Російско-україньска война

Російско-україньска война
Час:	20. фебруар 2014 – донынї; (11 років, 2 місяцї та 1 тыждень)
Місто:	Україна; Росія
Резултат:	конфлікт ся продовжує
Зміны:	Дочасна окупація Крымского полоострова, части Харьковской, Запорізькой, Херсоньской, Миколаївской, Донецькой і Луганьской областей
Противникы
Україна за підпоров Членскы штаты НАТО і Европской унії; Тайван; Японія; Австралія; Южна Корея ;	Росія за підпоров Донецька людова републіка; Луганьска людова републіка; Білорусь (од 2022); Северна Корея (од 2024); Іран ;
Велителї
Володимир Зеленьскый (2019—нынї); Петро Порошенко (2014—2019); Олександр Турчінов (2014) (в.о.)	Владімір Путін
	Російско-україньска война на Вікіскладї
	v • d • e

Російсько-украйинська война (укр. Російсько-українська війна, рос. Российско-украинская война) межи Російов (сполочно з проросійскыма силами) и Украйинов зачала ся у фебруарі року 2014 по Револуції достойности в Украйині тай иде дотеперь. За перші вусям рокув войны ся стала російська анексія Крыма (2014) тай война на Донбасі (2014–2022) межи Украйинов тай квазідержавныма проксіями Росії, Донецьков и Луганськов народныма республіками. Тота война до 2022. року помалы перейшла у май „заморожену“ форму. 24. фебруара 2022. року Росія зачала повномасштабну інвазію пуд видом „спеціалної воєнної операції“ („СВО“), формално не оголошувучи войну, што стало читавов ескалаційов конфлікта тай переходом у де факто удкрыту войну.

Російсько-украйинська война є майвеликым збройным конфліктом у Европі по Другуй світовуй войні тай характеризує ся сучасным стильом веденя войны, из шырокым хоснованьом безпілотных літалных апаратув (дронув), кібератак тай психолоґічных аспектув, ги пошыреня дезінформації тай рекрутинґа диверсантув через соціалні сіті тай месенджеры.

Історія

Евромайдан, Револуція достойности (2014)

На зачаткови 2014. року демонстрації тай протесты на Майдані Незалежности у Кийові привели до Револуції достойности, орієнтації на потенційный вступ у Европську унію тай імпічментови товдышнього проросійського президента Украйины Віктора Януковича. Такой по сьому ся зачали пудпоровані Російськов Федераційов проросійські протесты у восточных реґіонах Украйины, а немарковані російські солдаты (пошырена назывка — „зелені чоловічкы“ позад їхньої немаркованої зеленої уніформы) окуповали Крымськый пувострув, де быв проведеный спорный референдум за прикапчаня д РФ, по чому Росія Крым анексовала.

Война на Донбасі (2014–2022)

У апрільови 2014. року пудпоровані Російов воєнні заняли вароші у Донецькуй и Луганськуй областях Украйины тай уголосили незалежность двох квазідержавных формовань: Донецьку народну республіку („ДНР“) тай Луганську народну республіку („ЛНР“), што стало зачатком про войну на Донбасі. Тоты формованя дустали признаня єдна уд другої тай уд Южної Осетії у 2014 (у 2022. рокови їх признали щи РФ, Абхазія, уже не екзістувуча Ба’аситська Сирія тай Сіверна Корея).^[1]

Усьый сесь час Росія офіціално не признавала свої участи у подіях, айбо продовжовала поставляти амуніцію, солдатув и воєнну техніку.

У фебруарови 2015. року Росія и Украйина пудписали другі мирні Мінські договореності, котрі ся так и не реалізовали. Война на Донбасі перейшла у замороженый окопный конфлікт из многыми куртыми перемирями, айбо без приближеня миру вадь читавых перемін у контрольови над територіями.

Повномасштабна інвазія (2022–днесь)

Из 2021. рока Росія збирала армію коло границі з Украйинов, у тум числі на території Білоруси, айбо офіціално заперечовала планы удкрыто атаковати нив Украйину. Російськый президент Владімір Путін условльовав іредентистські заявы тай заперечив, ож Украйина має право екзістовати ги держава. Ун жадав, обы Украйині навхтема заказали вступати у Сіверноатлантичный аліянс (НАТО). На зачаткови 2022. рока Росія офіціално признала ДНР тай ЛНР незалежными державами.

