Василь Ябур

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Василь Ябур (28-го октобра 1936-го року в Стащіні, в окресі Снина) - языкознатель, педаґоґ і кодіфікатор русиньского літературного языка на Словакії.

Учів ся в руській ґімназії в Гуменнім в рр. 1947 – 1953, в році 1954 закінчів штудії на україньскій середній школі в Снині. Потім продовжовав в здобываню освіты на Высшій школы російского языка і літературы в Празі, котру закінчів у 1958-ім році. На Універзіті Коменьского в Братїславі здобыв тітулы кандідата наук (р. 1987) і доцента (р. 1991).

Ябур як фаховець в области фукціоналного языкознательства выкладав в рр. 1961 – 1977 на Педаґоґічній школі в Пряшові, в рр. 1964 – 1986 на Універзіті Павла Йозефа Шафарика і в рр. 1986 – 1993 на Высшій педаґоґічній школі в Нітрі.

По зміні режіму у 1989-ім році, Василь Ябур зачав занимати ся кодіфікаційов русиньского літературного языка.

Ябур є так само автором серії русиньскых учебників про штудентів універзіты, і є сполуавтором і головным редактором публікації "Правила русинського языка" із 1994-го року, котра поклала основу норм русиньского літературного языка на Словакії.

Публікації[едітовати | едітовати жрідло]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]