Росвигово
Заникле село
Росвигово
мад. Oroszvég, чеш. Rosvegovo
|
Росвигово, мад. Oroszvég, чеш. Rosvegovo[1] — заникле село, на правом березѣ Латорицѣ, котре в року 1944 стало ся частьов мѣста Мукачова.
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва исторична документована споминка в листинѣ князя Федора Кориатовича з року 1360.
В року 1612 пѣвцоучителѣ Мукачова были плачены в натуралиях частьов мукы, котру брали од росвиговского млина.[2]
В року 1771 Росвигово уже мало свою грекокатолицку парохию з деревянов церквов Св. Михайла, де од року 1792 ведуть матичны книгы. В готарѣ села лежить монастырь на горѣ Чернек.[3]
При списованю року 1930 в селѣ заевидованы 2822 обывателе, а то 1312 Русины, 960 Евреи, 273 Мадяре, 194 Чехы и Словаци, 27 Нѣмцѣ, 2 обывателе иншых народностей, 57 чужоземцѣ. Грекокатолицка громада числила 1257 вѣрникох и мала муровану церкву Роздва Пр. Богородицѣ з року 1864. Село мало державны уряды: нотарскый, пошту, телеграф, телефон, ходив державный автобус, была русинска школа (6 клас) и чешска (6 клас). З приватных газдовскых объектох заевидованы: паленчарня и бензинпумпа.[1]
В року 1940 село было переважно русинске, мало 2905 обывательох, з них были 1577 грекокатолици, 909 израелиты, 241 римокатолици, 118 реформаты, 47 православны, 9 евангелици, 1 баптиста, 3 неокресленого вѣровызнаня.[3]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Oroszvég. Magyar Katolikus Lexikon. http://lexikon.katolikus.hu/O/Oroszvég.html. [перевірено 2022-03-18].мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород: «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5. https://www.twirpx.com/file/1775048/.укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр. [1]
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Росвигово на україньскій Вікіпедії.