24. фебруара 2022 Путін уголосив „спеціалну воєнну операцію“ („СВО“) из цільов „демілітаризації и денацифікації“ Украйины. За сим послідовала атака на Украйину, што дустало межинародноє засудженя: многі державы наклали санкції на РФ тай заганяли гуманітарну и воєнну помуч Украйині.

Стрітивши ся из силным опором, Росія не поберовала сповнити свуй план из заятя Кийова тай на зачаткови апріля 2022. року удказала ся уд такої ціли. У авґустови украйинські збройні силы зачали контернаступ, бігом котрого удвойововали території на сіверному востоці тай юзі. У септемброви того року Росія проголосила анексію чотырьох часточно окупованых области Украйины: Донецької, Херсонської, Луганської тай Запорізької — а Донецька тай Луганська народні республікы были анексовані тай формално продовжили екзістовати ги республікы у Російськуй Федерації.

Уд октовбра 2024. року засобы масової інформації голосили за появленя сівернокорейськых войськ межи російської армії.^[2]

Скапчані події

Сопутня шкода на території другых держав

Выбухы на муніційных складах у Врбєтіцях (2014)

У 2014. рокови у чеському селови Врбєтіце (Влаховіце, окрес Злін) стали ся два выбухы на муніційных складах, удповідно 16. октовбра тай 3. децембра. Дває люди были убиті першым убухом. 13. октовбра 2020. року зона убухув была наконець очищена уд незорвавшых ся набоюв.^[3] Подля податкув Безпекової інформаційної службы тай поліції ЧР, до выбухув были причасні два аґенты воєнної части №29155 (161. центер напарованя спеціалістув) ГРУ из цільов саботовати постачаня зброї Украйині.^[4]^[5] 29. апріля 2024. року чеськый президент Петр Павел пудтвердив резултаты пруйшлых слідств тай уголосив, ож подія была російськов атаков на території Чеської республікы.^[6]

Выбух ракеты у Пжеводові (2022)

15. новембра 2022. року ракета упала на території села Пжеводув (Przewodów) у Польщи коло польсько-украйинської границі, резултатом чого стали смерті двох чоловік.^[7] Атака ся стала бігом російськых нападув на украйинську цивілну інфраструктуру.^[8] Сесе першый інцидент трафляня чужої ракеты по території НАТО бігом Російської інвазії в Украйині. На зачаткови представителі Украйины обвиняли Росію у пущаньови ракеты по Польщі, а США заявляли, ож майскорі набуй быв выпущеный из установкы противовоздушної обороны Збройных сил Украйины по вражеськуй російськуй ракеті. Тото пак пудтвердили ай польські власті, ож причинов выбуха стала неконтрольована ракета ПВО „С-300“.

Операція против Сил скорого реаґованя у Судані (2023)

19. септембра 2023. року америцькый ЗМІ CNN указав, ож „віроятно“ за дроновыми ударами тай наземнов операційов против пудпорованых російськов ПВК „Ваґнер“ Сил скоро реаґованя коло Хартума, Судан 8. септембра того року стояли Силы спеціалных операцій ЗСУ. Кирило Буданов, голова Головного управліня розвідкы Міністерства обороны Украйины, у інтервю 22. септембра заявив, ож не годен ни пудтвердити, ани заперечити участь Украйины у конфлікті у Суданови, айбо вповів, ож Украйина буде вадасити на російськых воєнных злочинцюв хотьде у світі.^[9]^[10]

Деталі російського дрона у Румынії (2023)

У септемброви тай октовброви 2023. року у Румынії, крайині-членови НАТО, найшли деталі російського дрона, котрый атаковав украйинську територію.^[11]

