Юлій Ставровскый-Попрадов

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Файл:ЮлійСтавровскый-Попрадов.png
Юлій Ставровскый-Попрадов

Юлій Ставровскый-Попрадов (18. януара 1850, Сулин - 27. марца 1899, Чертіжне) - русиньскый будитель, поет, фолклоріста, публіціста, етноґраф, ґрекокатолицькый священик.

Біоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

Народив ся в селї Сулин в родинї де про походжіня ёго матери пановала атмосфера мадярьской културы. Учів ся в ріднім селї, в Подолінцї і Левочі. Потом штудовав на ґімназії в Пряшові (1863-68) і одты року 1868 пішов на духовный семінарь в Будапештї. Ту стрїтив російского діпломата К.Л. Кустодієвом, котрый силно впливав на ёго славяньскы і русофільскы погляды. По высвячіню на священика спочатку служыв в селї Орябина (1874-76), потом в роках 1877-78 працовав в єпіскопскій канцеларії пряшівского єпіскопа Николая Товта. Року 1879 по рекомендації Адолфа Добряньского перебрав місце попа в Чертіжнім де зістав до кінце жывота. Подля нёго про успішне завершіня народного оброджіня Русинів є кодіфікація русиньского языка, но сам писав підкарпатьсков варіантов російского языка.

Творы[едітовати | едітовати жрідло]

Ёго правы ся вызначують великым патріотізмом. Писав патріотічны віршы, етноґрафічны і фолклорны штудії. Ёго віршы вышли під редакціёв Н. А. Бескида року 1928 в Ужгородї під назвов Поезія Попрадова.

Література[едітовати | едітовати жрідло]