Юрий Калман Жаткович
Юрий Калман Жаткович | |
---|---|
Zsatkovics György Kálmán (мад.) | |
![]() | |
Чинность | священик, историк, писатель, етнограф, товмач |
Уроджѣня | октобра 14, 1855 |
Мѣсто роджѣня | Унгвар, Жупа Унг, Мадярске кральовство |
Упокоеня | cептембра 25, 1920 (64 р.) |
Мѣсто смерти | Стройно, Чехословакия, Подкарпатска Русь |
Юрий Калман Жаткович на Викискладѣ |
Юрий Калман Жаткович, (мад.) Zsatkovics György Kálmán (* 11. октобер 1855, Унгвар, Мадярске кральовство – † 25. септембер 1920, Стройно, Чехословакия) — грекокатолицкый священик, историк, писатель, етнограф, товмач, стрый Григория Жатковича, губернатора.[1][2][3]
Биография[едітовати | едітовати жрідло]
- Родина
- Походив з родины пѣвцоучителя Унгварской учительской семинарии и дяка катедралного собора Юрия Жатковича, чий отець быв священиком в Пряшовской грекокатолицкой епархии. Род Жатковичох походив з Жатковцьох Пряшовского окресу и дав ряд познатых културных и сполоченскых дѣячи. В року 1861 родина перенесла ся до Великых Лучок, а в року 1874 — до Дравець (днесь часть Ужгорода). В року 1876 умерла му мати, Павлина, родж. Неймети, а в року 1881 —и отець.[4]
- Школы и служба
- Юрий Калман Жаткович закончив гимназию (1876) и духовну семинарию (1881) в Унгварѣ. Рукоположеный в священство 27. марца 1881.[1] Служив парохом в селах Великый Раковець (1881–1885), Иза (1885–1887), Стройно (1887–1920). Од року 1898 до кончины быв деканом Свалявского деканата.[3]
- Научна и сполоченска чинность
- Быв автором великого числа научных и научно-популарных робот з истории, историографии, етнографии, крайопису. Мав активну корешпонденцию з И. Франком, В. Гнатюком, Е. Перфецкым, Г. Стрипскым, М. Врабельом и др.[3]
- Во своей сполоченской чинности продовжовав традицию подкарпатскых будительох, выгледовав историю и етнографию Русинох, свои роботы публиковав в Листку Евгена Фенцика и Мѣсяцесловах,[2] мадярскых научных журналах, новинках, а тыж в галичскых выданях, але велика часть его робот зостала в рукописах. Иншов вызнамнов сторонов его чинности были товмачѣня русского и украинского краснописемства на мадярскый язык.[3] За свои научны досягнутя быв выбраный членом НТШ во Львовѣ, членом Мадярского историчного общества в Будапештѣ.[2]
„ | Якый авторитетный быв Ю. К. Жаткович, видко з того, же каждый политичный напрям хотѣв го мати за свого: и мадярофилы, и украинофилы (В. Бирчак), и русофилы (Е. Недзѣльскый.) | ” | |
|
Выбор з творбы[едітовати | едітовати жрідло]
- 1880 A körtvélyesi protoarchimandria történelme //Magyar Sion
(История грушовской протоархимандрии) - 1884 Az Egri püspökség befolyása és а munkácsi egyházmegye küzdelme e befolyás ellen //Századok
(Вплыв Ягерского епископства и бойованя Мукачовской епархии против него, перекладена Русинами в США: Jagerskoje vľijanije: bor'ba protiv toho v istorii mukačevskoj greceskoho obrjada diocezii, 1933) - 1890 «Нѣсколько слов о русских, живущих в Угорщинѣ» //Крестный мѣсяцеслов на 1890 г. — Унгвар, 1889;
- 1890 «А magyarországi ruszinok történetírásának történelme» //Századok
(История русинской историографии укр. переклад 1999) - 1890 Князь Федор Коріатович //Листок;
- 1893 Іосиф Де-Камелис, епископ Мукачевскій //Мѣсяцеслов на 1893 г. — Унгвар, 1892;
- 1894 Михаил-Мануил Ольшавскій, епископ Мукачевскій, апостолскій викарій //Мѣсяцеслов на 1894 г. — Унгвар, 1893;
- 1895 Vázlatok a magyarországi oroszok életéből //Budapesti Szemle
(Начеркы зоз живота угорскых Русинох); - 1896 Етнографическій очерк угро-русских
(Укр. переклад: Замітки етнографічні з Угорської Руси //Етнографічний збірник. — Львів, 1896) - 1898 Іоанн Брадач, епископ Мукачевскій //Мѣсяцеслов на 1898 г. — Унгвар, 1897;
- 1900 Malmos beregmegyei község parasztgazdáinak monográfiája // Századok. – Budapest, 1900. – № 63
(Монография Стройны) - 1900 A kis orosz irodalom történetének rövid vázlata //Kelet. –Ungvár, 1900 (Очерк истории украинской литературы)
- 1902 Григорий Таркович //Мѣсяцеслов на 1902 г. — Унгвар, 1901;
- 1903 Воеводство крайнянское //Мѣсяцеслов на 1903 г. — Унгвар, 1902;
- 1904 Василий Тарасович и князь Франциск Раковцій //Мѣсяцеслов на 1904 г. — Унгвар, 1903;
- 1905 Malmos, Beregmegyei község parasztgazdáinak monografiája // Görög Kat. Hirlap. – Ungvár, 1905. – 10-12 old.
(Монография Стройны) - 1906 Рукоположеніе в епископы Георгія Гавріила Блажовскаго //Мѣсяцеслов на 1906 г. — Унгвар, 1905;
- 1906 Исторія монастыря Грушевского //Мѣсяцеслов на 1906 г. — Унгвар, 1905;
Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]
- Олег Мазурок (2001): Юрій Жаткович як історик та етнограф. — Ужгород: УжНУ, 2001 — 292 с. ISBN 966-7400-13-0(укр.) Сс. 9–25.
- Олег Мазурок (2007): Жаткович Юрій Юрійович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0(укр.) Сс. 127–128.
- Олег Мазурок (2010): "...Найбільш учений і найбільш компетентний в етнографічних справах священик-русин у цілій Угорщині" (До 155-річчя від дня народження Юрія Жатковича) — Ужгород: Карпатська Вежа, 2010 ISBN 978-966-8269-23-3(укр.) PDF, фото
- Иван Поп: Жаткович Юрий Калман //Поп, Иван: Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. ISBN 966-7838-23-4 (русс.) С. 173.
- Zsatkovics György Kálmán. Petőfi Irodalmi Múzeum. https://opac-nevter.pim.hu/record/-/record/PIM80535. Одказ перевіреный 2020-10-11.(мад.)