Юрий Калман Жаткович

Матеріал з Вікіпедія
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрий Калман Жаткович
Zsatkovics György Kálmán (мад.)
ZsatkovicsGyK.png
Чинность священик, историк, писатель, етнограф, товмач
Уроджѣня октобра 14, 1855(1855-10-14)
Мѣсто роджѣня Унгвар, Жупа Унг,
Мадярске кральовство
Упокоеня cептембра 25, 1920 (64 р.)
Мѣсто смерти Стройно, Чехословакия, Подкарпатска Русь
Юрий Калман Жаткович на Викискладѣ

Юрий Калман Жаткович, (мад.) Zsatkovics György Kálmán (* 11. октобер 1855, Унгвар, Мадярске кральовство – † 25. септембер 1920, Стройно, Чехословакия) — грекокатолицкый священик, историк, писатель, етнограф, товмач, стрый Григория Жатковича, губернатора.[1][2][3]

Биография[едітовати | едітовати жрідло]

Родина
Походив з родины пѣвцоучителя Унгварской учительской семинарии и дяка катедралного собора Юрия Жатковича, чий отець быв священиком в Пряшовской грекокатолицкой епархии. Род Жатковичох походив з Жатковцьох Пряшовского окресу и дав ряд познатых културных и сполоченскых дѣячи. В року 1861 родина перенесла ся до Великых Лучок, а в року 1874 — до Дравець (днесь часть Ужгорода). В року 1876 умерла му мати, Павлина, родж. Неймети, а в року 1881 —и отець.[4]
Школы и служба
Юрий Калман Жаткович закончив гимназию (1876) и духовну семинарию (1881) в Унгварѣ. Рукоположеный в священство 27. марца 1881.[1] Служив парохом в селах Великый Раковець (1881–1885), Иза (1885–1887), Стройно (1887–1920). Од року 1898 до кончины быв деканом Свалявского деканата.[3]
Научна и сполоченска чинность
Быв автором великого числа научных и научно-популарных робот з истории, историографии, етнографии, крайопису. Мав активну корешпонденцию з И. Франком, В. Гнатюком, Е. Перфецкым, Г. Стрипскым, М. Врабельом и др.[3]
Во своей сполоченской чинности продовжовав традицию подкарпатскых будительох, выгледовав историю и етнографию Русинох, свои роботы публиковав в Листку Евгена Фенцика и Мѣсяцесловах,[2] мадярскых научных журналах, новинках, а тыж в в галичскых выданях, але велика часть его робот зостала в рукописах. Иншов вызнамнов сторонов его чинности были товмачѣня русского и украинского краснописемства на мадярскый язык.[3] За свои научны досягнутя быв выбраный членом НТШ во Львовѣ, членом Мадярского историчного общества в Будапештѣ.[2]
Якый авторитетный быв Ю. К. Жаткович, видко з того, же каждый политичный напрям хотѣв го мати за свого: и мадярофилы, и украинофилы (В. Бирчак), и русофилы (Е. Недзѣльскый.)
Оригинал (укр.)
Свідченням того, наскільки авторитетним був Юрій Жаткович серед закарпатської інтелігенції, є прагнення представників багатьох політичних напрямів взяти його у свій табір. Мадярони вважали його своїм. Українофіли (В. Бірчак) — своїм, москвофіли (Є. Недзельський) — своїм.

О. Мазурок (2010), cc. 8–9

Выбор з творбы[едітовати | едітовати жрідло]

На основѣ жерел.[2][5]

  • 1880 A körtvélyesi protoarchimandria történelme //Magyar Sion
    (История грушовской протоархимандрии)
  • 1884 Az Egri püspökség befolyása és а munkácsi egyházmegye küzdelme e befolyás ellen //Századok
    (Вплыв Ягерского епископства и бойованя Мукачовской епархии против него, перекладена Русинами в США: Jagerskoje vľijanije: bor'ba protiv toho v istorii mukačevskoj greceskoho obrjada diocezii, 1933)
  • 1890 «Нѣсколько слов о русских, живущих в Угорщинѣ» //Крестный мѣсяцеслов на 1890 г. — Унгвар, 1889;
  • 1890 «А magyarországi ruszinok történetírásának történelme» //Századok
    (История русинской историографии укр. переклад 1999)
  • 1890 Князь Федор Коріатович //Листок;
  • 1893 Іосиф Де-Камелис, епископ Мукачевскій //Мѣсяцеслов на 1893 г. — Унгвар, 1892;
  • 1894 Михаил-Мануил Ольшавскій, епископ Мукачевскій, апостолскій викарій //Мѣсяцеслов на 1894 г. — Унгвар, 1893;
  • 1895 Vázlatok a magyarországi oroszok életéből //Budapesti Szemle
    (Начеркы зоз живота угорскых Русинох);
  • 1896 Етнографическій очерк угро-русских
    (Укр. переклад: Замітки етнографічні з Угорської Руси //Етнографічний збірник. — Львів, 1896)
  • 1898 Іоанн Брадач, епископ Мукачевскій //Мѣсяцеслов на 1898 г. — Унгвар, 1897;
  • 1900 Malmos beregmegyei község parasztgazdáinak monográfiája // Századok. – Budapest, 1900. – № 63
    (Монография Стройны)
  • 1900 A kis orosz irodalom történetének rövid vázlata //Kelet. –Ungvár, 1900 (Очерк истории украинской литературы)
  • 1902 Григорий Таркович //Мѣсяцеслов на 1902 г. — Унгвар, 1901;
  • 1903 Воеводство крайнянское //Мѣсяцеслов на 1903 г. — Унгвар, 1902;
  • 1904 Василий Тарасович и князь Франциск Раковцій //Мѣсяцеслов на 1904 г. — Унгвар, 1903;
  • 1905 Malmos, Beregmegyei község parasztgazdáinak monografiája // Görög Kat. Hirlap. – Ungvár, 1905. – 10-12 old.
    (Монография Стройны)
  • 1906 Рукоположеніе в епископы Георгія Гавріила Блажовскаго //Мѣсяцеслов на 1906 г. — Унгвар, 1905;
  • 1906 Исторія монастыря Грушевского //Мѣсяцеслов на 1906 г. — Унгвар, 1905;

Жерела и одказы[едітовати | едітовати жрідло]

  • Олег Мазурок (2001): Юрій Жаткович як історик та етнограф. — Ужгород: УжНУ, 2001 — 292 с. ISBN 966-7400-13-0(укр.) Сс. 9–25.
  • Олег Мазурок (2007): Жаткович Юрій Юрійович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О.Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0(укр.) Сс. 127–128.
  • Олег Мазурок (2010): "...Найбільш учений і найбільш компетентний в етнографічних справах священик-русин у цілій Угорщині" (До 155-річчя від дня народження Юрія Жатковича) — Ужгород: Карпатська Вежа, 2010 ISBN 978-966-8269-23-3(укр.) PDF, фото
  • Иван Поп: Жаткович Юрий Калман //Поп, Иван: Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. ISBN 966-7838-23-4 (русс.) С. 173.
  • Zsatkovics György Kálmán. Petőfi Irodalmi Múzeum. https://opac-nevter.pim.hu/record/-/record/PIM80535. Одказ перевіреный 2020-10-11. (мад.)

Референції[едітовати | едітовати жрідло]

  1. 1,0 1,1 Zsatkovics György Kálmán
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Иван Поп
  3. 3,0 3,1 3,2 3,3 Олег Мазурок (2007)
  4. Олег Мазурок (2001)
  5. О. Мазурок (2010), cc. 126–128