Перейти до вмісту

Буковець (Хустскый район)

Матеріал з Вікіпедія
Сімбол чеперушкы
село Украины
Буковець
Церква Введжѣня Пресвятой Богородицѣ
Застава
Держава Украина
Область Закарпатска
Район Межгорскый
Сельска рада Буковецка
Координаты 48°37′47″ с. ш. 23°21′49″ в. д. / 48.629722° с. ш. 23.363611° в. д. (G) (O) (Я)
Середня надм. вышка 575[1] м
Обывательство 465[2] особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380 3146
Поштовый индекс 90021
КОАТУУ 2122480401
Буковець (Украина)
Буковець

Буковецьсело в бывшом Межгорском районѣ (од року 2020 — Хустском) Закарпатской области Украины, центер сельской рады.[3]

Лежить во зворѣ меджи сѣверныма выбѣжками полонины Боржава о 25 км од районного центра ай о 23 км од желѣзничной штации Воловець.[3]

Мадярска доба
Перва упоминка в жерелах походить з року 1463 под назвов Bukvecz, котра переважно во формѣ Bukovecz екзистовала до року 1910, коли при цѣлоштатном упорядкованю достало назву Bükköspatak (1910).[4]
Чехословацка доба
В року 1925 вернули стару назву села: Bukovec Буковець.[4] В року 1930 Буковець мав 788 обывательох, а то: Русины — 730, Евреи —51, Нѣмцѣ — 1, Чехы и Словаци — 1, чужоземцѣ — 5. Конфесийны громады: грекокатолици — 466, православны — 267. Грекокатолицка деревяна церква Введжѣня Пресвятой Богородицѣ была высвячена в року 1808. Была русинска школа (2 класы).[5]
Друга мадярска доба
Коли створила ся сполочна границя Мадярщины з УССР, 36 хлопцьох и дѣвок з Буковця нелегално утѣкли до УССР и трафили до совѣтскых працовных лагрох. 17 з них пак воевали в чехословацком войску генерала Свободы.[3]
Украинска доба
12. октобра 1944 з приходом Червеной армады зачала ся украинска доба истории села, 20 хлопох были взяты до совѣтского войска. За рокы 1944 – 1969 были збудованы восямрочна школа, клуб, библиотека.[3]
Сельска рада[2]укр.
Буковецька сільська рада
90021, Закарпатська обл., Міжгірський р-н,
с. Буковець, 201
тел. +3803146 2-91-59
Ку Буковецкой сельской радѣ належать еще село Поток.[3]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. Буковець-информер.
  2. 2,0 2,1 Облікова картка на сайті ВРУ
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 Тронько П., с. 372.
  4. 4,0 4,1 Sebestyén Zsolt, с. 33 – 34.
  5. Достал Я., с. 62.