Стрый (родина)

Суть другы вызнамы, см. Стрый.

Стрый, стры́ко,^[1] стрык — брат отця.^[2] Стрыева жена означать ся: стры́йна, стрына.

Етимология

Подобне слово ся стрѣчать во вшиткых славянскых языках: хорв. strica, чес. strýc, булг. а мак. стрико, серб. стри́ко, стри̑ц/striko, stric, словац. strýc, strýko, словѣн. stríc, пол. stryj, stryjek,^[3] горнолуж. tryk, русс. диал. stroj.

Праславянске *stryjь правдоподобно походить з ие. праязыка *ptruᵘ̯io-, котре ся зредукуе на нуловый ступень праиндоевропской основы *ph₂tḗr („отець“)^[4] а е приблизно з лат. patruus („брат отця“), авест. tūirya- (таксамо), староинд. pítṛvyas (таксамо), грец. πάτρως (таксамо), гот. fatureo, fetiro (таксамо), нѣм. Vetter („братранець“, „двоитый брат“).

Подля иншой верзии е приблизно зо словом лит. strūjus („дѣд“), староирл. sruith („старый“, „честованый“), кимер. strutiu.^[5]

Референции

↑ Cтры́ко // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. ISBN 978-80-555-2323-1 – С. 465 https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf
↑ Коротки словник історичної термінології, що вживається в «Повісті врем'яних літ» // Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1990. — 558 с.
↑ Вуйко і стрийко. http://almukantar.livejournal.com/6282.html. [перевірено 18 квітня 2015].
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Фасмер М. Р.. Строй // Этимологический словарь русского языка — М.: Прогресс, 1964—1973.

Жерела и одказы

Horoszczak, Jarosław: Słownik łemkowsko-polski, polsko-łemkowski. Warszawa 2004. ISBN 83-917595-8-X
Дуда, Ігор: Лемківский словник. Тернопіль, Астон, 2011. (см. с. 117, «дядько»)
Капраль, Михаил: Русинськый ортоґрафічный словарь. Будапешт, 2017 ISBN 978963-89139-3-7
Доц. ПгДр. Василь ЯБУР, к.н., ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД., ПгДр. Кветослава КОПОРОВА: Русиньска лексіка

[1] Cтры́ко // Плїшкова, А., Копорова, К., Ябур, В. і кол. Правила русиньского правопису з ортоґрафічным і ґраматічным словником. – Пряшів: Пряшівска універзіта, 2019. ISBN 978-80-555-2323-1 – С. 465 https://www.unipo.sk/public/media/39244/FINAL-lexika%2008-06-2021_1.pdf

[2] Коротки словник історичної термінології, що вживається в «Повісті врем'яних літ» // Повість врем'яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / пер. з давньоруської, післяслово, комент. В. В. Яременка. — К.: Рад. письменник, 1990. — 558 с.

[3] Вуйко і стрийко. http://almukantar.livejournal.com/6282.html. [перевірено 18 квітня 2015].

[4] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[5] Фасмер М. Р.. Строй // Этимологический словарь русского языка — М.: Прогресс, 1964—1973.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]