Перейти до вмісту

Фердинанд Видра

Зо сторінкы Вікіпедія
Фердинанд Видра
мад. Vidra Ferdinánd
Фото хыбить
Чинность малярь
Уроджѣня 1815[1]
Мѣсто роджѣня Весприм, Мадярске кральовство[2]
Упокоеня 1879
Мѣсто смерти Бѣлкы, жупа Берег, Мадярске кральовство
Мѣсто_погребу там же
***
Vidra Pannonia 1844

Фердинанд Видра, мад. Vidra Ferdinánd, *1815 Весприм, Мадярске кральовство –†1879, Бѣлкы, жупа Берег, Мадярске кральовствомадярскый малярь, иконописатель, котрого значна часть робот зроблена про подкарпатскы храмы.[3][1]

Учив ся на Академии умѣня во Вѣдню.[3] Яко штипендиста быв посланый до Рима, де перебыв веце рокы[2](1840–1845),[4] штудуючи малярство добы барока.[3]

В Римѣ намальовав свой образ Паннония (1844) и приготовив рисунок з образа Рафаела Теология (1846); обѣ тоты роботы пак трафили до Националного Музея в Будапештѣ. В року 1845 намальовав двѣ иконы про иконостас веспримского катедралного храма. Быв приятый за епархиалного маляря Мукачовской грекокатолицкой епархии и в року 1858 вымальовав унгварску катедралу.[2][1]

В року 1859 вымальовав церкву Роздва Пресвятой Богородицѣ в Зарѣчовѣ Перечинского району.[5] Його роботы были и часть образох про иконостас церквы Успѣня Пресвятой Богородицѣ в Мукачовѣ,[6][3]

Подкарпатску творчость майстра мож роздѣлити на два периоды: спочатку переважно працовав в Ужанской долинѣ, ку той добѣ належать и роботы в Мукачовѣ, в другом периодѣ переселив ся до Бѣлок и працовав там ай по селах Иршавского района.[5]

Фердинанд Видра приношовав до мѣстного малярства поступы и принципы италианского позднього барока,[6] його фрескы и ряд образох выникають композичным розмахом, декоративностьов колориту, динамиков и реалистичнов достовѣрностьов постав тай зображеного простору.[4]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  1. 1 2 3 Magyar Katolikus Lexikon
  2. 1 2 3 Révai nagy lexikona
  3. 1 2 3 4 Поп И.
  4. 1 2 ЗОУНБ
  5. 1 2 Михайло Приймич
  6. 1 2 Павленко Г. В.