Александер Зозуляк

Матеріал з Вікіпедія
Александер Зозуляк
Alexander Zozuľák словац.

фото
Чинность новинарь, выдаватель, русинскый културный працовник, малярь
Уроджѣня апріля 6, 1953 (1953-04-06) (71 р.)
Пряшов, Чехословакия

Александер Зозуляк, словац. Alexander Zozuľák, *6. апрѣль 1953, Пряшовновинарь, выдаватель, русинскый културный працовник, малярь. З його йменом звязане выданя понад 100 титулох в русинском языку (учебникы, красна литература, фаховы книгы).[1]

Сын Василя Зозуляка, украинского писателя выходной Словакии, выштудовав украинску середню школу (1971) ай Шафарикову Универзиту в Пряшовѣ (1976). Працовав яко редактор, од року 1989 шефредактор украинскоязычного тыжденника Нове життя, де ся поступно родив русинскоязычный додаток Голос Русинів (регуларно зачав выходити на двох сторонах в рамках Нового життя од януара 1990). По падѣ комунистичного режима, в новембрѣ 1989 А. Зозуляк заложив новы периодикы — Русин (1990) и Народны новинкы (1991) и зачав формовати нову редакцию з тимом бывшых редакторок украинскых выдань: Аннов Кузмяковов, Маріёв Мальцовсков, Аннов Плїшковов и Кветославов Копоровов.[2]

В року 2005 зоз канадскым меценашом Стивеном Чепом заложив интернетовый сайт Академія русиньской културы (www.rusynacademy.sk).[3]

Одтогды вельо русинскых медий заникли, але тоты жиють доднесь. В сполупраци з Васильом Турком и Русинами споза границь А. Зозуляк быв инициатором, сполузакладательом и активным членом Русиньской оброды, Свѣтового конгресу Русинох, инициатором Першого конгресу русинского языка, быв и активным участником и организатором процесу кодификации русинского языка. В области вытварного уменя ся записав до истории, окрем иншого, як организатор Першого меджинародного биенале русинскых малярьох, на котром выставльовав ай свои образы. Фактично одограв вызначну роль як во вшиткых аспектах роботы Русинох Словакии в 90-ых роках минулого стороча, так и в популаризации руху в иншых краинах, кедь быв на функциях предсѣдника и выконного секретаря Свѣтового конгресу Русинох.[4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. Táňa Rundesová. Rusínske kalendárium. https://www.rusyn.sk/11192-sk/rusinske-kalendarium/. [перевірено 2023-04-06]. словац.
  2. Paul Robert Magocsi
  3. Кветослава Копорова
  4. Павел Роберт МАҐОЧІЙ