Ы

Матеріал з Вікіпедія
Кіріліця
Юнікод (hex)
маюскул: U+042B
мінускул: U+044B
А Б В Г Ґ Д Ђ
Ѓ Е Ѐ Ё Є Ж З
З́ Ѕ И І Ы Ї Й
Ј К Л Љ Н Њ О
П С С́ Т Ћ Ќ У
Ў Ф Х Ц Ч Џ Ш
Щ Ѣ Э Ю Я Ь Ъ


Ыбуква кирилицѣ, котра ся хоснуе в русинском, білоруськом и російском кириличных алфавитах.

В украинском скасовали руску букву «ы», а охабили лем «и»[1].

Хоснованя в языкох[едітовати | едітовати жрідло]

Словяньскы языкы:

  • В русиньском языку пише ся у булшости письмовых стандартув, кроме Бачвано-Сримского, позначат задньогыртанковый округленый звук [ɤ], што в булшости припадув взник на мѣстови етимолоґічного прасловяньского *y
  • В російском языку хоснує ся на позначѣня звука [ɨ], айбо лем по непалаталізованых консонантох.
  • В білоруском языку хоснує ся на позначѣня звука середнього ряда, подобного на украинской «и» ([ɪ]).
  • В украинском языку хосновав ся в рузных правописаньох аж до XX стороча як етимолоґічна буква, котра вже не позначала унікалну фонему, бо в живом языку люди не роздѣляли «и» тай «ы» як окремі фонемы.
  • В церковнославяньском языку хоснованя буквы «ы» є подобне до російського, но має друбні роздѣлы, як наприклад раби (номінатів множины рабъ) — рабы (локатів тай інструментал множины выд рабъ);


Неславяньскы языкы:

  • Буква «ы» хоснує ся у многых кириличных алфавитах неславяньскых народох Росіи, де ся часто уживат на передачу авадь звука [ɨ], авадь близкых за артикулаційов голосных середнього авадь заднього шора, гикой [ɯ] у казахськув, ци [ɤ] у татарскув.
  • Буква «ы» ся стрѣчала ай у румунськув азбуци, но не часто ся хосновала. Замѣсто неѣ часто писали букву Ѫ («юс великый»).
  • У молдавском кириличном алфавітови буква «ы» позначат звук [ɨ].

Референции[едітовати | едітовати жрідло]