Бачка
Бачка, серб. Бачка, хорв. Bačka, мад. Báčka — в сучасности назва региона в меджирѣчу Дуная и Тисы при их сутоку.
География и клима
[едітовати | едітовати жрідло]Южну и восточну границю региона творить Дунай, западну — Тиса. На югу сосѣдить з регионом Срѣм, Сербия, на востоку — Банат, Сербия, на западѣ з жупов Вуковар-Срѣм, Хорватия, на сѣверѣ з Мадярщинов (жупа Бач-Кишкун). Главный город — Новый Сад. Регион низинный, гор не мать, надморска вышка на сѣверѣ 140 – 150 m, на югу 108 – 113 m, при берегах рѣк 77 – 93 m. Рочны атмосферичны выпады 573 – 672 mm. Екстремумы температур суть +35°C и -19°C.[1]
История
[едітовати | едітовати жрідло]Територия належала Первой болгарской империи, Мадярскому кральовству, Османской империи, Габсбургской монархии, Австро-Мадярщинѣ, Югославскому кральовству, Югославии, Сербии и Чорной Горѣ, Сербии. Назва Бачка е людовов назвов бывшой жупы Бач-Бодрог Мадярского кральовства.[1][2]
В роках 1941–1944 Мадяре вернули ся до Бачкы и територия жупы Бач-Бодрог была обновлена. В року 1991 при роспадѣ Югославии територия Бачкы была роздѣлена и 85% припало Сербии (Войводина), 14% Мадярщинѣ (жупа Бач-Кишкун) и 1% Хорватии (жупа Вуковар-Срѣм).
Демография сербской Бачкы
[едітовати | едітовати жрідло]В року 2002 в сербской Бачцѣ списованя фиксуе 1.022.524 обывательох, з того:[3]
- Сербы = 559.700 (54,74%)
- Мадяре = 221.882 (21,70%)
- Хорваты = 38.889 (3,80%)
- Чорногорцѣ = 31.394 (3,07%)
- Югославы = 30.880 (3,02%)
- Словаци = 28.058 (2,74%)
- Буньевцѣ = 19.612 (1,92%)
- Русины = 13.220 (1,29%)
- Ромы = 9.955 (0,97%)
- позосталы (Македонцѣ, Словенцѣ, Украинцѣ, Нѣмцѣ, Румыны, Албанцѣ, итд)
Найвысшый процент Русинох зафиксованый в роках 1948 аж 1953 — 2,18%. В року 1953 число бачванскых Русинох досягло максимум — 18162.[4]
Жерела и одказы
[едітовати | едітовати жрідло]- Révai nagy lexikona. 2. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911. С. 405. мад.
- Bács-Bodrog (по мадярскы). http://mek.niif.hu/00000/00060/html/009/pc000928.html#8. [перевірено 2019-10-29].
- Medjunarodni znanstveni skup «JUGOISTOCNA EUROPA 1918.– 1995.» (по сербскы). http://www.hic.hr/books/jugoistocna-europa/02tablice.htm. [перевірено 2019-10-29].
Референции
[едітовати | едітовати жрідло]Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Bácska на мадярьскій Вікіпедії a Демографска историја Бачке на сербскій Вікіпедії.