Василь Зозуляк
|
Василь Зозуляк | |
|---|---|
| |
| Уроджѣня | септембра 19., 1909 Чертеж, Мадярске кральовство |
| Умертя | мая 15., 1994 (84 р.) Брно, Чехия[1][2] |
| Занятя | писатель, културный дѣятель |
| Язык творох | україньскый , російскый |
| Горожанство | Чеськословеньско |
| Дѣти | Александер (1953) |
| ЕСУ:16917;
| |
Василь Зозуляк (*19. септембер 1909, Чертеж, Мадярске кральовство – †15. май 1994, Брно, Чехия) — писатель, сполоченскый активиста Пряшовского края.[1][2]
Биография
[едітовати | едітовати жрідло]- Школы
- Походив зоз селянской родины. Освѣту достав в русской гимназии и учительской семинарии в Мукачовѣ (1933–1937).[1] По дипломованю зостав на Подкарпатю и учительовав в зачаточных школах. В часѣ войны быв участником партизанского руху.[3]
- Карьера
- В роках 1944–1947, уже за совѣтского режима, служив функционером културно-освѣтовой администрации края. В року 1947 вернув ся до Пряшовского края и працовав яко секретарь Украинской народной рады Пряшовщины (УНРП) (1947–1949), директор украинской редакции Словацкого выдавательства красной литературы (1952–1960). Активно прислужив ся ку основаню Музея украинско-руськой културы во Свиднику и Свята културы русинох-украинцьох Словакии там же.[3]
Творба
[едітовати | едітовати жрідло]Найпознатѣйшы суть повѣданя, романы и пьесы Василя Зозуляка. Ориентиром и взором про нього была класична русска литература. Коли в 1950х роках Русинам Словакии было комунистичнов владов нанучене украинство и соцреализм, дисциплиновано ся тому подрядив и зачав писати по украинскы, але по року 1989 радо вѣтав навернѣня Русинам можности писати своим языком.[3]
Шкодовав, же украинска литература в Чехословакии е малочитана, и поважовав, же административне мѣшаня ся в вопросы языка и литературы веде до их деградации.[4] В меншой мѣрѣ писав и по словацкы.[1]
- Одноактные пьесы (1952) русс.
- Пьесы (1953) русс.
- В кровавом тумане (повѣданя, 1956) русс.
- Буває і так (повѣданя, 1957) укр.
- Нескорені (романова трилогия, (1962, 1967, 1973) укр.
- Світло і тіні (повѣданя, 1971) укр.
- V krvavej hmle (1974) словац.
- На крутих поворотах (повѣсть, 1975) укр.
- Наїзники (повѣсть, 1975) укр.
- Незламні крила (повѣсть, 1977) укр.
- Поривання і дійсність (повѣсть, 1977) укр.
- Метаморфози (роман, 1979) укр.
- Не глядячи на семафори (роман, 1981) укр.
- Slzy a úsmevy (1983) словац.
- Хмари і зорі над Бескидом (повѣданя, 1987) укр.
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Федір Ковач: Зозуляк Василь //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 149.
- М. І. Мушинка (2010). Зозуляк Василь Васильович. in гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=16917. укр.
- Анна Плішка: Зозуляк Василь (Zozuľak Vasiľ) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. С. 248.
- Штефан Сухый (2019-09-16). 110-роча од народжіня (19. 9. 1909) і 25 років од смерти писателя і културно-освітнёго діятеля Василя Зозуляка (15. 5. 1994). rusynacademy.sk. http://www.cms3.rusynacademy.sk/?16-9-2019-110-роча-од-народжіня-%2819-9-1909%29-і-25-років-од-смерти-писателя-і-културно-освітнёго-діятеля-Василя-Зозуляка-%2815-5-1994%29. [перевірено 2020-02-03].