Перейти до вмісту

Федор Ковач

Матеріал з Вікіпедія
Федор Ковач
словац. Fedor Kováč укр. Федір Ковач
Увидьте фото
Чинность литературознатель, педагог, перекладатель, сполоченскый активиста
Уроджѣня марца 7., 1931(1931-03-07)
Рокытовцѣ, дн. окрес Меджилаборцѣ, Словакия
Упокоеня юла 11., 2009 (78 р.)
Пряшов, Словакия
Ошкола Філологічний факультет Київського університету
GKG:/g/1hl3gv4jy;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Федор Ковач, словац. Fedor Kováč укр. Федір Ковач, *7. марец 1931, Рокытовцѣ, днесь окрес Меджилаборцѣ, Словакия*11. юл 2009, Пряшов, Словакияпедагог, историк литературы, перекладатель и културно-сполоченскый дѣятель украинской народностной ориентации в Словакии.[1]

Штудии, педагогична и сполоченска робота

[едітовати | едітовати жрідло]

Абсолвовав русску гимназию в Гуменному (1952) ай филологию на Киевской державной универзитѣ (1953-1958). Учитель в добѣ украинизации школ (1958–1960), ведучый редакции украинской литературы на Словенском педагогичном выдавательствѣ в Пряшовѣ (1960–1963), секретарь Централного Комитета КСУТ в Пряшовѣ (1964–1969).[2][1] Од октобра 1969 выучовавав украинску литературу на Пряшовской универзитѣ П. Й. Шафарика (1969-2006).[2][3] Кандидат наук (1971), доцент (1974). Од року 1979 стояв на челѣ КСУТ аж до его занику (1990); головный редактор украинского пряшовского часопису Дукля (1971–1989), посланець Словацкой Народной Рады и член Рады про народностны меншины при словацкой владѣ (1981–1990).[2][3] На тых функциях неодступно стояв на позиции, же "Русины суть голузков украинского народу".[1]

Литературознатель и перекладатель

[едітовати | едітовати жрідло]

Его первы литературознательскы публикации были о подкарпатскых писателях XIX. стороча, напримѣр монография «Життя і творчість О. Павловича», але векшинов его штудии суть о творчости украинскых писательох Словакии в повойновой добѣ: «Деякі проблеми розвитку української літератури в Чехословаччині» (1973), «Слово про поезію та поетів» (1978), «Прозові твори В. Зозуляка», «Діалоги» (1988).[2]

Переклав по украинскы вецерых новочасных чешскых и словацкых писательох. Быв упорядником выдань Федора Иванчова, Олены Рудловчаковой, даколькых антологий украинскых поетох и писательох, автором литературно-умѣлецкых композиций и драматизаций з украинской литературы.[3]

Енциклопедиста

[едітовати | едітовати жрідло]

Федор Ковач быв головным упорядником "Крайового словника Русинох-Украинцьох Пряшовского края" (1999).[1] Быв автором понад 100 гасел о украинской литературѣ в контекстѣ свѣтовой литературы: «Encyklopédia literárnech diel» (1989).[2]

Жерела и одказы

[едітовати | едітовати жрідло]
  • Юрій Кундрат: Ковач Федір //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 172
  • Павло Роберт Маґочій: Ковач Федір (Kováč Fedor) //Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Укладачі Маґочій П. Р., Поп І. — Ужгород: Вид-во В. Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр. Сс. 341–342
  • М. І. Мушинка (2013). Ковач Федір. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт]. http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7265. [перевірено 10.03.2021]. укр.
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 Павло Роберт Маґочій
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 Юрій Кундрат
  3. 3,0 3,1 3,2 М. І. Мушинка