Перейти до вмісту

Микола Мушинка

Матеріал з Вікіпедія
Микола Мушинка
словац. Mikuláš Mušinka
ПсевдонімМикола Вірук, Микола Гнатюківський, Микола Пастушенко, Петро Ігорчук

Микола Мушинка, 2011,
на Цілосвітовім форумі Українцїв, Київ
Познатый як українознавець, фольклорист
Горожанство Чеськословеньско, Словеньско
Уроджіня фебруара 20., 1936 (1936-02-20) (88 р.)
Курів, Чеськословеньско
Научна робота
Сферы наук фолклорістіка, лемкы
Alma mater Карлова универзита
Узнаня
Членство в Націонална академія наук Україны (1997),
Научне товаришство Шевченка (1989)
Одзнакы
Микола Мушинка на Commons

VIAF:54773607; GND:111554195; LCCN:n84064886; FAST:131304;


Ту можуть быти податкы з Wikidata,
не контролованы авторами статѣ

Микола Мушинка (укр. Микола Іванович Мушинка, словен. Mikuláš Mušinka; 20. фебруар 1936, Курів, Чеськословеньско) — словеньскый фолклоріста і українознавець карпато-русиньского походжіня, іншоземный член Україньской академії наук. Дослїджує лемківскый фолклор в Югославії, Румунії, Польщі, Українї, в западных Чехах і Мораві.

Высшу освіту обтримав на Карловій універзітї в Празї, де під веджінём І. Панькевича та Є. Врабцовой почав штудовати фолклор южных Лемків. Штудовав в ашпірантурї на Празькій та і Київській універзітї. За сполкованя з дісідентами быв вышмареный з науковой области в роцї 1971 і змушеный быв працовати як пастырь коров ці як котелник аж до року 1990 коли быв регабілітованый і ся вернув на Пряшівску універзіту. В роцї 1999 здобыв тітул універзітный професор.

Бібліоґрафія[едітовати | едітовати жрідло]

  • «З глибини віків. Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини» (1967)
  • «Володимир Гнатюк — дослідник фольклору Закарпаття» (Париж, 1975)
  • «Фольклор Пряшівщини в працях українських та російських вчених і сучасний стан його дослідження» (1968)
  • «Спільні і відмінні риси у фольклорі русинів Пряшівщини та Войводини» (1971)
  • «Фольклорні видання українців Пряшівщини» (Український календар на 1979 р., Варшава)
  • «Флоріан Заплетал - маловідомий чеський дослідник сакральної архітектури Закарпаття», Народознавчі зошити 1-2, 2003, стор. 252-259

Одказы[едітовати | едітовати жрідло]