Євген Жупан
| Євген Євгенович Жупан | |
|---|---|
 | |
| Уроджѣня | 30. децембра 1950[1] офіційно 1. януара 1951 Ракошино |
| Ошкола | Ужгородськый націоналный університет |
|
| |
Євге́н Євге́нович Жу́пан (30. децембра 1950;[1] офіційно 1. януара 1951, Ракошино, Мукачовськый район) є русинськый діточый дохтор-анестезіолоґ, Заслуженый дохтор Украины,[2] завідовач удділеня анестезіолоґії тай інтенсивної терапії Закарпатської діточої болниці,[3] ексдепутат Мукачовської варошської рады (1990–1994) тай Закарпатської обласної рады (1994–2019), голова Народної рады русинув Закарпатя, репрезентант русинув у Федералнуй раді европськых націоналности (анґл. the Federal Union of European Nationalities авадь накурто FUEN), общественный активіста.[1] Єден из орґанізаторув фестивала „Червена ружа“.
Животопис
[едітовати | едітовати жрідло]Євген Жупан ся родив 30. децембра 1950. рока у селови Ракошино Мукачовського района, у файті учителюв. Позад рішеня отця записали у документы датов рожденя 1. януара 1951.[1]
У 1967. рокови кунчив ошколу из золотов медайлов.[2]
Штудовав на медичному факултеті Ужгородського націоналного університета, з котрого у рокови 1973 матуровав.[2] Такой по завершеньови університета 4 рокы проробив хірурґом-анестезіолоґом у Дубровици Рівненської области, де мав дві палаты інтенсивної терапії. Робив у Закарпатськуй областнуй діточуй болници у Мукачові, де до 2014. рока керовав удділеньом анестезіолоґії тай інтенсивної терапії, а пак быв покладеный головным дохтором.[2]
Активізм
[едітовати | едітовати жрідло]Активізмом яв ся занимати перед розпадом Совєтського союза. По закладеньови ужгородського Общества карпатськых русинув у році 1989 дустав уд Стефана Поповича предложеня вчинити аналоґ у Мукачові, ставши його помучником.[1]
На установчуй конференції Закарпатського областного културно-просвітительського общества им. Александра Духновича 12. апріля 1994 у Мукачові быв у президії, пудпоровав Михаила Алмашія.[1]
У 2005. рокови заклав Народну раду русинув Закарпатя из цільов искапчати пудкарпатські русинські орґанізації у єдно кываня у діалоґови з Украинов без страты нима незалежности. Быв убраный головов нововытвореного рокаша.[1]
Из 1997. року репрезентує русинув, котрі жиют на території Украины, у Федералнуй раді европськых націоналности.[1]
Політична карєра
[едітовати | едітовати жрідло]Быв депутатом Мукачовської варошської рады у 1990–1994. роках, а уд 1994. по 2019. рук пробыв депутатом Закарпатської областної рады пять скликань за шором.[2][1]
За час свого депутатства пуднимав звіданкы медицины тай вопросы русинської културы. Вдяку сьому єден том пятитомного „Словаря русинського языка“ Юрія Чорія быв уданый за державні гроші тай из бюджета ся часточно фінансовав фестивал „Червена ружа“.[1]
Позад предложеня Євгена Жупана 7. марця 2007 на сесії Закарпатської областної рады было приятоє рішеня признати націоналность „русин“ тай занести ї у испис націоналности Закарпатської области. „За“ проголосовав 71 депутат, 2 — „против“ тай 2 — „удержали ся“.[1]
22. децембра 2009 из його ініціативы голосовало ся за „Вручаніе“ („Подкарпатскіе русины, оставте глубокій сонъ…“) Александра Духновича ги за гімн Закарпатської области, айбо рішеня не пруйшло позад єдного удкликаного голоса.[1]
4. новембра 2011 на сесії Закарпатської областної рады Євген Жупан передав зверненя „Всезакарпатського зїзда русинув“ из просьбов удкрыти кафедру русинського языка тай літературы в Ужгородському націоналному університетови.[1]
Фестивал „Червена ружа“
[едітовати | едітовати жрідло]Фестивал „Червена ружа“ ся проводит зачинавучи уд рока 1998. На фестивалови выступавут як містні колективы, так и загатарні.[4] Ворохом была проведена 21 „Червена ружа“ — из них єден раз из назывков „Горы дорожі уд злата“. Єден рук быв пропущеный позад пандемії COVID-19; по повномасштабнуй інвазії Росії фестивал ся не проводив.[1]
Личный живот
[едітовати | едітовати жрідло]Отець му быв русинськым учительом при Чехословакії тай Другуй Мадярськуй республіці у Вилокови (1920. рокы),[1] у Кострині (у 1933),[5] пак го мадяры поклали робити у Ракошині (у 1941).[6] Сам Євген Жупан розказовав, ож отець сидів у Думені.
Одказы
[едітовати | едітовати жрідло]Референції
[едітовати | едітовати жрідло]- ↑ 1,00 1,01 1,02 1,03 1,04 1,05 1,06 1,07 1,08 1,09 1,10 1,11 1,12 1,13 1,14 Євген Жупан за карпаторусинськоє двиганя на Пудкарпатю, фестиваль «Червена ружа» и перспективы културного розвоя (по русинськы). Журнал „Отцюзнина“. https://otcuznyna.com/jevhen-zhupan-za-karpatorusynskoje-dvyhanja-na-pudkarpatju-festival-chervena-ruzha-i-perspektyvy-kulturnoho-rozvoja/.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Жупан Євген Євгенович — досьє (по украинськы). PMG.ua. https://pmg.ua/dosie/31982-zhupan-yevgen-yevgenovych.
- ↑ "Це постійна напруга". Закарпатець Євген Жупан понад 50 років працює медиком (по украинськы). Суспільне Ужгород. https://suspilne.media/uzhhorod/204854-zakarpatec-evgen-zupan-ponad-50-rokiv-pracue-medikom/.
- ↑ Обласний фестиваль русинської культури «Червена ружа» (по украинськы). Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний центр культури» Закарпатської обласної ради. https://zakfolkcenter.info/publ/festyvali/chervena-ruzha/2018-08-12-1259.
- ↑ Seznam národních škol a jejich učitelstva v Československé republice podle stavu ze dne 31. října 1933. Praha: Statní nakladatelství. 1934. p. 539.
- ↑ (по мадярськы) Hivatalos közlöny. XLIX. Budapest: A magyar királyi vallás- és közoktatásügyi minisztérium. 1. марця 1941. 113–114.