Ґерманьскы языкы

Ґерманьскы языкы
Говорить ся ним в	Северна, Западна і Централна Европа, Анґлоамеріка, Океанія і Австралія, южна Африка.
Цалково говорцїв	~550 млн.
Языкова родина	Індоевропска Ґерманьскы языкы;
Языковы коды
ISO 639-1	—
ISO 639-2	gem
ISO 639-3	–
	Штаты, в котрых материньскым языком векшины жытелїв є ґерманьскый язык Штаты, в котрых ґерманьскый язык є державным, айбо не першорядным
Вікіпедія

Ґерманьскы языкы — конарь індоевропской родины. Общій предок вшыткых языкôв того конаря — праґерманьскый (общоґерманьскый) язык, котрым говорили приближно в серединї 1. тісячроча п.н.е. в Севернôй Европі. Праґерманьскый язык і ёго потомкы ся характерізують істыма унікатныма языковыма знаками, як то зміна согласных, знама як закон Ґрімма. Майпошырены ґерманьскы языкы суть анґліцькый і нїмецькый — материньскы языкы 300—400 і веце як 100 міліонôв людей в тôм порядку. Иншы росшырены языкы ґрупы суть голандчіна з 23 міліонами і афріканчіна з веце як 6 міліонами родженых говорцьôв; северогерманьскы языкы, враховано норчіны, данчіны, шведчіны, ісландчіны і фаєрчіны, котры вєдно мають приближно 20 міліонôв родженых говорцьôв.

Класіфікація ґерманьскых языкôв і діалектôв

Ґерманьскы языкы ся дїлять на три ґрупы: северну, западну і выходну.

Западоґерманьскы языкы

Анґло-фрізькы языкы:
Анґліцька ґрупа:

Давноанґліцькый язык
- Середнёанґліцькый язык

Фрізька ґрупа:

Давнофрізькый язык
- Середнёфрізькый язык

Нижнёфранконьскы языкы:

Давнофраньскый язык
- Давноголандьскый язык
  - Середнёголандьскый язык
    - Голандьскый язык і ёго діалекты
    - Афріканчіна

Нижнёнїмецькы языкы:

Давносаськый язык
- Середнёнижнёнїмецькый язык
  - Нижнёнїмецькый язык

Верхнёнїмецькы языкы:

Давноверхнёнїмецькый язык
- Середнёверхнёнїмецькый язык
  - Середнёнїмецькы діалекты:
  - Южнонїмецькы діалекты:
    - Алеманьскы діалекты (враховано швейцарьской нїмчіны)
    - Ракуско-баварьскы діалекты
Ломбардьскый язык*

* діскутована класіфікація, поз. Ломбардьскый язык.

Североґерманьскы языкы

Давносеверный язык
- Западна ґрупа:
- Выходна ґрупа:

Выходоґерманьскы языкы

Ґотьскый язык

Писмо

Найстаршы свідчіня ґерманьскых языкôв — ґерманьскы імена, записаны в 1. сторочу Тацітом. Найстарша памнятка ґерманьского писма — напис на Неґовскôй гелмі (2. стороча пне.). Приближно в 2. сторочу ся обявив старшый футарк, рання форма рунічного алфавіту. Ґотьскый язык ся записовав ґотьскым алфавітом, створеным єпіскопом Вулфілов про переложіня Біблії в 4. сторочу. Пак, хрістіанскы священикы і монахы, котры окрем ґерманьскых языкôв говорили і писали латинчінов, зачали писати по ґерманьскы управеныма латиньскыма буквамы. Окрем штандартного латиньского алфавіту, много ґерманьскых языкôв хоснують буквы з діакрітіков (Å, Ä, Ö, Ü), модіфікованы буквы (ß, Ĳ, Ø, Æ, Ð), латинізованы руны (Þ).

