Василь Ябур
Василь Ябур (28-го октобра 1936-го року в Стащіні, в окресі Снина) - языкознатель, педаґоґ і кодіфікатор русиньского літературного языка на Словакії.
Учів ся в руській ґімназії в Гуменнім в рр. 1947 – 1953, в році 1954 закінчів штудії на україньскій середній школі в Снині. Потім продовжовав в здобываню освіты на Высшій школы російского языка і літературы в Празі, котру закінчів у 1958-ім році. На Універзіті Коменьского в Братїславі здобыв тітулы кандідата наук (р. 1987) і доцента (р. 1991).
Ябур як фаховець в области фукціоналного языкознательства выкладав в рр. 1961 – 1977 на Педаґоґічній школі в Пряшові, в рр. 1964 – 1986 на Універзіті Павла Йозефа Шафарика і в рр. 1986 – 1993 на Высшій педаґоґічній школі в Нітрі.
По зміні режіму у 1989-ім році, Василь Ябур зачав занимати ся кодіфікаційов русиньского літературного языка.
Ябур є так само автором серії русиньскых учебників про штудентів універзіты, і є сполуавтором і головным редактором публікації "Правила русинського языка" із 1994-го року, котра поклала основу норм русиньского літературного языка на Словакії.
Публікації[едітовати | едітовати жрідло]
- А. Плїшкова, К. Копорова, В. Ябур. «Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації» (2019, 476 с.)
- В. Ябур, А. Плїшкова, К. Копорова. Ґраматіка русиньского языка
- В. Ябур, К. Копорова, А. Плїшкова. Морфолоґія і словотворїня русиньского языка. Высокошкольскый учебник (2016, 187 с.),