї заложыли Дарданьске кралёвство, котрого політічным і културным центром было ся правдоподобно находило в близкости днешнёго Ліпяна (старовікого Улпіана). Кралёвство было в І. сторочу до н. е. частёв до Римской імперії, пізнїше, в ІІІ. сторочу было потім заложене як самостатна римска провінція. Почас візантійской еры была тота область частёв Дарданьской темы і была під імперіалнов контролёв, причім в VI. і VII. сторочу їй грозили славяньскы еміґрації. Контрола ся міняла меджі Візантійцями і Першым булгарьскым царьством. В XIII. сторочу ся Косово стало неоддїлнов частёв сербского середнёвічного штату і заложіня сербского патріархату. Османьска експансія на Балканы на кінцї XIV. і XV. стороча привела к упадку і паду Сербской імперії; битка на Косові в роцї 1389, в котрій сербска коаліція розлічных етносів боёвала проти Османьской імперії, є поважована за єден з рїшаючіх моментів.
По биткі пановали в Косову веце періодів розлічны дінастії, переважно Бранковіцовцї. Османьска імперія цїлком покорила Косово по другій біткі на Косові і пановала майже пять стороч аж до року 1912. Косово было центром албаньской ренесанції і зазнало албаньскы повстаня в роках 1910–1912. По балканьскых войнах (1912–1913) было одступлене Сербскому кралёвству і по Другій світовій войнї ся стало автономнов покраїнов в рамцї Югославії. Напятя меджі косовскыма албаньскыма і сербскыма комунітами в протягу ХХ. стороча наростало і час од часу привело до россяглого насилства, котре кулміновало Косовсков войнов в роках 1998–1999, котра вела ку стягнутю югославской армады і заложіню Дочасной адміністрації місії Орґанізації споєных народів в Косові.
Косово єдносторонно выголосила незалежность од Сербії 17. фебруара 2008[5] і одтогды здобыло діпломатічне узнаня найменше од 108 членскых штатів Орґанізації споєных народів. Сербія офіціално не узнає Косово як суверенный штат і надале го поважує за свою автономну покраїну Косово і Метохія, але акцептує владну авторіту косовскых інштітуцій як часть Брусельского договору з року 2013.[6]
Косово є розвоёвым штатом з господарьством з высшым середнїм приймом. За послїднї десятьроча зазнало солідный економічный рост, як го мірять меджінародны фінанчны інштрукції од зачатку фінанчной крізы в роцї 2008. Косово є членом Меджінародного менового фонду, Світовой банкы, ЕБОР, Венеціаньской комісії і Меджінародного олімпійского комітету і зажадало о членство в Радї Европы, ЮНЕСКО і Інтерполї і о штатут позорователя в Орґанізації ісламской сполупрацї. В децембрї 2022 Косово подало формалну жадость о членство в Европскій унії.[7]
Позначка
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Косово є предметом теріторіалного спору меджі Сербсков републіков і Косовсков републіков. По неуспішных веджінём говорів о уставнім штатутї Косова під еґідов Орґанізації споєных народів выголосила 17. фебруара 2008 переходна влада Косова єдносторонно свою незалежность од Сербії, але Сербія надале поважує Косово за свою теріторію автономну покраїну. Косово є меджінародне узнаване 108 з 193 членскых штатів Орґанізації споєных народів.
Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Kosovo profile. 28 Jun 2023. https://www.bbc.com/news/world-europe-18328859. [перевірено 12 Sep 2023].
- ↑ *Total – pg.32; Ethnic – pg.44; Religion – pg.46*ReKos 2024 (по Albanian). Kosovo Agency of Statistics (ASK). 19 December 2024. https://askapi.rks-gov.net/Custom/31bc24d2-45e4-4eb5-a567-405f4bdd197f.pdf. [перевірено 20 December 2024].
- ↑ Kosovo Guidebook. https://eca.state.gov/files/bureau/kosovo-guidebook.pdf. [перевірено 20 September 2024].
- ↑ Population and housing census in Kosovo preliminary results – July 2024. https://askapi.rks-gov.net/Custom/1d268e37-5934-4bd5-bbd1-34a9965cff92.pdf. [перевірено 21 July 2024].
- ↑ Accordance with International Law of the Unilateral Declaration of Independence in Respect of Kosovo. International Court of Justice (ICJ). 22 July 2010. https://www.icj-cij.org/files/case-related/141/141-20100722-ADV-01-00-EN.pdf. [перевірено 24 September 2020].
- ↑ Шаблона:Cite magazine
- ↑ Kosovo formally applies for EU membership. https://www.dw.com/en/kosovo-formally-applies-for-eu-membership/a-64110674. [перевірено 15 December 2022].
Екстерны одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Презідент Косова Архівовано 1 юлія 2023. – (в албаньскім языку)
- Премєр Косова Архівовано 2 януара 2023. – (в албаньскім языку)
- Парламент Косова Архівовано 5 юнія 2023. – (в албаньскім языку)
- EULEX Архівовано 5 юлія 2023. – (в анґліцькім языку)
- Косово Архівовано 4 фебруара 2021. в The World Factbook од Central Intelligence Agency (CIA)
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.
| ||||||||