Перейти до вмісту

Назывникы

Матеріал з Вікіпедія

Назывник (тыж субстантів) є незмінна часть речі, повнозначне слово, котре означає назвы особ, звірят, предметів, властностей і дїй. Назывник є головнов (і кідь не єдинов) частёв речі, котрый у речіню выступує як арґумент часослова.

У русиньскій ґраматіцї то є єдна з десятёх частей речі.

Роздїлїня назывників

[едітовати | едітовати жрідло]
  • конкретны - назвы особ, звірят і предметів
    • невластны - общі назвы напр. авто, отець, село
    • властны - конкретны - Василь, Ужгород
    • жывы - особы, звірята
    • нежывы - предметы, абстрактны назвы
  • абстрактны - выражають назвы властностей, дїй і статусу (любов, красота, мытя)
  • зраховательны - єднотность і многость
  • громадны і матеріаловы - не мають значіня єднотности або многости

Ґраматічны катеґорії назывників

[едітовати | едітовати жрідло]

У назывників становлюєме тоты катеґорії: пад, чісло і род.

Пад є морфолоґічнов катеґоріов, котров флектівны языкы звычайно выражають одношіня назывників ку другым членам речіня.

Чісло падів у дакотрых языках:

2: булгарьскый язык, анґліцькый, шведьскый
4: нїмецькый язык
6: латиньскый, словеньскый, російскый
7: чеськый, польскый, оперед і словеньскый
14: естоньскый
15: фіньскый

Пады в русинчінї:

  1. Номінатів (хто, што),
  2. Ґенітів (кого, чого),
  3. Датів (кому, чому),
  4. Акузатів (кого, што),
  5. Локал ((о) кім, (о) чім),
  6. Інштрументал ((з) кым, (з) чім),
  7. Вокатів (ословлїня - клична форма)

Чісло є морфолоґічнов катеґоріов, котра означать множество предметів названых даным назывником.

Род є морфолоґічнов катеґоріёв, котра овплывнює склонёваня назывників. Род є часто звязаный з поглавём і з жывостёв ці нежывостёв. Женьскый і мужскый род є природный і середнїй неприродный.

Каждый язык мать властный інвентарь взорів склонёваня назывників.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Podstatné jméno на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.