Референції

↑ Южна Осетія тай Абхазія статусом похожі на „ДНР“ тай „ЛНР“ — они тоже сут непризнані булшинов крайин-членув Орґанізації Зєдиненых Націй, а їхні території ся рахувут сувереннов територійов Ґрузії; они тоже были уголошені за похожым сценарійом, из уведеньом російськых войськ тай зачатком войны межи РФ и Ґрузійов.
↑ Graham-Harrison, Emma; McCurry, Justin (10. октовбра 2024). North Koreans deployed alongside Russian troops in Ukraine, sources say [Сівернокорейці межи російськых солдатув в Украйині] (по анґліцькы). The Guardian. https://www.theguardian.com/world/2024/oct/10/north-korea-engineers-deployed-russia-ukraine.
↑ Kramář, Rudolf (14. октовбра 2020). Zásah ve Vrběticích je po dlouhých letech ukončen [Інтервенція у Врбєтіцях по довгых роках наконець ліквідована] (по чеськы). hzscr.cz. https://www.hzscr.cz/clanek/zasah-ve-vrbeticich-je-po-dlouhych-letech-ukoncen.aspx.
↑ Czechia expels Russian diplomats over 2014 ammunition depot blast [Чехія укіряла російськых дипломатув позад выбухув муніційных складув у 2014] (по анґліцькы). 17. апріля 2021. Al Jazeera English. https://www.aljazeera.com/news/2021/4/17/czech-expels-russian-diplomats-over-2014-ammunition-depot-blast.
↑ Eckel, Mike; Bedrov, Ivan; Komarova, Olha (18. апріля 201). A Czech Explosion, Russian Agents, A Bulgarian Arms Dealer: The Recipe For A Major Spy Scandal In Central Europe" [Чеськый выбух, російські аґенты, болґарськый торговець збройов: рецепт читавого шпіонського шкандала у Централнуй Европі] (по анґліцькы). Radio Free Europe/Radio Liberty. https://www.rferl.org/a/czech-expulsions-bulgaria-gebrev-russia-gru-intelligence-explosion-spy-scandal/31209960.html.
↑ Petr Pavel. K dnešní zprávě o odložení vyšetřování výbuchu skladu ve Vrběticích musím dodat, že považuji za správné, že policie jasně označila viníka. Šlo o připravenou akci provedenou vojáky Ruské federace. Zavraždili při ní dva české občany a způsobili miliardové škody, které budeme řešit ještě desítky let. Suverenitu České republiky tím Rusko napadlo nejbrutálnějším způsobem od invaze roku 1968. [До днешьної уповісткы за удкладеня слідства у ділі выбуху склада у Врбєтіцях, мушу додасти, ож рахуву правилным то, як поліція ясно означила виноватця. Ишло за акцію, проведену солдатами Російської федерації. Они убили двох чеськых громадян тай нанесли міліарды уймы, з котрыма мусай буде ся розбирати щи десяткы рокув. Росія сяк нарушила суверенітет Чеської республікы майбруталным способом уд інвазії рока 1968.] (по чеськы). Twitter. https://twitter.com/prezidentpavel/status/1784902822221246468.
↑ Wybuch w miejscowości Przewodów. Nie żyją dwie osoby [Убух у Пжеводові. Дває чоловік мертві] (по польськы). 15. новембра 2022. Radio Lublin. https://radio.lublin.pl/2022/11/wybuch-ciagnika-w-miejscowosci-przewodow-nie-zyja-dwie-osoby/.
↑ Leicester, John (15. новембра 2022). US official: Russian missiles crossed into Poland, killing 2 [Представитель США: Російські ракеты трафили у Польщу, убили двох] (по анґліцькы). AP News. https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-zelenskyy-kherson-9202c032cf3a5c22761ee71b52ff9d52.
↑ Altman, Howard (22. септембра 2023). Exclusive Interview With Ukraine's Spy Boss From His D.C. Hotel Room [Ексклузивноє інтервю из украйинськым шпіонськым босом из його готельної комнаты] (по анґліцькы). The War Zone. Архівна копія з оріґінала зроблена 24. септембра 2023. https://web.archive.org/web/20230924010645/https://www.thedrive.com/the-war-zone/exclusive-interview-with-ukraines-spy-boss-from-his-dc-hotel-room. "TWZ: (…) Were you guys involved with the attack on a Wagner-backed militia in Sudan? CNN reported that Ukrainians were likely involved in the attack on the Rapid Support Forces (RSF) forces with FPV drones. KB: I will only say the following: About two to three months ago I was giving an interview to one of the media, I don't remember which specific one. I answered them back then that anywhere across the world we will be seeking and hunting down Russian military criminals, and sooner or later that time will come whenever they are. That is why we shouldn't be surprised when in any territory, something happens to Russian military criminals. Then speaking about your specific question about Sudan, regretfully I cannot confirm or deny." "TWZ: (…) Ци маєте дашто до атакы по ополченцьох у Судані, котрых пуддержує „Ваґнер“? CNN писали, ож Украйина віроятно стояла за атаков на Силы скорого реаґованя из помучов FPV-дронув. Буданов: Лиш такоє уповім: дас два-три місяці теперь давав єм інтервю даякому медіа, не тямлю точно котрому. Я їм товды удповів, ож хотьде у світі будеме вадасити на російськых воєнных злочинцюв, тай рано ци пузно найдеме їх, де бы они не были. Того не мусай ся чудовати, ож даґде у світі штось ся стало из російськыма воєнныма злочинцями. А што ся кыват вашого конкретного звіданя за Судан, на бану, не годен єм нич ни пудтвердити, ни заперечити."
↑ Fenert, Abbey (24. септембра 2023). Budanov responds to CNN reports about Ukrainian drone strikes in Sudan [Буданов удповів на заявы CNN за украйинські атакы дронами у Судані] (по анґліцькы). The Kyiv Independent. https://kyivindependent.com/budanov-responds-to-cnn-reports-about-ukrainian-drone-strikes-in-sudan/.
↑ Ukraine war: Romania reveals Russian drone parts hit its territory [Война в Украйині: Румынія заявила, ож деталі російського дрона трафили на їхню територію] (по анґліцькы). 6. септембра 2023. BBC News. https://www.bbc.com/news/world-europe-66727788.

