Юрий Гойда
|
Юрий Гойда | |
|---|---|
| |
| Уроджѣня | Gojda György марца 15., 1919 Зняцьово, Руська Крайна |
| Умертя | юна 2., 1955 (36 р.) Ужгород, УССР |
| Погреб | Теметов Калвария |
| Псевдоним | Г.А. Карпатскій, И. Карпатскій, Гойда-Карпатський |
| Занятя | поет, публициста |
| Язык творох | російскый , україньскый |
| Горожанство | Мадярщина, Чехословакия, УССР |
| Alma mater | Дебреценска универзита |
| Праца | Гуманітарно-педагогічний коледж Мукачівського державного університету, Закарпатська правда, Дзвін, Радянське Закарпаття |
| Членство | Народный сполок писательох Украины (1947) |
| Партія | |
| Час творбы | 1940–1955 |
| Жанры | поезия |
| Тренд | соцреализм |
| Дѣти | Гойда Андрій Юрійович |
| NLKR/NLC:js20231205509; GKG:/g/1220fry7; ЕСУ:25188;
| |
Юрий Гойда — *15. марец 1919, Зняцьово,[1] Руська Крайна — †2. юн 1955, Ужгород, УССР — поет и публициста на Подкарпатской Руси и в Украинѣ.[2][3][4]
Биография
[едітовати | едітовати жрідло]- Штудии
- Юрий Гойда походив з «худобной»[5] селянской родины.[4] Абсолвовав Ужгородску реалну гимназию и природно-географичну факулту Дебреценской универзиты (1944). В гимназиалных роках зачав писати поезию (по русскы). В року 1943 вышла му перва поетична зберька Живая синь (1943) з темами социалныма и лирично-романтичныма.[2][3]
- Карьера
- По войнѣ выучуе географию в Мукачовском педучилищу, пак е ведучым литературной секции Областного Дома народной творчости, редактором главной областной новинкы Закарпатска Правда.[4] В обстоянях нового, совѣтского, режима зачав писати по украинскы и довгы рокы быв на посту предсѣдника-еднателя Закарпатской областной секции Сполку писательох Украины (1947–1954). Ставать ся официалным поетом соцреализма, а каждорочно му выходять зберькы поезий, в котрых оспѣвуе «оброду» отцюзнины под совѣтсков владов и радость «воззъеднаня» з Украинов.[2][3] Занимать важны посты яко член обкома комунистичной партии, депутат областной рады, член умѣлецкой рады областной филгармонии, редактор алманаха «Радянське Закарпаття» (Совѣтске Закарпатя), член редакчной колегии часописа «Жовтень» (Октобер).[4][6]
Творчость и карьеру Юрия Гойды урвала передчасна смерть при чудных обстоянях.[3] В музею Гойды мож видѣти печатну машинку, на котрой в день своей смерти напечатав свой послѣдный верш «Україні».[7]
Творба
[едітовати | едітовати жрідло]Окрем выданя властных зберьок, выступав з окремыма вершами в областных, всеукраинскых и заграничных новинках и часописах, алманахах и антологиях, перевыдавав ся и посмертно. Двѣ его книгы вышли в перекладѣ по русскы, а окремы вершы перекладены на вецей языкох. Немало верши змузыкалнены вызнамныма композиторами.[4]
| „ | Гойдова поезия доимать и тѣшить простым высловом, яснов думков, чистым чутьом, милозвучностьов. Гойда заняв в истории украинской литературы вызнамне и честне мѣсто. | ” | |
| |||
Екзистуе тыж думка, же соцреалистична творчость Гойды безвартостна, а «литературну вартость мають лем его дѣточы поезии, лирика и переклады з мадярской поезии».[3]
Честь памяти
[едітовати | едітовати жрідло]- Посмертно Ю. Гойдови была признана областна литературна награда Дмитра Вакарова за цѣложивотну творчость (1966).[4]
- В Ужгородѣ в районѣ Галагов[7] и в Мукачовѣ в районѣ Росвигово[6] суть улицѣ, што несуть его имя.
- В Зняцьовѣ его имя несе середня школа, де ся учив, а в школѣ тыж фунгуе Музей Юрия Гойды.[7] (Музей Юрия Гойды, ФОТО)
- В Ужгородѣ на будинку, де жив Юрий Гойда, умѣщена памятна табла.[7] ФОТО
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Пагиря В.: Юрій Гойда. //Василь Пагиря. Я світ узрів під Бескидом... Сторінки історії. — Ужгород: Карпати, 1993 — 227 с. ISBN 5-7757-0524-6
- Поп Іван: Ґойда Юрій (Гойда Георгій). //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 С. 165.
- Поп Иван: Гойда Юрий. //Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. ISBN 966-7838-23-4 Сс. 137–138.
- Хланта І.В.: Гойда Юрій Іванович. //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. «Гражда». Ужгород, 2007. ISBN 978-966-8924-33-0 Сс. 95–96.
- Туряниця Ю.: Юрій Гойда — співець рідного Закарпаття. //Закарпаття онлайн. 31.05.2007
- Хланта І.В.: Гойда Юрій Андрійович. //Енциклопедія сучасної України. (ПОРТРЕТ)
- Музей Юрия Гойды (ФОТО)
- Будинок, же жив Гойда в роках 1951–1955, ФОТО
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ Подля литературознателя Ю. Туряницѣ, а тыж музея Гойды, Юрий Гойда ся родив в приселку Драгыня села Зняцьова, котрый по часѣ осамостатнив ся.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 Поп Іван.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Поп Иван.
- ↑ 4,0 4,1 4,2 4,3 4,4 4,5 Хланта І.В. (Енциклопедія Закарпаття)
- ↑ В реалности Гойдова родина была заможна, як подавать Музей Гойды, але подля правил соцреализма мала быти змальована яко худобна.
- ↑ 6,0 6,1 Пагиря Василь.
- ↑ 7,0 7,1 7,2 7,3 Туряниця Ю.
- ↑ Цитуеме подля спомянутой книгы Василя Пагирѣ.