Перейти до вмісту

Ы

Матеріал з Вікіпедія
Кіріліця
Юнікод (hex)
маюскул: U+042B
мінускул: U+044B
А Б В Г Ґ Д Ђ
Ѓ Е Ѐ Ё Є Ж З
З́ Ѕ И І Ы Ї Й
Ј К Л Љ Н Р Њ
О П С С́ Т Ћ Ќ
У Ў Ф Х Ц Ч Џ
Ш Щ Э Ю Я Ь Ъ
Неславяньскы буквы
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ҭ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ҵ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  


Ыбуква кирилицѣ, котра ся хоснуе в русинском, білоруськом и російском кириличных алфавитах.

В украинском скасовали руску букву «ы», а охабили лем «и»[1].

Хоснованя в языкох

[едітовати | едітовати жрідло]

Словяньскы языкы:

  • В русиньском языку пише ся у булшости письмовых стандартув, кроме Бачвано-Сримского, позначат задньогыртанковый округленый звук [ɤ], што в булшости припадув взник на мѣстови етимолоґічного прасловяньского *y
  • В російском языку хоснує ся на позначѣня звука [ɨ], айбо лем по непалаталізованых консонантох.
  • В білоруском языку хоснує ся на позначѣня звука середнього ряда, подобного на украинской «и» ([ɪ]).
  • В украинском языку хосновав ся в рузных правописаньох аж до XX стороча як етимолоґічна буква, котра вже не позначала унікалну фонему, бо в живом языку люди не роздѣляли «и» тай «ы» як окремі фонемы.
  • В церковнославяньском языку хоснованя буквы «ы» є подобне до російського, но має друбні роздѣлы, як наприклад раби (номінатів множины рабъ) — рабы (локатів тай інструментал множины выд рабъ);


Неславяньскы языкы:

  • Буква «ы» хоснує ся у многых кириличных алфавитах неславяньскых народох Росіи, де ся часто уживат на передачу авадь звука [ɨ], авадь близкых за артикулаційов голосных середнього авадь заднього шора, гикой [ɯ] у казахськув, ци [ɤ] у татарскув.
  • Буква «ы» ся стрѣчала ай у румунськув азбуци, но не часто ся хосновала. Замѣсто неѣ часто писали букву Ѫ («юс великый»).
  • У молдавском кириличном алфавітови буква «ы» позначат звук [ɨ].