Перейти до вмісту

Бачка

Матеріал з Вікіпедія
Сімбол чеперушкы
Регион Бачка

Бачка, серб. Бачка, хорв. Bačka, мад. Báčka — в сучасности назва региона в меджирѣчу Дуная и Тисы при их сутоку.

География и клима

[едітовати | едітовати жрідло]

Южну и восточну границю региона творить Дунай, западну — Тиса. На югу сосѣдить з регионом Срѣм, Сербия, на востокуБанат, Сербия, на западѣ з жупов Вуковар-Срѣм, Хорватия, на сѣверѣ з Мадярщинов (жупа Бач-Кишкун). Главный город — Новый Сад. Регион низинный, гор не мать, надморска вышка на сѣверѣ 140 – 150 m, на югу 108 – 113 m, при берегах рѣк 77 – 93 m. Рочны атмосферичны выпады 573 – 672 mm. Екстремумы температур суть +35°C и -19°C.[1]

Територия належала Первой болгарской империи, Мадярскому кральовству, Османской империи, Габсбургской монархии, Австро-Мадярщинѣ, Югославскому кральовству, Югославии, Сербии и Чорной Горѣ, Сербии. Назва Бачка е людовов назвов бывшой жупы Бач-Бодрог Мадярского кральовства.[1][2]

В роках 1941–1944 Мадяре вернули ся до Бачкы и територия жупы Бач-Бодрог была обновлена. В року 1991 при роспадѣ Югославии територия Бачкы была роздѣлена и 85% припало Сербии (Войводина), 14% Мадярщинѣ (жупа Бач-Кишкун) и 1% Хорватии (жупа Вуковар-Срѣм).

Демография сербской Бачкы

[едітовати | едітовати жрідло]

В року 2002 в сербской Бачцѣ списованя фиксуе 1.022.524 обывательох, з того:[3]

Найвысшый процент Русинох зафиксованый в роках 1948 аж 1953 — 2,18%. В року 1953 число бачванскых Русинох досягло максимум — 18162.[4]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. 1,0 1,1 Bács-Bodrog
  2. Révai nagy lexikona. 2. köt.
  3. Попис становништва, домаћинстава и станова у 2002, Становништво, књига 1, Национална или етничка припадност - Подаци по насељима, Република Србија - Републички завод за статистику, Београд, фебруар 2003.
  4. "Jugoistocna Europa 1918.-1995."

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Bácska на мадярьскій Вікіпедії a Демографска историја Бачке на сербскій Вікіпедії.