[1] Южна Осетія тай Абхазія статусом похожі на „ДНР“ тай „ЛНР“ — они тоже сут непризнані булшинов крайин-членув Орґанізації Зєдиненых Націй, а їхні території ся рахувут сувереннов територійов Ґрузії; они тоже были уголошені за похожым сценарійом, из уведеньом російськых войськ тай зачатком войны межи РФ и Ґрузійов.

[2] Graham-Harrison, Emma; McCurry, Justin (10. октовбра 2024). North Koreans deployed alongside Russian troops in Ukraine, sources say [Сівернокорейці межи російськых солдатув в Украйині] (по анґліцькы). The Guardian. https://www.theguardian.com/world/2024/oct/10/north-korea-engineers-deployed-russia-ukraine.

[3] Kramář, Rudolf (14. октовбра 2020). Zásah ve Vrběticích je po dlouhých letech ukončen [Інтервенція у Врбєтіцях по довгых роках наконець ліквідована] (по чеськы). hzscr.cz. https://www.hzscr.cz/clanek/zasah-ve-vrbeticich-je-po-dlouhych-letech-ukoncen.aspx.

[4] Czechia expels Russian diplomats over 2014 ammunition depot blast [Чехія укіряла російськых дипломатув позад выбухув муніційных складув у 2014] (по анґліцькы). 17. апріля 2021. Al Jazeera English. https://www.aljazeera.com/news/2021/4/17/czech-expels-russian-diplomats-over-2014-ammunition-depot-blast.

[5] Eckel, Mike; Bedrov, Ivan; Komarova, Olha (18. апріля 201). A Czech Explosion, Russian Agents, A Bulgarian Arms Dealer: The Recipe For A Major Spy Scandal In Central Europe" [Чеськый выбух, російські аґенты, болґарськый торговець збройов: рецепт читавого шпіонського шкандала у Централнуй Европі] (по анґліцькы). Radio Free Europe/Radio Liberty. https://www.rferl.org/a/czech-expulsions-bulgaria-gebrev-russia-gru-intelligence-explosion-spy-scandal/31209960.html.