Історія

Вшыткы ґерманьскы языкы повстали з праґерманьского языка, обєдиненых звуковыма змінами як то закон Ґрімма ці закон Вернера. Законы зачали дїяти приближно в 500. роцї пне., окрем того екзістовали иншы общі іновації, подля котрых праґерманьска языкова сполочность іщі была єдинов у бронзову добу.

Іщі з першых свідчінь ся ґерманьскы языкы дїлять на три ґрупы: западну, выходну і северну. Їх одношіня тяжко ся дає зістити протоже рунічны памняткы суть малоінформатівны, а ґерманьскы языкы міґрачного періода суть дуже подобны. Наприклад, ломбардьскый язык 6. стороча годен быв быти поводом северо- ці выходоґерманьскым языком перед тим, як быв асімілованый западныма ґерманцями, кідь ся Ломбарды всїли на Лабе.

Найстаршый звязаный ґерманьскый текст є ґотьскоє переложіня Нового Завіту з 4. стороча. Екзістують ранны тексты по давнофраньскы (5. стороча), давноверхнёнїмецькы (слова і речіня з 6. стороча, звязаны тексты з 9. стороча і давноанґліцькы (звязаны тексты з 10. стороча).

Довшы рунічны написы суть захованы з 8. і 9. стороч, довшы тексты латиніков — з 12. стороча (напр. Книга о Ісландянах), а дакотра скалдічна поезія — аж з 9. стороча.

До конця міґрачного періоду (~7. стороча) выходоґерманьскы языкы выгынули. Бурґундцї, Ґоты і Вандалы ся асіміловали межи їх сусїдами. Приближно до 10. стороча ґерманьскы языкы вже были доста далекыма, жебы їх носителї ся тяжко межи собов розуміли.

В Середовіку западоґерманьскы языкы были силно роздїлены. Островный анґліцькый язык ся розвивав одокремлено. З другого боку, контіненталны ґерманьскы языкы были роздїлены верхнёнїмецькым пересуваням согласных. Доднесь роздїл став омного бівшым — од найвысшоалеманьского конаря на югу до северонижнёсаського діалекту на северї. Хоць обидва суть поважованы за варіанты нїмчіны, їх дуже тяжко назвати взаємнозрозумілыма. З другого боку, североґерманьскы языкы ся лишили май єдиныма — контіненталны североґерманьскы языкы суть взаємнозрозумілы і доднеська.

Знакы

дінамічный притиск на першôм (корїнёвôм) складї;
редукція безпритисковых складôв;
асімілачноє варіованя гласных;
общоґерманьскоє пересуваня согласных;
шырокоє хоснованя аблаута;
творїня слабого претеріта з помочов денталного суфікса;
2 тіпа склонёваня придавникôв: силный і слабый.

Поровнованя словника

Дакотры з слов в тôй таблічцї змїнили своє історічноє значіня. Наприклад, анґліцьке слово starve значіть «голодовати», а ёго вшыткы коґнаты (покровны слова), наприклад, нїм. sterben значать «мерти».

