Перейти до вмісту

Суботӯв

Матеріал з Вікіпедія
Сімбол чеперушкы

Субо́тӯв (укр. Суботів) (рус. Суботов) — село у Черкаському районови Черкаськой области, Украйины.

село України
Суботӯв
Застава Ерб
Застава Ерб
49°7'N, 32°31'E
Держава Україна
АдминединкаЧеркаський район
• Черкаска область
Основан1616
Высота центра 83±1 метер
Площадь3,95 Квадратный кілометер
Часова зонаUTC+2, UTC+3
Почтовый индекс 20940
Официальный сайтhttp://gska2.rada.gov.ua:7777/pls/z7502/A005?rdat1=07.06.2007&rf7571=38618

У селі на 2001 рӯк живе 875 людий, из них:

Націоналность Число нації Процент
украйинці 835 95.43%
русы 18 2.05%
цигани 11 1.26%
мадяры 6 0.69%
білорусы 4 0.46%
румыны 1 0.11%
Усёго 875 100%

Поселеня туй были ищи у часы Руси, и были найдены иппен стоянкы Кімерійцю̄в и городища бронзовой добы.

Богданова цирьков из руїнами ёго хыжи.

Село первый раз ся споминать у зачатку XVII стороча: оно, ге хутор, было ґаздӯвством шляхтича, козацького сотника Михайла Хмельницького. За ёго часӯв туй быв деривляный двӯр.

По згыбели Михайла Хмельницького у 1620 році ёго сын Богдан по 1648 рӯк сприятствовав стройці у Суботові пляца-каштиля, якый став єдным из ёго опшарь(1664 рӯк), яку скоро заломили польські воякы.

У 1648 році из Суботова Богдан Хмельницькый рушив на Січ удкӯть и зачав во̄йну за слободу Украйиньского народа.

У 1653 році пляц быв обведеный двойным валом. Туй жив Тимош Хмельницькый въедно из Розандов Лупул. Даякый час проживав иппен сват Б. Хмельницького Васілє (Василь) Лупул.

Не обойшло Суботӯв и гайдамацькоє кываня. У 1734 и 1741 роках гайдамакы здобывали село. У 1750 році отряд, пуд командованём К. Уса, што мав 100 повстанцю̄в, убалив у селі панські хыжі.

У 1741 році туй было 100 дворӯв. 1765 року — 85 опшарь.

Тарас Шевченко. «Богданова цирьков у Суботові». 1845. Папірь, акварель
Тарас Шевченко. Богдановы руїны у Суботові. 1845. Папірь, акварель

У 1880-ых роках у Суботові уявлено картину неизнамого автора середины XVIII стороча «Богдан из полками».

У марцови 1919 року у селі зачала робити зачаткова школа.

У авґустови 1919 у село зайшли воякы Денікіна а у януарови 1920 село узяли воякы РСЧК.

Великый герб села