[6] Petr Pavel. K dnešní zprávě o odložení vyšetřování výbuchu skladu ve Vrběticích musím dodat, že považuji za správné, že policie jasně označila viníka. Šlo o připravenou akci provedenou vojáky Ruské federace. Zavraždili při ní dva české občany a způsobili miliardové škody, které budeme řešit ještě desítky let. Suverenitu České republiky tím Rusko napadlo nejbrutálnějším způsobem od invaze roku 1968. [До днешьної уповісткы за удкладеня слідства у ділі выбуху склада у Врбєтіцях, мушу додасти, ож рахуву правилным то, як поліція ясно означила виноватця. Ишло за акцію, проведену солдатами Російської федерації. Они убили двох чеськых громадян тай нанесли міліарды уймы, з котрыма мусай буде ся розбирати щи десяткы рокув. Росія сяк нарушила суверенітет Чеської республікы майбруталным способом уд інвазії рока 1968.] (по чеськы). Twitter. https://twitter.com/prezidentpavel/status/1784902822221246468.

[7] Wybuch w miejscowości Przewodów. Nie żyją dwie osoby [Убух у Пжеводові. Дває чоловік мертві] (по польськы). 15. новембра 2022. Radio Lublin. https://radio.lublin.pl/2022/11/wybuch-ciagnika-w-miejscowosci-przewodow-nie-zyja-dwie-osoby/.

[8] Leicester, John (15. новембра 2022). US official: Russian missiles crossed into Poland, killing 2 [Представитель США: Російські ракеты трафили у Польщу, убили двох] (по анґліцькы). AP News. https://apnews.com/article/russia-ukraine-war-zelenskyy-kherson-9202c032cf3a5c22761ee71b52ff9d52.

[9] Altman, Howard (22. септембра 2023). Exclusive Interview With Ukraine's Spy Boss From His D.C. Hotel Room [Ексклузивноє інтервю из украйинськым шпіонськым босом из його готельної комнаты] (по анґліцькы). The War Zone. Архівна копія з оріґінала зроблена 24. септембра 2023. https://web.archive.org/web/20230924010645/https://www.thedrive.com/the-war-zone/exclusive-interview-with-ukraines-spy-boss-from-his-dc-hotel-room. "TWZ: (…) Were you guys involved with the attack on a Wagner-backed militia in Sudan? CNN reported that Ukrainians were likely involved in the attack on the Rapid Support Forces (RSF) forces with FPV drones. KB: I will only say the following: About two to three months ago I was giving an interview to one of the media, I don't remember which specific one. I answered them back then that anywhere across the world we will be seeking and hunting down Russian military criminals, and sooner or later that time will come whenever they are. That is why we shouldn't be surprised when in any territory, something happens to Russian military criminals. Then speaking about your specific question about Sudan, regretfully I cannot confirm or deny." "TWZ: (…) Ци маєте дашто до атакы по ополченцьох у Судані, котрых пуддержує „Ваґнер“? CNN писали, ож Украйина віроятно стояла за атаков на Силы скорого реаґованя из помучов FPV-дронув. Буданов: Лиш такоє уповім: дас два-три місяці теперь давав єм інтервю даякому медіа, не тямлю точно котрому. Я їм товды удповів, ож хотьде у світі будеме вадасити на російськых воєнных злочинцюв, тай рано ци пузно найдеме їх, де бы они не были. Того не мусай ся чудовати, ож даґде у світі штось ся стало из російськыма воєнныма злочинцями. А што ся кыват вашого конкретного звіданя за Судан, на бану, не годен єм нич ни пудтвердити, ни заперечити."

[10] Fenert, Abbey (24. септембра 2023). Budanov responds to CNN reports about Ukrainian drone strikes in Sudan [Буданов удповів на заявы CNN за украйинські атакы дронами у Судані] (по анґліцькы). The Kyiv Independent. https://kyivindependent.com/budanov-responds-to-cnn-reports-about-ukrainian-drone-strikes-in-sudan/.

[11] Ukraine war: Romania reveals Russian drone parts hit its territory [Война в Украйині: Румынія заявила, ож деталі російського дрона трафили на їхню територію] (по анґліцькы). 6. септембра 2023. BBC News. https://www.bbc.com/news/world-europe-66727788.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]