Василь Ябур
| Василь Ябур | |
|---|---|
| словац. Vasil Jabur | |
 Увидьте фото | |
| Познатый як | кодіфікатор русначіны про Словакію |
| Уроджіня | октобра 28., 1936 |
| Стащін, окрес Снина, Словакія | |
| Научна робота | |
| Сферы наук | лінґвістіка |
| Ученый ступень | доктор філозофії (1969); кандідат наук (1987); доцент (1991) |
| Alma mater | Універзіта Коменьского в Братїславі |
| *** VIAF:63158066390708430073; Ту можуть быти податкы з Wikidata, не контролованы авторами статѣ | |
Василь Ябур (28-го октобра 1936-го року в Стащіні, в окресі Снина) - языкознатель, педаґоґ і кодіфікатор русиньского літературного языка на Словакії.
Учів ся в руській ґімназії в Гуменнім в рр. 1947 – 1953, в році 1954 закінчів штудії на україньскій середній школі в Снині. Потім продовжовав в здобываню освіты на Высшій школы російского языка і літературы в Празі, котру закінчів у 1958-ім році. На Універзіті Коменьского в Братїславі здобыв тітулы кандідата наук (р. 1987) і доцента (р. 1991).
Ябур як фаховець в области фукціоналного языкознательства выкладав в рр. 1961 – 1977 на Педаґоґічній школі в Пряшові, в рр. 1964 – 1986 на Універзіті Павла Йозефа Шафарика і в рр. 1986 – 1993 на Высшій педаґоґічній школі в Нітрі.
По зміні режіму у 1989-ім році, Василь Ябур зачав занимати ся кодіфікаційов русиньского літературного языка, в роцї 1993 вырїшив наповно ся оддати карпатьскій русиністіцї, конкретно намаганю сповнити цїль русиньского руху – вытворити кодіфікованый русиньскый язык. Ябурове рїшіня але не зістало без наслїдків. Такой быв засыпаный крітіков з боку колеґів з універзіты у Пряшові, котры были україньской орьєнтації. Обвинили го з того, же ся зрік свого посланя науковця в моментї, коли вырїшив скапчати ся з „політічным русинізмом“, як ся обродный рух Русинів у тім часї называв.
Выслїдком того процесу была серія языковых публікацій, котрых быв Василь Ябур едітором, ці автором. Актівный быв таксамо як шпеціаліста на русиністіку (1995 – 1998) в пряшівскій філії Штатного педаґоґічного інштітуту в Братїславі, де про Міністерство школства Словацькой републікы приправив проґрам про выучованя русиньского языка на першім ступню основных школ. Тот проґрам быв розшыреный ай на другый ступінь ОШ, а тыж про середнї школы. Наслїдовало выданя серії учебників про 1. – 9. річник основных школ і про 1. – 4. річник середнїх школ. Не было несподїванём, же на Пряшівскій універзітї у Пряшові было в роцї 1998 заложене Русиньске оддїлїня, а наслїдно самостатный Інштітут русиньского языка і културы (2008).
Ябур є так само автором серії русиньскых учебників про штудентів універзіты, і є сполуавтором і головным редактором публікації "Правила русинського языка" із 1994-го року, котра поклала основу норм русиньского літературного языка на Словакії.
Публікації
[едітовати | едітовати жрідло]- А. Плїшкова, К. Копорова, В. Ябур. «Русиньскый язык. Комплексный опис языковой сістемы в контекстї кодіфікації» (2019, 476 с.)
- В. Ябур, А. Плїшкова, К. Копорова. Ґраматіка русиньского языка
- В. Ябур, К. Копорова, А. Плїшкова. Морфолоґія і словотворїня русиньского языка. Высокошкольскый учебник (2016, 187 с.),