Угорска Русь

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
7 жуп (од Спиша по Мараморош) Угорской Руси на сѣверовостоку кральовства

Угорска Русь, исторична землеписно-народностна назва края в бывшом Мадярском кральовствѣ, населеного переважно Русинами. Ишло о територию, од рокох 1918-1920 познату як Подкарпатска Русь, в рр. 1944-1946 яко Закарпатска Украина, а од року 1946 донынѣ яко Закарпатска область.[1]

Хоснованя назвы[едітовати | едітовати жрідло]

1830 — 1918[едітовати | едітовати жрідло]

Понятя Угорска Русь было заведено и переважно стрѣчало ся в роботах ученых з России в 1830-х роках.[2] Од них го перебрали польскы, украинскы и другы учены.[1][2] Еднак термин Угорска Русь стрѣчав ся и в русинскых текстах, котры часто писали ся з ориентациов на то, же будуть ся публиковати в Галичинѣ або России.

В Мадярском кральовствѣ тото означѣня не было в урядном и научном хоснованю, понеже административне дѣлѣня на жупы, вызначало и характер одсылань на територии в научных роботах. Угорска Русь во вызнамѣ угорскых територий, заселеных Русинами, включала жупы Унг, Берег, Угоча, Мараморош, Земплин, Шариш, Спиш, але жадна з тых жуп не была заселена лем Русинами. По роспадѣ Австро-Мадярщины Угорска Русь роздѣлила ся (неофициално) на Пряшовску и Подкарпатску Русь, официална границя меджи котрыма не была вызначена, а дочаснов границьов была рѣка Уг. В чехословацкой добѣ (1920-1939) намѣсто непевно означеного понятя Угорска Русь хосновала ся урядна, штатутом окреслена назва Подкарпатска Русь.

1939 — 1944[едітовати | едітовати жрідло]

Назва Угорска Русь не любила ся тыж комунистам и украинскым националистам, котры уже в юну-юлу 1924 на V. конгресѣ Коминтерна в Москвѣ выголосили же восточнославянскы обывателе Польщи, Румынии и Чехословакии суть Украинцѣ и «мать быти револучно вырѣшеный их народностный вопрос».[3]

Коли на куртый час Угорска Русь вернула ся в Мадярщину (1939-1944) и была обновлена ей стара неофициална назва, они тото прияли за атаку на их народность.

...против чешско-украинской идеологии требала противотрова и ньов мала быти идеология угро-руська. А одты якбы логично выплывала и назва закарпатскых Украинцьох — Угрорусы, яка стала ся официалнов.
Гнат Ігнатович. Від гасниці до рампи..., с. 263.

Походны назвы[едітовати | едітовати жрідло]

Од назвы Угорска Русь походять назвы етноса (Угророссы, Угрорусины, угро-руськый народ), назвы партий (Угроруська национална партия, Угро-руська политична партия)[2] и организаций (Угро-русскый Националный Театер).[4]

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. ISBN 978-80-89046-97-3.
  • Ігнатович Г. Від гасниці до рампи. Нариси з історії українського театру на Закарпатті. Ужгород: Ліра, 2008 — 344 с. ISBN 978-966-2195-29-3.
  • Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Вид-во В.Падяка. Ужгород, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1.
  • Поп, И. Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. 431 с. ISBN 966-7838-23-4.

Референции[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Поп И., с. 365.
  2. 2,0 2,1 2,2 Магочій П.Р., Поп І., с. 752.
  3. Magocsi Paul Robert, с. 387.
  4. Ігнатович Г., с. 263.