Переложіня (Русинчіна)	Анґлічтіна	Шкотчіна	Зап. фрізштіна	Афріканчіна	Голандчіна	Голандчіна (Лімбурзька)	Нижня нїмчіна	Нижня нїмчіна (Гронінген)	Середня нїмчіна (Луксембурчіна)	Нїмчіна	Ґотчіна	Ісландчіна	Фаєрчіна	Шведчіна	Данчіна	Норчіна (Букмол)	(Норчіна (Ніношк)
ябко	apple	aiple	apel	appel	appel	appel	Appel	Abbel	Apel	Apfel	aplus	epli	epli^[1]	äpple	æble	eple	eple
доска	board	buird	board	bord	bord	bórdj/telleur	Boord	Bred	Briet	Brett^[2]	baúrd	borð	borð	bräde	bord	brett	brett
бук	beech	beech	boeke	beuk	beuk	beuk	Boeoek / Böök	Beukenboom	Bich	Buche	bōka/-bagms	beyki	bók(artræ)	bok	bøg	bok	bok / bøk
книга	book	beuk	boek	boek	boek	book	Book	Bouk	Buch	Buch	bōka	bók	bók	bok	bog	bok	bok
груди	breast	breest	boarst	bors	borst	boors	Bost	Bôrst	Broscht	Brust	brusts	brjóst	bróst / bringa	bröst	bryst	bryst	bryst
бурый	brown	broun	brún	bruin	bruin	broen	bruun	broen	brong	braun	bruns	brúnn	brúnur	brun	brun	brun	brun
день	day	day	dei	dag	dag	daag	Dag	Dag	Do	Tag	dags	dagur	dagur	dag	dag	dag	dag
мертвый	dead	deid	dea	dood	dood	doed	doot	dood	dout	tot	dauþs	dauður	deyður	död	død	død	daud
вмерти	die (starve)	dee	stjerre	sterf	sterven	stèrve	starven / döen	staarven	stierwen	sterben	diwan	deyja	doyggja	dö	dø	dø	døy / starva
доста	enough	eneuch	genôch	genoeg	genoeg	genóg	noog	genog	genuch	genug	ganōhs	nóg	nóg/nógmikið	nog	nok	nok	nok
перст	finger	finger	finger	vinger	vinger	veenger	Finger	Vinger	Fanger	Finger	figgrs	fingur	fingur	finger	finger	finger	finger
дати	give	gie	jaan	gee	geven	geve	geven	geven	ginn	geben	giban	gefa	geva	ge / giva	give	gi	gje(va)
скло	glass	gless	glês	glas	glas	glaas	Glas	Glas	Glas	Glas	–	glas	glas	glas	glas	glass	glas
золото	gold	gowd	goud	goud	goud	goud / góldj	Gold	Gold	–	Gold	gulþ	gull	gull	guld / gull	guld	gull	gull
добрый	good	guid	gód	goed	goed	good	goot	goud	gutt	gut	gōþ(is)	góð(ur) / gott	góð(ur) / gott	god	god	god	god
рука	hand	haund	hân	hand	hand	hand	Hand	Haand	Hand	Hand	handus	hönd	hond	hand	hånd	hånd	hand
голова	head	heid	holle	hoof^[3] / kop^[4]	hoofd / kop^[4]	kop^[4]	Kopp^[4]	Heufd / Kop^[4]	Kopp^[4]	Haupt / Kopf^[4]	háubiþ	höfuð	høvd / høvur	huvud	hoved	hode	hovud
высокый	high	heich	heech	hoog	hoog	hoeg	hoog	hoog / höch	héich	hoch	háuh	hár	høg / ur	hög	høj	høy / høg	høg
домôв	home	hame	hiem	heim / tuis^[5]	heem, heim / thuis^[5]	thoes^[5]	Tohuus^[5]	Thoes^[5]	Heem	Heim	háimōþ	heim	heim	hem	hjem	hjem / heim	heim
гак	hook / crook	heuk	hoek	haak	haak	haok	Haak	Hoak	Krop / Kramp	Haken	kramppa	haki / krókur	krókur / ongul	hake / krok	hage / krog	hake / krok	hake / krok
хыжа	house	hoose	hûs	huis	huis	hoes	Huus	Hoes	Haus	Haus	hūs	hús	hús	hus	hus	hus	hus
много	many	mony	mannich / mennich	baie / menige	menig	minnig	Mennig	Ìnde	–	manch	manags	margir	mangir / nógvir	många	mange	mange	mange
місяць	moon	muin	moanne	maan	maan	maon	Maan	Moan	Mound	Mond	mēna	máni / tungl	máni	måne	måne	måne	måne
нôч	night	nicht	nacht	nag	nacht	nach	Nach / Nacht	Nacht	Nuecht	Nacht	nótt	nótt	nátt	natt	nat	natt	natt
нїт	no (nay)	nae	nee	nee	nee(n)	nei	nee	nee / nai	nee(n)	nee / nein / nö	nē	nei	nei	nej / nä	nej / næ	nei	nei
старый	old (айбо: elder, eldest)	auld	âld	oud	oud	aajt (старый) / gammel (гнилый)	oolt / gammelig	old / olleg	aalt	alt	sineigs	gamall (айбо: eldri, elstur) / aldinn	gamal (айбо: eldri, elstur)	gammal (айбо: äldre, äldst)	gammel (айбо: ældre, ældst)	gammel (айбо: eldre, eldst)	gam(m)al (айбо: eldre, eldst)
єден	one	ane	ien	een	een	ein	een	aine	een	eins	áins	einn	ein	en	en	en	ein
унця	ounce	unce	ûns	ons	ons	óns	Ons	Onze	–	Unze	unkja	únsa	únsa	uns	unse	unse	unse / unsa
снїг	snow	snaw	snie	sneeu	sneeuw	sjnie	Snee	Snij / Snèj	Schlue	Schnee	snáiws	snjór	kavi / snjógvur	snö	sne	snø	snø
камінь	stone	stane	stien	steen	steen	stein	Steen	Stain	Steen	Stein	stáins	steinn	steinur	sten	sten	stein	stein
тамто	that	that	dat	daardie / dit	dat / die	dat / tot	dat / dit	dat / dij	dat	das	þata	það	tað	det	det	det	det
два	two / twain	twa	twa	twee	twee	twie	twee	twij / twèje	zoo / zwou / zwéin	zwei/zwo	twái	tveir / tvær / tvö	tveir / tvey / tvær / tvá	två	to	to	to^[6]
ко	who	wha	wa	wie	wie	wee	wokeen	wel	wien	wer	Ƕas / hwas	hver	hvør	vem	hvem	hvem	kven
червик	worm	wirm	wjirm	wurm	worm	weurm	Worm	Wörm	Wuerm	Wurm	maþa	maðkur / ormur	maðkur / ormur	mask / orm ^[7]	orm	makk / mark / orm ^[7]	makk/mark/orm^[7]
Переложіня (Русинчіна)	Анґлічтіна	Шкотчіна	Зап. фрізштіна	Афріканчіна	Голандчіна	Голандчіна (Лімбурзька)	Нижня нїмчіна	Нижня нїмчіна (Гронінген)	Середня нїмчіна (Луксембурчіна)	Нїмчіна	Ґотчіна	Ісландчіна	Фаєрчіна	Шведчіна	Данчіна	Норчіна (Букмол)	Норчіна (Ніношк)

