Теребля (Тячовскый район)
Cело Украины
|
Теребля — село в Тячовском районѣ Закарпатской области Украины.
Полога и околиця
[едітовати | едітовати жрідло]Теребля — центер сельской рады, розмѣщена на правом березѣ рѣкы Теребля, за 18 км на сѣвер од районного центра и за 10 км од желѣзничной штации Буштино. Через село иде автова дорога Буштино – Синевир.[2]
Сельска рада
[едітовати | едітовати жрідло]укр. Тереблянська сільська рада
+380-03134 6-51-01 (телефон) и ...6-50-99 (факс)
90550, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с.Теребля, вул.Центральна,100[3]
Обывательство
[едітовати | едітовати жрідло]В року 1910 зоз 2540 обывательох 2336 были Русины, а 165 — Нѣмцѣ.[4]
В року 1930 в Теребли были 2702 обывателѣ, з того Русины 2530, Евреи 147, Чехы и Словаци 17, Мадяре 3, Нѣмцѣ 2, чужоземцѣ 3. Религийна громада православна, 2405 особ, православна деревяна церква Вознесѣня (1930).[5]
В року 1969 в селѣ жили 3598 особы.[2]
Подля списованя з року 2001 — 3705 особ.[6]
Вызнамны особы
[едітовати | едітовати жрідло]- Андрѣй Патрус-Карпатскый (1917–1980), поет
История
[едітовати | едітовати жрідло]Перва упоминка о селѣ Теребля в писемных памятках походить з року 1389.[1] В середновѣку в Теребли добывали соль [2]
До Трианона (1920) село належало у Тячовскому округу Мараморошской жупы.[4]
В 1930 в селѣ были: русинска школа (6 клас), чешска школа (1 класа), нотариат, пошта, жандарска станиця, ходив державный автобус.[5]
Червена армада пришла до Тереблѣ 22. октобра 1944, и з тым зачала ся совѣтска доба его истории. В совѣтской добѣ ку Тереблянской сельской радѣ належало и село Дулово, в селѣ быв центер польногосподарской артѣли Болшевик, котра занимала ся овоцинарством (плоха 500 га) и скотарством (маржина 500 голов, овцѣ — 1500). В року 1969 село мало середню школу, болницю на 25 постельовых мѣст, породницю, апатику, зубарскый и рентгеновый кабинеты, комуналну купель, взорну библиотеку, клуб на 300 мѣст, стационарну киноустановку, дѣточу захоронку и яселькы, 12 торговых точок, музей Степана Вайды.[2]
Православна камяна церква Преображѣня (1937) и монастырь збуряны в зачатку 1970-х. Грекокатолицка мурована церковь Св. Николая розобрана в року 1973.[5]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X Доступно онлайн
- Sebestyén Zsolt. Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára. Bessenyei könyvkiadó. Nyíregyháza, 2012. ISBN 978-615-5097-53-9
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр. укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Закарпатська область. К. 1969. укр.
- Теребля на сайтѣ Верховной рады Украины укр.
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Навигация по Тячовскому району Районный центер: Тячово
|
|