Перейти до вмісту

Ісландьскый язык

Зо сторінкы Вікіпедія
Ісландьскый язык
íslenska
Region Ісландія, Даньско, США, Канада
Native speakers
Латиніка
(Ісландськый алфавіт)
Офіціалный статус
Реґулованый Універзіта ісландьскых студій Арні Маґнуссона
Языковы коды
ISO 639-1 is
ISO 639-2 ice (B) / isl (T)
ISO 639-3 isl

Ісландьскый язык (ісл. íslenska [ˈis.tl̥ɛn.ska] Информация о файле высловность) є северно-ґерманьскый язык із індоевропской языковой родины, котрым бісїдує приближно 320 000 чоловік, векшына котрых жыє в Ісланді, де тот язык є офіціалным. Ісландьскый язык ся держыть як западношкандінавскый і є найблизкый ку фарерьскому, западным норьскым діалектам і уж вымерлому языку норн.

Ісландьскый є лінґвістічно конзерватівнїшый од векшыны іншых ґерманьскых языків, у котрых часто барз спрощена словозміна (у тім чіслї одміньованя назывників), в тот час як ісландьскый мать чотыри ґраматічны одмінкы (ґраматіка кус подабать на нїмецьку, але іщі конзерватівнїша і сінтетічнїша). Конзерватівный є тіж і лексікон, а языковый реґулаторный орґан Ісланда актівно держыть політіку лінґвістічного пурізма, што значіть, же преферує вытворьовати на новы понятя терміны на основі старых ісландьскых слів, а не хосновати пожычкы з іншых языків.

Основна часть носителїв ісландьского языка (~300 000) бывать у Ісланді, але велика часть їх є тіж і в Даньску (~8 000)[1], Споєных Штатах Америкы (~5 000)[2] і Канадї (~1 400),[3] головно в реґіонї Новый Ісланд (ісл. Nýja Ísland) у провінції Манітоба, котрый Ісландцї заселили в 1880. роках.

Центром всокочованя середнёвічных ісландьскых рукописів і зглядованя языка і літературы є фінансованый державов Інстітут ісландьскых штудій Арні Маґнуссона. Ісландьска языкова рада, котру роблять репрезентанты універзіт, кумшту, журналісты, учітелї і Міністерство културы, наукы і школованя Ісланда, є порадным орґаном у сфері языка про іншы орґаны власти.

З 1995. року народины поета Йонаса Гатлґрімссона 16. новембра ся празднують як День ісландьского языка.