↑ Коґнат значіть «крумпля». Ябко є súrepli.
↑ Brett ся хоснує на юзї, Bord — додаточно на северї
↑ Теперь ся хоснує лем у зложеных словах як hoofpyn (головна бôль) і метафорічно, як hoofstad (головне місто).
↑ ^4,0 ^4,1 ^4,2 ^4,3 ^4,4 ^4,5 ^4,6 Пожычка з латинчіны.
↑ ^5,0 ^5,1 ^5,2 ^5,3 ^5,4 Зо зложеной фразы, котра приближно значіть «домови»
↑ В діалектах tvo / två / tvei (м) / tvæ (ж) / tvau (с).
↑ ^7,0 ^7,1 ^7,2 Коґнат orm обычайно значіть «гад».

[1] Коґнат значіть «крумпля». Ябко є súrepli.

[Bord-2] Brett ся хоснує на юзї, Bord — додаточно на северї

[hoof-3] Теперь ся хоснує лем у зложеных словах як hoofpyn (головна бôль) і метафорічно, як hoofstad (головне місто).

[kopf-4] 4,0 ^4,1 ^4,2 ^4,3 ^4,4 ^4,5 ^4,6 Пожычка з латинчіны.

[tuis-5] 5,0 ^5,1 ^5,2 ^5,3 ^5,4 Зо зложеной фразы, котра приближно значіть «домови»

[6] В діалектах tvo / två / tvei (м) / tvæ (ж) / tvau (с).

[orm-7] 7,0 ^7,1 ^7,2 Коґнат orm обычайно значіть «гад».

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]