Перейти до вмісту

Степан Фодор

Матеріал з Вікіпедія
Степан Фодор
укр. Фо́дор Степа́н Степа́нович
Увидьте фото
Имя при уроджѣню Fodor Istvánмад.
Познатый як ботаник, педагог, изгледовач флоры Карпат
Горожанство СССР, Україна
Уроджѣня новембра 2., 1907(1907-11-02)
Нижня Грабовниця, Мадярске кральовство
Упокоеня мая 23., 2000 (92 р.)
Ужгород, Украина
Похованя Радванський цвинтар
Научна робота
Сферы наук ботаника
Ученый ступень доктор биологичных наук, 1973
Alma mater Карлова универзита, 1934
Узнаня
***


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Степан Фодор, укр. Фо́дор Степа́н Степа́нович, мад. Fodor István; *2. новембер 1907, Нижня Грабовниця (днесь часть Чинадьова), Мадярске кральовство — †23. май 2000, Ужгород, Украина — вызнамный украинскый ботаник мадярского походжѣня, доктор биологичных наук, професор катедры ботаникы Ужгородской универзиты.[1]

Походив з мадярско-нѣмецкой родины з русинско-нѣмецко-мадярской Нижньой Грабовницѣ.[2] Отець му, Иштван Фодор (1874–1948), быв директор-учитель мѣстной школы, мати Анна Кершбаум (1882–1958), была з нѣмецкых колонистох, побрали ся в року 1905.[3]

Степан Фодор закончив реалну гимназию в Мукачовѣ (1919–1928) и природницку факулту Карловой универзиты в Празѣ (1928–1934). Выучовав природо- и землепис в ужгородской реалной гимназии.[1] Пак го пересунули до ужгородской дѣвочой гимназии, де залюбив ся до едной гимназисткы, Ирины Иванчо, з котров ся побрали в року 1938, як закончила гимназию. В року 1942 быв взятый до войска, в конци войны трафив до заятя, одкы вернув ся в року 1946.[3][4]

В Ужгородѣ ся в року 1946 отворила универзита, и там го взяли як научного сполупрацовника, а неодовго став ся директором новоствореной ботаничной заграды. В року 1956 в Киевской универзитѣ обгаив кандидатску дизертацию з темов Дендрофлора Закарпаття і шляхи її збагаченняукр., а в року 1973 в Московской универзитѣ — докторску з темов Флора Закарпатья и возможности ее использования в народном хозяйстверусс.. Активно працовав як професор катедры ботаникы до року 1987, коли пензионовав.[1]

Степан Фодор быв автором и сполуавтором понад 100 публикаций, серед котрых найпознатшы суть: "Флора Закарпаття" (1974), "Екзоти Карпат" (1985), "Ботанічні скарбниці Карпат" (1990). Розробив и читав курзы "Ботаника" (высшы ростлины), "Мѣстна флора", "Систематика высшых ростлин", "Еволуция высшых ростлин" и "Великый практикум з ботаникы". Быв научным ведучым вельох дипломных и курзовых робот, кандидатскых дизертаций.[5]

Сполоченска чинность

[едітовати | едітовати жрідло]

Степан Фодор быв активистом вельох сполоченскых организаций: членом редакчной колегии часопису "Tiscia" (Сегед, Мадярщина), ведучым секции "Памяткы природы" Закарпатской областной организации Украинского товаришства санованя природы, началником Ужгородского оддѣлѣня Московского общества изгледовачох природы (МОИП).[5]

На честь Степана Фодора описаный новый вид Crepis fodorii Pénzes. В року 2007 в Ужгородѣ на его честь была юбилейна научна конференция, выданый юбилейный зборник "A Kárpátok büvöletében élt. Fodor István botanikus centenáriúmi emlékkönyve", а на хыжи, де бывав (на рогу Капитулной и Замковой), отворена памятна табла. За ним названый Научно-згледный центер Закарпатского мадярского инштитуту имени Ференца Ракоция ІІ. (Берегово).[5]

Выбер з публикаций

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Фодор С. С. Растительный покров Закарпатской области // Научные записки УжГУ. Ботаника.— 1956.— Т. 17.— С. 116–141.русс.
  • Фодор С. С. Доповнення до флори Закарпаття, що підлягає охороні // Про охорону природи Карпат. — Ужгород: Карпати, 1973.— С. 98–114.укр.
  • Фодор С. С. Флора Закарпаття.- Львів, 1974.укр.
  • Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Екзоти Карпат.— Ужгород: Карпати, 1982.— 120 с.укр.
  • Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат, 1985.укр.

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. 1,0 1,1 1,2 М. Чубірко.
  2. Нижня Грабовниця, мад. Alsógereben в року 1910 мала 429 обыватели русинской, нѣмецкой и мадярской народности, подля Révai nagy lexikona. 1. köt., Budapest: Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, 1911; с. 483.мад.
  3. 3,0 3,1 Fodor István, ifj.
  4. Тетяна ЛІТЕРАТІ
  5. 5,0 5,1 5,2 Андрик Є. Й., Когут Е. І., Шевера М. В.