Євґеній Фенцик

Матеріал з Вікіпедія
(Напрямленый з Евген Фенцик)
Памятник Фенцику, Ужгород, автор Йолана Мондичова, 1926

Євґеній Фенцик (псевдонім Владимір) (*5. октобра 1844, Мала Мартинка – †5. децембра 1903, Горинчово) - ґрекокатолицькый священик, писатель, журналіста, публіціста, русофіл.

Біоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

Народив ся 5.10.1844 в Мартинцї на Підкарпатю. Вчів ся в Ужгородьскій і Сатмарьскій ґімназіях. Закінчів богословську факулту Віденьской универзіты. В часах штудентьскых быв участный в патріотічных кружках славяньского штудентства. В осени 1869 быв рукоположеный на священика. Служыв в русиньскых селах Люта, Богаревиця, Буковець, Дусино, Порошково, Великый Раковець, Горинчово. Быв членом Общества св. Василія Великого.

Творчость[едітовати | едітовати жрідло]

Як літерат продовжав традіції підкарпатьского будительства і ёго можеме прираховати ку єдным з послїднїх представителїв того напряму. Свої літературны діла, вешы, драматічны діла, повести, природознавчі черты публіковав на сторінках новинок «Свѣтъ», «Новый свѣтъ»,«Слово», «Листокъ». Писав по русскы. Ідеалізовав Россію, прирісовав єй месіяшску ролю ослободителю славянів. В 1885 зачав выдавати новинкы «Листокъ» і «Додатокъ» ку нёму в русиньскім языку. Так як і карпатьскы будители перед ним, писав о вшыткых проблемах тогдышнёго русиньского «Общества». Написав «Мысли и составленіи нашей исторіи». Публіковав «Очеркъ угро-русской писменности». В «Листку» публіковав про священиків выше як 200 проповідей. Рады ґаздім писав в «Додатку». Зоставив 5 учебників про русиньскы школы: з фізікы, історії, природных наук, ґраматікы. Зоставив «Литурґику» (1878) і «Молитвословъ» (1892).

Література[едітовати | едітовати жрідло]

Проф. І. Поп Энциклопедия Подкарпатской Руси

Одказы[едітовати | едітовати жрідло]